Людство бореться з курінням майже стільки ж часу, скільки й курить.
До прикладу, коли тютюн перевезли через океан, то його подекуди сприймали не інакше, як намовляння диявола. Декого з іспанських моряків, котрі після повернення з Америки вирішили «перекурити», без вагань відправили до в’язниці. А середньовічних ченців за розкурювання сигар на церковній паперті живцем замурували в стіну.
Способи дієві, але не надто гуманні.
Сhas News розповідає, які методи боротьби з курінням найефективніші сьогодні і чому підвищення акцизу на тютюнові вироби в Україні життєво необхідне.
Як долають куріння в Україні і світі
Сучасні методи боротьби з курінням передбачають три основні підходи:
- роз'яснення — просвітництво і поширення серед населення інформації про шкоду тютюну;
- обмеження і заборону — ухвалення законів щодо обмежень у просуванні, реалізації та споживанні тютюну і контроль над їхнім виконанням;
- всебічне усунення — комплексний вплив на населення країни, який поєднує обмежувальні норми з пропагандою здорового способу життя.
Обмеження охоплюють виробництво і продаж тютюнових виробів, їхнє просування та рекламу, заборону на куріння в громадських місцях, а також відповідну податкову політику.
Наприклад, у Німеччині некурцям законодавчо надали знижку у 40% за страхові внески. А деякі роботодавці стали надавати некурцям додаткові дні до відпустки.
Дослідження Університету Гамбурга та Німецького центру досліджень ракових хвороб від 2009 року з'ясувало, що перекури коштують німецькій економіці 28 млрд євро на рік.
У США, навпаки, курці змушені в кілька разів більше платити за медичну страховку (залежно від страхової компанії), ніж ті, хто не курить. А через те, що багато роботодавців в Штатах оплачують страховку своїм працівникам, останніми роками почастішали випадки, коли курців просто перестали брати на роботу.
Нідерланди пропонують компенсацію від держави тим, хто мав залежність, але відмовився від куріння, що доведено відповідним тестом. Аналогічно пільгове кредитування «відмовникам» надають в Малайзії.
В Україні курінню активно протистоять з 2005 року, коли набув чинності закон про заборону реклами тютюнових виробів на телебаченні та радіо.
Далі були інші корисні закони, зокрема про заборону куріння в громадських місцях і поштучний продаж тютюнових виробів.
Це допомогло знизити кількість курців в Україні на 20% серед дорослих і на 25% серед неповнолітніх.
Утім, ще є над чим працювати. За даними опитування КМІС, на кінець 2023 року тютюнові або нікотинові вироби вживало 30% населення України.
Як підвищення акцизу на тютюнові вироби впливає на кількість курців
Одним з найефективніших заходів у подальшій боротьбі з курінням в Україні є підвищення акцизу на тютюнові вироби.
Воно тягне за собою подорожчання тютюнових виробів. А з середини 2010-х куріння є найпоширенішим серед людей з низьким соціально-економічним статусом та молоді.
2014 року ВООЗ у своїх рекомендаціях зазначала, що після зростання вартості сигарет споживання тютюну серед молоді скорочується у 2-3 рази більше порівняно з дорослим населенням.
За даними організації, збільшення акцизів наполовину у всьому світі може скоротити кількість курців на 49 млн, а кількість смертей від куріння — на 11 млн.
Ще одним важливим ефектом від підвищення акцизу на тютюнові вироби є наповнення бюджету. Причому світовий досвід показує, що надходження до державної скарбниці зростають, навіть якщо курити в державі починають менше.
В Україні за 10 років поступового підняття акцизів на тютюнові вироби реалізація сигарет знизилася з 75 млрд штук у 2013 році до 29 млрд у 2023-му, а надходження зросли з 18 млрд до 70 млрд грн.
Є також приклад Норвегії, де подорожчання цигарок 2004 року в 1,5 рази разом з іншими заходами призвело до масової відмови від них, і загальна частка тих, хто курить, у країні зменшилася до 17%.
А у Туреччині надходження до державного бюджету зросли з 7,1 млрд турецьких лір у 2005 році до 15,9 млрд у 2011 році, незважаючи на те, що продаж сигарет у зазначений термін знизився на понад 15%.
Річ у тім, що попит на тютюнові вироби — нееластичний, тобто пропорційне зниження попиту на тютюн є меншим, ніж пропорційний розмір збільшення податку. Це означає, що в конкретній країні після підвищення податків і цін попит на тютюнові вироби зменшується, але вища податкова ставка призводить до загального збільшення податкових надходжень.
