Незабаром українці можуть перестати їсти солодке. Звісно, не повністю — імпортні кондитерські вироби, як і раніше, будуть доступні і, можливо, їхній асортимент навіть розшириться.
А ось українські кондитери пожинають плоди багатомісячної локальної кризи, яка вийшла за межі галузі і наслідки якої стають очевидні рядовим споживачам.
За перше півріччя 2021 року імпорт цукру і кондитерських виробів з цукру виріс на 301%, при цьому падіння внутрішнього виробництва за цей період склало 26%, встановивши історичний антирекорд.
Економічний бумеранг прилітає завжди, але зазвичай нешвидко — між економічною причиною і ринковим наслідком повинен пройти багатомісячний лаг. Але кондитерська галузь стала винятком з цього правила і відреагувала стрімко.
Коротка передісторія: з початку 2021 року в Україні послідовно зростала ціна на цукор, яка в серпні досягла 36 грн/кг (роздріб), ставши найвищою в ЄС. У порівнянні з аналогічним місяцем минулого року ціни зросли на 91,2%.
Зростання цін було обумовлене збігом кількох несприятливих чинників — зниженням врожаю та цукристості буряка в попередньому році, і відповідно скороченням виробництва цукру на 25% в порівнянні з показниками 2019/2020 років — до 1,1 млн тонн; активним експортом кондитерської продукції і сезонним вичерпанням запасів до літа, коли і почалося найбільш стрімке подорожчання.
На думку учасників кондитерського ринку, мав місце і неринковий чинник, а саме картельна змова виробників цукру, які почали притримувати продукт, провокуючи ще більше зростання цін.
Пам'ятаючи про те, що на ринку цукру діє обмежене число компаній-виробників, версія про узгоджені дії виглядає цілком правдоподібною.
Але з огляду на дещо декоративну роль Антимонопольного комітету (АМКУ) в Україні важко віриться в те, що змова може бути доведена, хоча відповідне розслідування комітет все-таки розпочав. Якими б не були причини — ринковими або не дуже — рекордне подорожчання цукру спровокувало кризу в суміжних галузях, передовсім кондитерській.
Протягом першого півріччя, за даними асоціації «Укркондпром», кондитерські вироби в Україні подорожчали на 15-20%. Через високі ціни на складові собівартості виробляти карамель стало рентабельніше в деяких країнах ЄС, ніж в Україні: ціни на цукор на біржі в Лондоні становили близько $460 за тонну, а в Україні в цей же час — понад $760.
Замістити дорогий вітчизняний цукор більш доступним закордонним заважало загороджувальне імпортне мито, яке діє в Україні. Його буквально вигризли переговорники під час вступу країни до СОТ, щоб захистити вітчизняну цукрову галузь від імпорту тростинного цукру, який зазвичай значно дешевший бурякового. В 2021 році цей лобізм зіграв проти внутрішнього ринку.
Кондитери закликали уряд терміново відкрити кордони для імпортного цукру (тим більше, що умови СОТ визначають щорічну квоту на безмитне ввезення сирцю), але тут збунтувалися вітчизняні цукровики.
Асоціація «Укрцукор» звернулася до Мінекономіки з проханням не підтримувати дозвіл безмитного імпорту цукру, оскільки «українська цукрова галузь здатна повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку, так як станом на 1 червня 2021 року залишки цукру на складах заводів-виробників склали 300 тис. тонн без обліку залишків у с/г виробників, торгових мереж і населення». Уряд дослухався.
Через три місяці асоціація кондитерів констатувала наслідок цукрової кризи: рекордне падіння виробництва кондитерських виробів в Україні, компенсоване для споживача зростанням імпорту.
«Галузь скоротила виробництво на 25-26 тис. тонн, або 1,3 млрд грн в грошовому вимірі», — сказав Олександр Балдинюк, глава асоціації «Укркондпром».
Карамельна група, де частка цукру є найвищою, впала відразу на 26% в липні і ще на 12,5% в серпні. Гірше було тільки в 2014 році, коли одномоментно відколовся російський ринок, куди йшла велика частина карамелі з України. Експорт також почав стрімко втрачати обсяги — крім пов'язаних з коронавірусом логістичних проблем, український продукт все частіше виявлявся неконкурентним за ціною як в ЄС, так і в Середній Азії.
У вересні Україна вступила в новий сезон цукроваріння. Прогнози відносно його показників неоднозначні. З одного боку, в поточному році врожайність цукрових буряків становить 480 центнерів з гектара, тоді як в минулому році — 470-475 центнерів, а за прогнозом Мінекономіки виробництво цукру в 2021-2022 маркетинговому році (вересень-серпень) складе 1,4 млн тонн, що на 30% більше, ніж роком раніше.
Але більш висока пропозиція не завжди означає зниження ціни. У собівартості цукру більше третини припадає на енергоресурси, в першу чергу природний газ.
В «Укрцукрі» прогнозують, що через енергокризу витрати на газ досягнуть в собівартості цукру 80%.
«У минулому році ціна на газ становила 7-8 грн, а в цьому році за куб платять уже 28 грн», — заявив Назар Міхайловін, представник «Укрцукру».
Відповідно і кондитери готуються до нової хвилі подорожчання, яка може остаточно вбити їхню конкурентоспроможність в порівнянні з імпортними аналогами. За прогнозом Балдинюка, частка цукру виросте в собівартості кондитерських виробів до 10-12% проти звичайних 3-4 %, а ціни на готову продукцію додадуть ще мінімум 5-7%. І тоді купівля українських солодощів може виявитись занадто дорогим проявом патріотизму.
