9 травня президент США Джо Байден підписав закон про ленд-ліз для України. У роки Другої світової війни подібна система допомогла СРСР та Великій Британії витримати наступ нацистської Німеччини та врешті-решт разом завдати їй поразки.
Тепер за схожою схемою допомогу має отримати Україна, щоб розбити та повністю вигнати зі своєї території російській війська. Перші поставки по ленд-лізу очікуються вже цієї осени. А поки що Chas News розповідає, як працював ленд-ліз під час Другої світової війни.
Історія появи ленд-лізу
В 1939 році у Європі спалахнула Друга світова війна. Нацисти швидко захопили більшу частину континенту і лише Велика Британія продовжила мужньо чинити їм супротив.
США, говорячи сучасною термінологію, висловлювало глибоке занепокоєння, і хотіло за будь-що зберегти нейтралітет. На той момент більшість американців, в першу чергу, цікавили внутрішні справи, а розмови про участь у війні на іншому континенті наводили на них жах.
Президент Франклін Рузвельт дотримувався іншої думки, але мав рахуватися з настроями виборців. У листопаді 1940 року, переобравшись на третій термін, він обіцяв: «ваші діти не відправляться на чужу війну».
Максимум, що міг зробити Рузвельт, так це допомагати союзникам військовою технікою й іншими товарами. Але і з цим були проблеми. Велика Британія, яка після падіння Франції, самотужки вела війну з нацистами, вже не мала коштів для оплати поставок.
У ході перемовин Вашингтону та Лондону і виникла схема, яка увійшла в історію, як ленд-ліз: надання товарів та техніки в оренду з післяплатою.
Відповідний законопроєкт Конгрес розглядав два місяці. Точилися бурхливі дебати. Але врешті-решт, конгресмени схвалили цей акт. А 11 березня 1942 року Рузвельт підписав історичний закон.
Офіційно документ називався «Акт сприяння обороні Сполучених Штатів». У ньому йшлося, що президент має право «продавати, обмінювати, а також здавати в оренду (lease) і позичати (lend) військову техніку на власний розсуд», через що він і отримав свою більш популярну назву Закон про ленд-ліз (тобто дослівно Закон про передачу в оренду та борг).
Умови ленд-лізу під час Другої світової війни
Основні пункти закону про ленд-ліз:
- Президент США отримав право передавати іншим державам, оборона яких визнавалася життєво необхідною для США, «різні товари і матеріали, необхідні для ведення воєнних дій» без попередньої оплати.
- За техніку та матеріали, які були використані, чи знищені у ході бойових дій, сплату не вимагали.
- За майно, яке після закінчення війни могло використовуватися у мирних цілях, потрібно було заплатити — повністю або частково, на підставі наданих США довгострокових кредитів.
- Озброєння, яке збереглося, залишалося у країни-одержувача, але США могли в будь-який момент вимагати його повернути.
Які країни отримували допомогу по ленд-лізу під час Другої світової війни
Першими поставки по ленд-лізу пішли до Британської імперії (яка тоді займала 22% земної суші). Перш за все, США постачали їй стрілецьку зброю, артилерію, літаки та зенітки.
Далі дію ленд-лізу поширили на Китайську республіку, яка тоді програвала війну Японській імперії. Згодом допомога також пішла емігрантським урядам захоплених нацистами держав.
Радянський Союз підписав першу домовленість про американську військову допомогу лише у жовтні 1941 року, коли радянські війська відступали на схід і втратили тисячі одиниць техніки та мільйони солдатів.
Але повноцінні домовленості щодо поставок зброї, техніки та іншого майна сторони узгодили лише в червні 1942 році, коли СРСР і США уклали «Угоду про принципи щодо взаємної допомоги у веденні війни проти агресії».
Ленд-ліз для СРСР: як доставляли допомогу союзників
Найкоротший шлях поставок військової допомоги пролягав через Атлантику та моря Північного Льодовитого океану до Мурманську та Архангельську. Водночас він був і найнебезпечнішим, оскільки німці могли легко атакувати кораблі, які везли військову допомогу. Найтрагічніше склалася доля конвою PQ-17 влітку 1942 року — з 35 кораблів до Архангельську дійшли лише 11.
Існували й два альтернативні маршрути — через Тихий океан, Перську затору і територію Ірану. Вони вимагали набагато більше часу, але були безпечнішими. Тому в результаті їм і надавали перевагу. Загалом на тихоокеанський маршрут прийшлось 47,1% поставок, на трансіранський — 23,8% і арктичний — 22,6%.