Тобто від збільшення акцизу — лише плюси.
Який акциз на тютюн в Україні 2024 року
Станом на травень 2024 року акциз на сигарети, сигарили та ТВЕНи в Україні становив 2516,54 грн (59 євро) на 1000 штук.
До 2025 року в нашій державі діє семирічний план щорічного підвищення акцизу на тютюнові вироби на 20%. Він передбачає вихід на рівень акцизу мінімум у 90 євро за 1000 штук, чого вимагає Директива 2011/64/EU.
План уже показав свою ефективність. 2023 року надходження до Держбюджету України від акцизів на тютюнові та нікотинові вироби склали рекордні 80,3 млрд грн, що на 36% більше, ніж у 2022 році.
Однак через девальвацію гривні, спричинену російською агресією, вийти на запланований показник 2025 року не вдасться.
Тому з огляду на міжнародні зобов'язання в рамках Угоди про асоціацію з ЄС та Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну Кабмін подав до Верховної Ради проєкт закону №11090 про збільшення акцизу на тютюн.
Крім того, до нього подали ще чотири альтернативні законопроєкти.
Серед них найефективнішим для захисту здоров’я українців і наповнення держбюджету був законопроєкт №11090-3. Він пропонував поступове підвищення акцизу на сигарети, сигарили та ТВЕНи до 120 євро/1000 шт. до 2028 року.
Такий план, за підрахунками експертів ГО «Життя», за 2025-2028 роки приніс би до Держбюджету 13,14 млрд євро (558 млрд грн), тоді як урядовий законопроєкт №11090 передбачає надходження до бюджету лише 11,78 млрд євро (500 млрд грн).
Втім 31 травня 2024 року Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав саме урядовий законопроєкт №11090. А 4 червня його у першому читанні проголосувала Верховна Рада.
Підвищення акцизу на тютюн в Україні
Законопроєктом №11090 від Мінфіну пропонують встановити з 1 січня 2028-го нові розміри ставок акцизного податку на тютюнові вироби з огляду на мінімальний рівень, визначений Директивою 2011/64/ЄС.
Акциз привʼязують до євро, а не до гривні. Це плюс законопроєкту, адже така прив’язка убезпечує податкові надходження від девальвації гривні.
«2024 року збільшення акцизу буде тільки у випадку девальвації гривні. 2025 року акциз зросте на 23%, а в 2026-2028 роках — ще на 5% щороку», — пояснив Ярослав Железняк, заступник голови Комітету.
Водночас великий мінус законопроєкту — пропозиція надати податкову преференцію ТВЕНам порівняно з сигаретами та сигарилами. Уряд пропонує до 2028 року розтягнути досягнення акцизної ставки у 90 євро/1000 шт. для сигарет та сигарил, а для ТВЕНів — лише 72 євро/1000 шт.
Така пропозиція відповідає інтересам тютюнового гіганта Philip Morris International (PMI), який контролює 80% ринку ТВЕНів в Україні і водночас є найбільшим міжнародним платником податків в росії. Вже воєнного 2022 року PMI сплатила до бюджету рф $4,756 млрд, за що НАЗК визнав компанію міжнародним спонсором війни проти України.
Чому підвищення акцизу на ТВЕНи має відбуватися нарівні з акцизом на сигарети
Якщо коротко —ТВЕНи такі ж шкідливі, як і класичні сигарети.
ВООЗ у технічній довідці зазначає, що зараз немає підстав вважати ТВЕНи менш шкідливими, ніж звичайні сигарети.
«Незалежна оцінка промислових даних показує, що вміст понад 20 шкідливих і потенційно шкідливих хімічних речовин значно вищий, ніж у сигаретному димі. Крім того, ці продукти дуже мінливі, а деякі з токсикантів, виявлених у викидах цих продуктів, є канцерогенами», — йдеться у звіті.
«Бездимне» куріння за допомогою ТВЕнів доставляє нікотинову аерозоль глибоко в легені, що підвищують ризик розвитку захворювань легень та серця.
«Немає безпечного куріння. Вбивати себе димом зі смолами чи нагрітими тютюновими випарами чи парою електронних сигарет — різниця невелика. До того ж, як показують опитування, такі вироби споживає насамперед молодь, тобто з них починають курити, а не переходять. Менша ціна на такі вироби сприятиме привабленню та залученню до куріння», — говорять у Центрі громадянського представництва «Життя».
