Народний депутат VII скликання від Партії регіонів колишній секретар Донецької міськради Микола Левченко повернувся до України. Як повідомив адвокат Олег Курчин, що представляє інтереси політика, Європейський суд із прав людини(ЄСПЛ) визнав несправедливими розслідування, які велися роками щодо нього в Україні. Крім того, ЄСПЛ присудив на користь Левченка компенсацію в розмірі €1100.

Всеукраїнську впізнаваність Левченко здобув в 2011 році, після виходу фільму «Інший «Челсі»: Історія з Донецька». Німецький режисер Якоб Пройсс розповів історію Донецька на фоні мізерних зарплат шахтарів, соціальної прірви та мільярдних вливань у футбольний клуб «Шахтар». Одним з головних героїв фільму був секретар Донецької міськради Микола Левченко.

Олег Курчин та Микола Левченко

В 2012 році політика обрали народним депутатом в рідному для нього Донецьку. Саме на часи парламентської діяльності припадає його найбільш скандальна діяльність. Левченко голосував за так звані «диктаторські закони», через які почалося кровопролиття на Майдані. Він допомагав Павлу Губарєву озвучити «ультиматум» на сесії Донецької міськради, що спровокувало силові заворушення та подальші бойові дії в місті. В травні 2014 року, коли на Сході точилися бої, Левченко закликав жителів Донбасу «боротися з київською хунтою і праворадикальними фашистськими угрупованнями». В липні того ж року, під час розгляду питання про оголошення часткової мобілізації, заява Левченка про те, що «влада продовжуватиме вбивати українців» спровокувала бійку. Народного депутата усунули від участі в трьох пленарних засіданнях, але це обмеження він проігнорував. 

В січні 2015 року Служба безпеки України оголосила Левченка та його однопартійця Вадима Колесніченка у розшук. Після чого Микола втік з України. Їм інкримінували скоєння злочину за частиною 3 статті 110 Кримінального кодексу (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, яке призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків). Санкція статті — позбавлення волі строком  від п'яти до восьми років. Згодом Генпрокуратура передала справу на розслідування в поліцію. Вже в квітні 2020 року процесуальний керівник у справі ухвалив рішення про його закриття, а в лютому 2021 року рішення про закриття справи прийняли слідчі Нацполіції.

Після втечі з України Левченко на певний час став частим гостем російських політичних ток-шоу. А в 2018 році нібито від його імені на сторінці в Facebook з'явився відкритий лист до президента РФ Володимира Путіна. В ньому Левченко просив російського президента передати «ЛНР» і «ДНР» під контроль миротворців для подальшої реінтеграції в Україну. Зараз цей пост вже видалено.

З любов'ю до України  

Повернення в Україну виявилося не менш скандальним. Журналіст Віталій Сич отримав повідомлення від імені політика з погрозами. 

Chas News звернувся до Левченка з проханням прокоментувати автентичність опублікованої переписки, але він не відповів. Разом з тим він розповів, що багато чого переосмислив під час своєї вимушеної еміграції.    

«Я чесно виграв в ЄСПЛ та захистив свою репутацію. З 2015 року я жодного дня не жив на території РФ. Ми з сім'єю мешкали в Хорватії та Чорногорії. Для мене Донецьк, Луганськ та Крим це однозначно Україна і не потрібно навіть роздумів на цю тему. Я люблю Донецьк, мої думки там. Але я громадянин України, за ці роки багато переосмислив та став справжнім українцем. Без Донецька політика мене не цікавить. Я підтримую зусилля президента повернути мир в Україну», — розповів  Chas News Левченко.

Я громадянин України, за ці роки багато переосмислив та став справжнім українцем. Без Донецька політика мене не цікавить

Попри всю скандальність та одіозність постаті Левченка, рішення ЄСПЛ є безапеляційним та обов'язковим для виконання Україною. Інша справа — робота вітчизняних правоохоронних органів, що реєстрували та розслідували кримінальне провадження проти політика. Правник Валентина Теличенко, що довгий час спеціалізується на представленні інтересів позивачів в ЄСПЛ, відзначає значні прогалини в роботі правоохоронців.

«Тут можна лише руками розвести, біда у нас з правоохоронними органами», — сказала виданню Теличенко.

Політолог Вадим Карасьов вважає, що в поверненні Левченка до України немає жодного інформаційного чи політичного приводу.

«Нічого такого в цьому я не бачу. Приїхав-поїхав, нічого такого в цьому я не бачу. Немає про що розмовляти», — сказав він Chas News.

В свою чергу політичний експерт народний депутат попередніх скликань Тарас Чорновіл, що свого часу співпрацював з Партією регіонів, припускає, що Левченка можуть залучити до майбутніх політичних проєктів, що створює оточення Ріната Ахметова. За словами Чорновола, з олігархом та його оточенням пов’язують такі партії: «Опозиційний блок», «Україна —наш дім», «Порядок», та ж Партія регіонів.  Саме від партії «Порядок» балотувався та зайшов у Раду Андрій Аксьонов, який допомагав організовувати «референдум» в Донецьку та  виступав на мітингах прихильників самопроголошених республік.

Його повернення мало бути з кимось узгоджене під гарантії безпеки

«Дивно, що Левченко повернувся саме зараз. Одразу після інавгурації Зеленського в Україну приїхали Андрій Портнов, Олена Лукаш, Олена Бондаренко, а він чогось чекав. Крім закритого кримінального провадження, яке відверто важко було довести до суду, ще є епізоди по інших справах. Наприклад, посягання на територіальну цілісність. Тому його повернення мало бути з кимось узгоджене під гарантії безпеки», — говорить виданню Чорновіл.

Сам Левченко запевнив Chas News, що без Донецька політика його не цікавить. Ми не піддаємо сумніву чесність його тверджень, але нагадаємо, що на початку травня Борис Колесніков запевняв, що його цікавить лише хокей, бізнес і благодійництво. А вже за три тижні він презентував та очолив нову політичну партію.

Як Медведчук примусив Колеснікова з Ахметовим створювати нову партію