404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Колонка
Заступник голови АРМА
Заступник голови АРМА

Нещодавно Окружний адміністративний суд міста Києва (ОАСК) частково задовольнив позов «Українського Медіа Холдингу» (UMH) до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) та скасував рішення тендерного комітету Агентства про визначення «1+1 Інтернет» переможцем конкурсного відбору управителя для UMH.

Розгляд справи мав кілька особливостей. По-перше, судове засідання відбулося без виклику сторін — представники АРМА не були на ньому присутні. По-друге, для об'єктивного та неупередженого вивчення спеціалізованих економічних питань суд не призначив окремої експертизи, як того вимагає ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України.

Адже питання, щодо якого ОАСК виніс рішення, є суто економічним і стосується корпоративних фінансів, корпоративного кредитування та оцінки фінансової звітності компанії, а не юридичної площини в суворому сенсі. В такому разі згідно з законом суд мав би призначити експертизу.

Обставини, на основі яких суд ухвалив рішення, були предметом аргументованих дискусій під час засідання тендерного комітету АРМА рік тому. Підтвердженням цього є розлогі публічні пояснення щодо всіх ключових деталей — як щодо процедури і вимог для конкурсантів, так і результатів конкурсу.

Питання, щодо якого ОАСК виніс рішення, є суто економічним і стосується корпоративних фінансів, корпоративного кредитування та оцінки фінансової звітності. В такому разі суд мав би призначити експертизу

Не вдаючись в питання спроможності «1+1 Інтернет» виконувати свою програму управління, зазначу лише, що наявність у компанії збитків за певний період та спроможність виконувати зобов’язання за договором — не тотожні речі.

«1+1 Інтернет» є частиною однієї з найбільших в Україні медійних груп, має бездоганну ділову репутацію на ринку та великий фінансовий оборот. Компанія могла виконувати програму управління хоча б за рахунок зміни структури корпоративних фінансів. А наявні у товариства кредити — це заборгованість компаніям, які входять до однієї групи «Плюсів», — тому озвучений судом розмір кредитних зобов’язань інтерпретовано некоректно.

«1+1 Інтернет» є частиною однієї з найбільших в Україні медійних груп і могла виконувати програму управління хоча б за рахунок зміни структури корпоративних фінансів

Тендерний комітет АРМА зважав на всі зазначені вище аспекти, враховував всі ризики і можливості. Як наслідок, це рішення було першим в історії АРМА, яке ухвалили неодностайним голосуванням, прийнятим більшістю голосів. І це якраз доводить інституційну спроможність АРМА, якому ніхто не диктує умови і не може одноосібно забезпечити ухвалення результатів конкурсного відбору.

Сьогодні люди, що вважають себе експертами з питань діяльності АРМА, намагаються подати рішення ОАСК як велику поразку Агентства. Але рішення ОАСК фактично нічого не змінює з точки зору кінцевої мети: укладення договору на управління з переможцем конкурсу. І саме причини, через які управління ще не розпочалось, становлять реальну проблему. Їх три.

По-перше, після обрання переможця конкурсу АРМА обирає також професійного оцінювача, який здійснює оцінку вартості цього активу. UMH — це переважно корпоративні права 72 компаній і лише незначна частина майна. Для оцінки такого активу необхідно мати доступ до документів, які є лише у власників відповідних компаній. І доволі очікувано, що ніхто не надав їх оцінювачу. Повноважень витребувати необхідну інформацію ані оцінювач, ані АРМА не мають. А без оцінки укласти договір неможливо.

Для оцінки активу необхідно мати доступ до документів, які є лише у власників відповідних компаній. Без оцінки укласти договір неможливо

По-друге, у випадку UMH потенційному управителю потрібно отримати погодження Антимонопольного комітету на концентрацію активів. До цього часу «1+1 Інтернет» такого погодження не отримав.

По-третє, у законі про АРМА є унікальна норма, яка вимагає від управителя отримувати згоду власника арештованих корпоративних прав і цінних паперів на управління ними. Тобто, щоб управляти активами Курченка, треба питати дозволу у Курченка. Очевидно, що з такою вимогою управляти подібними активами може або сам власник, або пов’язані з ним особи, що не тільки суперечить завданням арешту, але й, у конкретному випадку з UMH, чітко заборонено ухвалою суду.

У законі про АРМА є унікальна норма, яка вимагає від управителя отримувати згоду власника арештованих корпоративних прав і цінних паперів на управління ними. Тобто — у Курченка

На всі ці суперечності тендерний комітет АРМА звертав увагу під час проведення конкурсу, а потім Агентство систематично закликало народних депутатів ухвалити необхідні зміни до законодавства, пропонувало свої законопроєкти. На жаль, в цьому питанні ВР аж ніяк не сприяє вирішенню проблеми.

Отже, ключовою перешкодою для повноцінного управління UMH є не так рішення ОАСК, як колізії закону про управління арештованим майном, та вайлуватість АМКУ. Якби ці чинники не мали вирішального впливу на ситуацію і договір управління було б підписано, ОАСК жодним чином не міг би зупинити діяльність управителя. Адже визнання судом протиправними дій Агентства чи рішення тендерного комітету не зупиняє договір управління активом. У практиці АРМА прецеденти вже є.

Визнання судом протиправними дій Агентства чи рішення тендерного комітету не зупиняє договір управління активом. У практиці АРМА прецеденти є

Тобто переможцем конкурсу для UMH можна обирати хоч компанію Майкла Блумберга, хоч Стіва Форбса, бо результат буде однаковим – для реального управління UMH їм доведеться невизначену кількість часу чекати проведення оцінки активу, отримувати погодження АМКУ та, що вже точно нереально, просити згоди формального власника Сергія Курченка.

Найкоротший шлях — змінити українське законодавство, яке регулює діяльність АРМА. І це найбільш реалістичний сценарій.