Ще на початку 2020-х в Україні відзначали збільшення частки тих, хто використовує електронні сигарети і ТВЕНи. Причому значною популярністю вони користуються серед молоді.
Фактично підлітки використовують ТВЕНи як перший крок на шляху куріння і нікотинової залежності. За статистикою, на сьогодні в Україні курить кожен сьомий підліток віком 13-15 років.
Євген Симонець, пульмонолог, кандидат медичних наук, також застерігає, що використання ТВЕНів викликає стійку звичку:
«Так, у системах нагрівання тютюну немає продуктів горіння. Але вони все одно шкідливі і, як і звичайні сигарети, викликають залежність. Адже ті, хто використовує ТВЕНи, отримують таку саму дозу нікотину, як і курці сигарет. Окремо варто сказати про рідкі суміші для куріння, які в народі називають «одноразки». Виробники говорять про їхню нешкідливість, але це не так. Вони також містять нікотин, і ми, лікарі, часто спостерігаємо нікотинове отруєння, викликане використанням таких гаджетів, особливо в молоді. Підліток пів години не випускає з рота таку «одноразку», робить кілька сотень затяжок — і отримує величезну дозу нікотину. Це впливає на серцево-судинну систему, серцевий м’яз, викликає тахікардію».
Нардеп Ярослав Железняк зазначив, що на засіданні Комітету в останній день травня 2024-го точилась активна дискусія щодо акцизу на ТВЕНи. І пообіцяв, що в другому читанні до цього питання повернуться.
Чому для України важливо підвищити акцизи на тютюнові вироби
Акциз на всі тютюнові вироби важливо рівноцінно підвищувати, особливо зараз, з кількох причин, переконують експерти Центру громадянського представництва «Життя».
Перша — задля захисту молоді від приваблення до куріння та вживання нікотину і зменшення поширеності вживання цих виробів. Таким чином ми працюємо на довготривалу перспективу — зберігаємо здоров'я населення, яке так необхідне Україні в часи війни, шалених втрат та демографічної кризи.
Друга — економічна. Цей податок зі шкідливої не потрібної суспільству продукції може бути витрачений на озброєння та захист нашої держави. Окрім того, зменшення поширеності куріння послабить тиск на систему охорони здоров'я, оскільки потенційно зменшиться кількість людей із захворюваннями, спричиненими тютюном.
Третя — євроінтеграційні зобов'язання. Сьогодні Україна вже почала переговорний процес про вступ до Європейського Союзу, тому нам потрібно не затягувати виконання вимог європейських директив. Тим більше, що це сприятиме зменшенню потоку контрабанди за кордон через нижчі ціни на сигарети в Україні.
В організації очікують, що законопроєкт №11090 допрацюють до другого читання так, щоб він відповідав інтересам саме України, а не тютюнових компаній.
«Заплановане щорічне підвищення ставки на 5% не дасть належного ефекту та не сприятиме зменшенню поширеності куріння в Україні. За розрахунками Світового банку, підвищення вартості пачки сигарет на 10% дозволяє знизити споживання наркотичної тютюнової продукції на 6-8% у державах з низьким та середнім рівнем доходу, до яких належить Україна», — наголошують у Центрі громадянського представництва «Життя».
Цільова акцизна ставка у 90 євро/1000 шт. у законопроєкті — пройдений етап для Європи. У більшості країнах-членах ЄС мінімальне податкове зобов’язання на сигарети вже значно перевищує 90 євро.
За даними Європейської коаліції Smoke Free Partnership, середній акцизний податок на сигарети в країнах ЄС станом на 2023 рік складав 177 євро/1000 штук. Тому Європейська Комісія планує переглянути згадану нами Директиву 2011/64/EU та підвищити мінімальну акцизну ставку на тютюнові вироби щонайменше до 180 євро на 1000 штук.
Тому при розгляді проєкту закона у другому читанні нардепів закликають:
- зберегти ефективну політику України щодо акцизного оподаткування тютюнових виробів для нагрівання на рівні сигарет;
- забезпечити стале підвищення акцизу на тютюнові вироби, що забезпечує одномоментне зростання ціни за пачку на 10% і більше;
- врахувати середній рівень акцизів на тютюнові вироби в країнах ЄС, який становить близько 180 євро за 1000 штук.
Текст реалізовано в межах стипендіальної програми «Media Fellowship 2024» за підтримки громадської організації «Центр громадянського представництва «Життя».