Військова допомога СРСР: поставки зброї
За різними підрахунками союзники (в першу чергу США і частково Велика Британія) передали СРСР по ленд-лізу наступну кількість техніки:
- 12,7 тис. танків
- 22,2 тис. літаків
- 17,8 тис. артилерійських систем (включаючи зенітні)
- 44 тис. вантажівок та джипів
- 1,8 тис. паротягів
- 8 тис. тракторів.
Це близько 16% бронетехніки, 15% бойової авіації та 18% артилерії, яку СРСР використовував у війні. Саме на американських танках радянські солдати брали участь у Курській битві, а потім штурмували Берлін. А тричі Герой Радянського Союзу Олександр Покришкін 48 з 59 своїх повітряних перемог здобув на американському винищувачі Bell P-39 Airacobra.
Ще більш важливою була «автомобільна» допомога — у радянських військах частка американських вантажних та легкових авто сягала 70%. На них, особливо в останні роки війни, масово пересувалися солдати, а знамениту радянську реактивну систему залпового вогню «Катюша» встановлювали на вантажівки Studebaker.
Ленд-ліз для СРСР: консерви та ґудзики
Проте техніка складала лише близько 20% від допомоги по ленд-лізу. Союзники поставили також близько третини використаної у війні вибухівки і половину алюмінію. Кожен другий літак в СРСР під час Другої світової виготовили з імпортного металу.
А ще США допомогли нагодувати та одягти багатомільйонну радянську армію. Зокрема, по ленд-лізу під час Другої світової Радянський союз отримав 664 тис. т м'ясних консервів (це більше, ніж складало власне виробництво) та 610 тис. т цукру-піску (близько 40%). У цілому поставлені продукти харчування заважили 4,5 млн тонн.
На потреби радянської армії також передали 16 млн пар взуття та 258 млн ґудзиків. СРСР отримав десятки тисяч промислових станків, вагони, рейки, нафтопродукти, радіостанції та майже мільйон миль польового телефонного кабелю. І ще багато чого, що дозволило спочатку витримати німецький наступ та налагодити виробництво власних озброєнь, і врешті-решт, разом із союзниками перемогти у війні.
Скільки країни мали заплати за допомогу по ленд-лізу під час Другої світової війни
Загалом по ленд-лізу під час Другої світової війни США передали союзниками товарів та техніки майже на $50 млрд — це приблизно $810 млрд за сучасними цінами. Більше половини отримала Британська імперія — $31,5 млрд.
СРСР зайняв друге місце із поставками на майже $11 млрд. На третьому місці опинилася Франція з $3 млрд.
Дія закону про ленд-ліз завершилася 21 серпня 1945 року. Після цього США підрахували борги і виставили рахунки країнам-одержувачам. Велика Британія мала заплатити $4,33 млрд — на виплату цієї суми США надали багаторічний кредит під 2% річних. Франції борг взагалі списали в обмін на торговельні поступки.
А от СРСР отримав рахунок на $2,6 млрд і з його погашенням одразу виникли проблеми.
Як СРСР розплачувався за допомогу по ленд-лізу
Під час війни та потім при непублічному спілкуванні радянські лідери визнавали визначальну роль ленд-лізу для перемоги у Другій світовій війні.
Наприклад, Георгій Жуков казав, що «без американських Studebaker нам не було б на чому таскати артилерію», а без американської сталі не вдалося б налагодити виробництво танків. Анастас Мікоян, який під час війни відповідав за прийом допомоги по ленд-лізу, казав що без поставок союзників війна у кращому випадку тривала б ще півтори роки.
А Микита Хрущов у своїх спогадах писав, що навіть сам Сталін у приватних бесідах визнавав, що без ленд-лізу Рядянський союз не вистояв би.
Однак по завершенню війни стосунки між колишніми союзниками швидко зіпсувалися і розпочалася доба «холодної війни».
У результаті в СРСР поширення набула схвалена Сталіним цифра в 4% питомої ваги поставок за ленд-лізом по відношенню до радянського виробництва в період війни. А переговори щодо виплати боргу тривали з перервами аж в 1972 році.
Тоді СРСР погодився до 2001 року сплатити $722 млн з відсотками. Наступного року США отримали перші $48 млн, а потім стосунки між країнами знову зіпсувалися і виплати припинилися.
Лише в 1990 році радянський лідер Михайло Горбачов і американський президент Джордж Буш — старший домовилися, що СРСР виплатить $674 млн до 2030 року. Після розпаду СРСР борг перейшов у спадок до російської федерації, яка повністю погасила його в 2006 році.
Тоді ж із США остаточно розрахувалася і Велика Британія — усього з урахуванням відсотків вона сплатила за допомогу по ленд-лізу $7,5 млрд.
