Між РФ та РБ з 1999 року існує конфедеративний союз, і от російський уряд знову про нього згадав.
Інтеграція в рамках Союзної держави є «взаємно корисною», інтеграційний рух має продовжитися, бо «альтернативи ніякої немає», заявив 1 лютого заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв в інтерв'ю російським ЗМІ, передає ТАСС.
«Інтеграція є взаємно корисною. Нам потрібно інтегруватися тісніше і реалізовувати весь потенціал союзного договору, включаючи ті елементи зближення, з'єднання потенціалу наших економік, які туди закладені. А це різні питання, аж до єдиної валюти», — сказав він.
Медведєв зазначив, що потрібно, щоб ситуація в країні спочатку «нормалізувалася». «Але я впевнений, що інтеграційний рух має продовжитися, бо альтернативи жодної немає. У свій час білоруські колеги дорікали, що ми на них тиснемо, що ми хочемо швидше щось зробити. Але ні, ми не тиснемо, просто нам уявляється, що це в наших інтересах», — заявив він..
Політик заявив, що справа не в політиці, а в людських відносинах між жителями Росії і Білорусі, особливих у «братських відносинах».
Медведєв також заявив, що Росія спостерігає за тим, що відбувається в Білорусі, але не втручається у внутрішні справи Мінська: «Нехай самі визначаються». За його словами, «конституційний процес, про який оголосив Олександр Григорович Лукашенко, повинен йти за внутрішнім сценарієм».
Раніше, в грудні 2018 року, Медведєв на посаді прем'єр-міністра Росії згадав про Договір про створення Союзної держави, підписаний в 1999 році. Медведєв заявив, що Росія готова й далі просуватися по шляху будівництва Союзної держави, включаючи створення єдиного емісійного центру, єдиної митної служби, суду, рахункової палати.
У вересні 2019 року прем'єр-міністри Білорусі та Росії Сергій Румас і Медведєв парафували програму інтеграції двох країн. Вони затвердили перелік з 31 дорожньої карти, однак не всі з них узгодили.
Нові жорсткі закони і реакція соцмереж
31 січня Генрокуратура Білорусі повідомила, що буде пропонувати посилення відповідальності за «екстремістську діяльність», до якої фактично відносять усі виступи проти чинної влади країни, як і за будь-яке «сприяння» такій діяльності. Таким вважатимуть і використання «екстремістської символіки».
29 січня в Генпрокуратурі країни повідомляли, що до неї надійшло «колективне звернення» близько сотні громадян, які просять відомство визнати екстремістським біло-червоно-білий національний прапор Білорусі, який нині є головним символом противладних демонстрантів. Як сказала речниця відомства, там тепер готують пакет документів про визнання цього прапора й іншої білоруської національної символіки «екстремістськими» — що перетворить цю символіку на офіційно заборонену, а її використання на кримінальний злочин.
Нині ця символіка, яку широко використовують демонстранти, є лише «незареєстрованою», і її використання переслідується у вигляді притягнення до відповідальності за адміністративним законодавством.
Білоруська гімнастка Мелітіна Станюта емоційно відреагувала на заяву про те, що біло-червоно-білий прапор і іншу символіку можуть визнати екстремістською, і запустила в Instagram БЧБ-челендж.
Станюта запропонувала викладати фото себе, друзів або собак в червоному посеред снігу. Білоруси швидко підхопили цю ідею і почали постити знімки в такій колірній гамі.
Підсумки пікетів 31 січня у Мінську
У Мінську в неділю силовики затримали понад 167 осіб, в тому числі швейцарську журналістку Люцію Чіркі, повідомляють правозахисний центр «Весна» й білоруська служба «Радіо Свобода». Правозахисники наводять на цей час прізвища 167 затриманих, переважно в столиці Мінську: з них повідомляють про двох затриманих у Гродні і одну людину в Новогрудку.
Інші активісти подають прізвища 168 затриманих тільки в Мінську.
Як пише «Весна», в Мінську затримано швейцарську журналістку Люцію Чіркі, яка має належну акредитацію для роботи в Білорусі. Вона встигла повідомити, що її затримали в центрі міста. Близько 16.00 за київським часом посольство Швейцарії повідомило «Весні», що журналістку звільнили.
Телеграм-канал «Списки затриманих» також повідомляє про більш ніж 120 затриманих у Мінську.
Як повідомляє «Радіо Свобода», затримання відбулися в центрі Мінська, коли сотні людей вийшли на спільну прогулянку без плакатів і прапорів.
Це був уже 176-й день протестів у Білорусі.
Цього дня демонстранти змінили тактику. Попередніми кількома місяцями їхні акції відбувалися переважно на околицях, відносно нечисленні і одночасно в різних місцях як «дворові марші».
Нині ж у Мінську, крім цих уже традиційних «дворових маршів» із біло-червоно-білими прапорами, кілька тисяч демонстрантів також вийшли на «прогулянку» центром міста. При цьому учасники цієї «прогулянки» були без політичних гасел і національної символіки, щоб не давати міліції формальних приводів для затримань, — але це не допомогло.
Передісторія
23 вересня Олександр Лукашенко таємно провів церемонію «інавгурації». Після цього білоруська опозиція закликала до безстрокової акції непокори Лукашенку. Країни Балтії розширили санкційний список громадян Білорусі, причетних до фальсифікації виборів та придушення мирних протестів.
Chas News повідомляв, що Тихановська запропонувала литовцям змінити офіційну назву Білорусі.
Напередодні Тихановську нагородили премією Сахарова.
За час протестів у Білорусі, за оцінками правозахисників, пройшли через затримання й арешти близько 33 тисяч людей. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей унаслідок жорстоких дій силовиків при розгонах протестів загинули.
