Колонка
аналітик Українського інституту майбутнього
аналітик Українського інституту майбутнього

17 січня хуситські повстанці з Ємену, скориставшись безпілотниками та балістичними ракетами, атакували аеропорт і нафтові склади у столиці Об’єднаних Арабських Еміратів місті Абу-Дабі. В результаті удару загинули троє працівників нафтового складу. Більшість ракет та дронів перехопили засоби протиповітряної оборони ОАЕ.

Напад єменських хуситів на ОАЕ стався не вперше. Відтоді, як вони почали самостійно виробляти балістичні ракети, що долітають до Саудівської Аравії і до Еміратів, почали застосовувати їх для ударів. Причому здебільшого не для того, щоби точно потрапити у ціль, оскільки точність цих ракет достатньо сумнівна, плюс в обох королівств є достатньо розвинута система протиповітряної оборони.

Хусити використовують ракети для залякування, для посилення переговорної позиції. Це більше меседж про те, що вони можуть дістатися території ОАЕ і Саудівської Аравії, які є основними супротивниками хуситів у Ємені. Таким чином хусити можуть тримати супротивників у постійній напрузі.

Війна без перспективи перемоги

Ситуація у Ємені лишається доволі складною. Нагадаю, що війна там триває з 2014 року. Зараз бойові дії сконцентровані у центральній частині Ємену, особливо там, де є нафтові поклади. Це головний економічний ресурс, за який сторони борються, адже хто контролюватиме поклади, той зможе нав’язувати свої умови миру. Також бої йдуть на південному заході Ємену — там розташовано величезний порт, який є, по суті, хабом для всіх вантажних перевезень у Ємен. Через нього, наприклад, проходить більша частина гуманітарної допомоги.

Паралельно з цим відбувається переговорний процес, запущений у 2018 році. Перший раунд переговорів між єменськими хуситами і урядом за підтримки Саудівської Аравії та Еміратів відбувся у Стокгольмі. Він завершився підписанням мирної угоди, яка, втім, не була реалізована. Переговори зайшли у глухий кут, оскільки єменські хусити вимагають, аби Саудівська Аравія припинила блокаду сухопутних перевезень — зараз до Ємену неможливо ні проїхати, ні привезти будь-які продукти. Саудівська Аравія не хоче цього робити, допоки хусити не здадуть деякі позиції, захоплені у ході війни.

Зараз, по мірі загострення бойових дій, настрої учасників конфлікту ще більше радикалізуються, оскільки кожен все ще вірить у свою перемогу. Запуск ракет у бік Еміратів 17 січня є спробою хуситів нагадати: вони вважають, що стратегічна перевага на їхньому боці і домогтися, аби їм ішли на поступки за столом переговорів.

Думаю, що в подальшому рівень загострення лиш зростатиме. Мирні переговори стануть можливі лише тоді, коли одна зі сторін зрозуміє, що її ресурси закінчуються і вона не може перемогти у цій війні. На найближчий рік я такого не прогнозую. Тому в цьому році загострення ще триватиме, хоча і будуть спроби поновити дипломатичні ініціативи. Зокрема є готовність це зробити з боку європейських країн і Сполучених Штатів.

А що з цінами на газ?

Конфлікт у Ємені навряд чи сильно вплине на ціни на нафту та газ. Ємен уже давно перестав бути потужним гравцем на енергетичному ринку. Війна триває довго, і всі пристосувалися.

У вересні 2017 року хусити завдали удару по Саудівській Аравії і їм вдалося пошкодити нафтову інфраструктуру. Це справді був шок, такого ніхто не очікував. Однак навіть у цьому випадку зростання ціни виявилося незначним та недовготривалим.

Але тепер такі удари стали рутинними і не впливають суттєво на нафтовий ринок. Вони не спричинили зупинку якихось виробничих об’єктів. У будь-якому разі ситуація суттєво не зміниться. Ємен — це не про газ і не нафту в глобальному масштабі. Це внутрішній конфлікт, на який накладаються геополітичні інтереси зовнішніх гравців.

Це не Іран, який є одним з найбільших гравців на нафтогазовому ринку. Якщо під час війни знову постраждає інфраструктура Саудівської Аравії, коливання ціни будуть незначними, а потім повернуться до норми. Хусити не мають такої потуги, аби завдати значної шкоди інфраструктурі сусідів.

Стосовно ключових глобальних гравців - я не думаю, що Ємен буде пріоритетом зовнішньої політики США. Насправді він ніколи таким і не був. Адміністрація не має там стратегічних інтересів. На думку Вашингтона, хусити не несуть смертельної загрози американським союзникам — Саудівській Аравії.

Коли Джо Байден прийшов до влади, він хотів урегулювати конфлікт, призначив спеціального дипломата, який би цим займався. Ймовірно, президент США мав намір подати мирне врегулювання як дипломатичну перемогу. Але ситуацію змінити не вдалося.

Росія також є другорядним гравцем у Ємені. Навіть якби вона хотіла, у неї недостатньо можливостей, аби втрутитися у конфлікт. Це не Ліван, де росіяни завжди були потужно присутні. Росії немає за що там зачепитися, немає великих економічних інтересів.

Отже, можна припустити, що у подальшому конфлікт триватиме приблизно на тому ж рівні, як і зараз.

Чи відділяє Україну від Європи святкування Різдва 7 січня
Тиск падає. Чому газ у підземних сховищах не врятує паливно-енергетичний комплекс від колапсу
Чому картки на їжу — не просто вигідна інвестиція, але й гуманітарно необхідна річ