404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Чи мусила Україна закривати повітря над Донбасом, щоби попередити трагедію рейсу MH17?

17 липня 2014 року над окупованою частиною Донецької області на висоті більше 10 тис. м сталася авіатроща лайнера «Малайзійських авіаліній» MH17. До катастрофи призвів постріл самохідного зенітно-ракетного комплексу (ЗРК) «Бук», який незадовго до трагедії завезли на Донбас з Росії. Всі 298 пасажирів та членів екіпажу MH17 загинули.

Ще до катастрофи MH17 у небі над Донбасом бойовики і російські найманці поцілили у два літаки Повітряних сил ЗС України: у червні впав Іл-76, збитий ПЗРК «Ігла», а 14 липня внаслідок пострілу із ЗРК «Бук» загинув транспортний літак Ан-26. З огляду на авіатрощі Україна двічі закривала свій повітряний простір — спочатку для польотів цивільної авіації до висоти 7900 м (ешелон FL260), а згодом обмеження підняли і до висоти 9750 м (ешелон FL320).

Всесвітній фонд безпеки польотів зазначив, що причин закривати повітряний простір в України не було

У той же час повністю авіапростір над Донбасом Україна все ж не закрила. Це стало приводом для численних маніпуляцій з боку росіян. Аби зрозуміти, чи мусила Україна закривати авіапростір, до справи залучили фахівців із Всесвітнього фонду безпеки польотів, який 5 лютого опублікував документ зі своїми висновками. Дослідження фонд проводив з квітня 2020 року по січень 2021-го. Вивчаючи справу, фахівці проаналізували випадки авіатрощ цивільних літаків у зонах конфлікту по всьому світу з 1985 року: експертів насамперед цікавили дії місцевої влади у контексті закриття свого повітряного простору. Джерелами інформації для фонду стала публічна інформація та відповіді української й російської сторін на їхні запити. На підставі зібраних даних Всесвітній фонд безпеки польотів зазначив, що причин закривати повітряний простір в України не було. Chas News наводить дев’ять ключових тез доповіді.

Росія намагалася звинуватити Україну у авіакатастрофі / Getty images

1. Дослідження Всесвітнього фонду безпеки польотів показало, що більшості цивільних авіатрощ (в період з 1985 по 2020 роки), зумовлених ракетним ударом з землі, можна було уникнути за умови закриття повітряного простору над зоною конфлікту або довкола неї та при належному дотриманні встановлених обмежень.

2. Переносний зенітно-ракетний комплекс (ПЗРК) виявився найбільш застосовуваним видом зброї, що використовувалась для удару з землі по цивільних авіарейсах у період з 1985 по 2020 роки. ПЗРК значно простіший у застосуванні, ніж непереносні зенітно-ракетні комплекси (ЗРК). Разом з тим [невеликий] розмір більшості ракет ПЗРК означає відсутність гарантії ураження цілі за умови їх використання. При цьому застосування ЗРК значно підвищує можливість авіакатастрофи. Таким чином, наявність ЗРК [у місці конфлікту] має бути ключовим показником при аналізі ризиків та можливому закритті авіапростору.

Наявність ЗРК у місці конфлікту має бути ключовим показником при аналізі ризиків та можливому закритті авіапростору

3. Під час вивчення ситуацій у зонах конфлікту в період з 1990 по 2014 року виявилося, що не існує єдиної практики закриття державами свого повітряного простору, коли на їхній території мав місце збройний конфлікт та була ймовірність нанесення удару по цивільних літаках.

4. Аналіз ситуацій у зонах конфлікту в період з 1990 по 2014 року показав, що у тих поодиноких випадках, коли держава все ж закривала свій повітряний простір для польотів на висоті більше 7,6 тис. м над рівнем моря (ешелон FL 250), влада не втрачала контролю над своїм авіапростором.

5. Аналіз ситуацій у зонах конфлікту в період з 1990 по 2014 року показав, що держава або третя сторона закривала (або обмежувала) свій авіапростір для польотів на висоті більше 7,6 тис. м в основному з міркувань забезпечення безпеки населення та військових операцій, а не безпечних польотів цивільної авіації.

6. Під час дослідження Всесвітній фонд безпеки польотів не знайшов достатніх доказів того, що українська влада до авіатрощі MH17 була обізнана про загрозу цивільним авіаперельотам.

7. Під час дослідження Всесвітній фонд безпеки польотів не знайшов достатніх доказів того, що українські владні органи, які можуть закривати повітряний простір в зоні конфлікту та які відповідають за безпеку цивільних перельотів, могли знати про загрозу авіаперельотам на великій висоті.

Зокрема, на одній з пресконференцій Віталій Найда, тодішній начальник Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інфобезпеки СБУ, заявив, що в України була неперевірена інформація щодо можливого знаходження пускової установки ЗРК «Бук» на непідконтрольній території. «Але ми не могли підтвердити, що це був «Бук», який незаконно завезли в Україну», — заявив Найда.

У той же час, зазначають фахівці фонду, немає доказів того, що ця інформація, навіть у непідтвердженому стані, дійшла від української розвідки до органів, відповідальних за закриття повітряного простору.

Тепер слідство повинно визначити винних у трагедії / Getty images

Разом з тим у фонді наголошують, що незадовго до авіатрощі MH17 у соцмережах ширились дописи з фото ЗРК «Бук», який завезли на окуповані території з РФ, але достовірність цієї інформації теж під питанням. До того ж, такі фото з’явилися за кілька годин до катастрофи. І це за умов сотень і тисяч інших дописів, які робили в мережі з окупованих територій.

Після катастрофи MH17 СБУ також опублікувала 150 тис. перехоплених розмов бойовиків, і деякі з них безпосередньо мали відношення до трагедії. Українська спецслужба зробила це заради того, аби довести, що до авіатрощі причетні перш за все бойовики та проросійські найманці. Проте фахівці фонду не можуть з упевненістю сказати, чи були у СБУ технічні можливості, аби запобігти трагедії та у найкоротші строки опрацювати перехоплені розмови разом з дописами у соцмережах та донести відповідну інформацію до органів, відповідальних за закриття повітряного простору. 

Росія визнала загрозу цивільним перельотам, закривши свій авіапростір до 9,7 тис. м. Проте піднімати обмеження до 10 тис. м і вище росіяни не стали.

8. Під час дослідження також не знайдено достатніх доказів того, що авіаційні органи Російської Федерації до авіатрощі MH17 були обізнані про загрозу цивільним авіаперельотам.

9. Фахівці фонду розглянули питання частково відкритого повітряного простору РФ (на суміжних з українським кордоном територіях), адже якщо у зоні конфлікту могла бути військова техніка дальнього радіусу ураження, цивільні перельоти над територією Росії теж могли бути під загрозою. Росія визнала загрозу цивільним перельотам, закривши свій авіапростір до 9,7 тис. м. Проте піднімати обмеження до 10 тис. м і вище росіяни не стали.

 У відповіді на запит фонду Росія зазначила, що встановила такий саме ліміт висоти, який раніше встановила і Україна. «Росавіація не отримала від української сторони більш-менш достовірної інформації, яка могла б допомогти передбачити потрібний ліміт висоти небезпечної зони для цивільних перельотів», — аргументували свою бездіяльність в Росії. Більш того, в РФ заявили, що не знали, що на окупованій території була техніка, яка здатна вражати цілі у повітрі над Ростовом-на-Дону та яку не контролюють ЗС України.

Представник Путіна назвав Україну «русским миром», а Кулеба у відповідь нагадав про російські танки
Пропагандист Кисельов у відповідь на відео про «палац Путіна» показав сюжет про «віллу Навального»