404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Чи варто створювати на Донбасі вільну економічну зону?

Серед п'яти питань у так званому опитуванні Володимира Зеленського під час місцевих виборів одне стосувалося реінтеграції Донбасу в українську економіку. Воно звучало так: «Чи підтримуєте ви створення вільної економічної зони на території Донецької та Луганської областей?». Підтримки виборців ініціатива не знайшла. Схвалили її лише 46,7% респондентів. Проте Леонід Кравчук, глава делегації України в ТКГ та перший президент України днями заявив, що Україна пропонує створити на Донбасі вільну економічну зону (ВЕЗ) на 30 років. Інакше, мовляв, не вдасться навести лад на сході країни. Пояснюємо, що не так з цією ідеєю.

Чому українці проти?

Тому, що вони загалом насторожено ставляться до всього, що відбувається на Донбасі і навколо нього. З «великої землі» регіон здається якимось дивним утворенням, про яке центральна влада нібито весь час піклується  культурні десанти, додатковий потяг, поїздки президента, ремонт доріг, але як то кажуть, не в коня корм. Важко назвати хоч одну ініціативу влади, яка б поліпшила соціально-економічну ситуацію на Донбасі і зробила його «більш українським».

Більш того, сам факт надання особливих умов Донбасу може викликати у решті України протест: як же так? Людям, значна частина котрих в 2014 році голосувала на референдумах сепаратистів, ще й преференції створювати?!

Леонід Кравчук/GettyImages

Леонід Кравчук вже висловився про подібні настрої в українському суспільстві. «Люди не знають, що таке нова вільна економічна зона. Вони вважають, що це переваги для якоїсь території. Хоча вони десь праві. Адже це робиться для того, щоб допомогти тій чи іншій території, тому чи іншому регіону вийти зі складної ситуації».

Чи варто було взагалі про таке питати?

П'ятнадцять років тому, після Помаранчевої революції, в Україні активно просували ідею вступу в НАТО. Необхідність євроатлантичної інтеграції роз'яснювали, робили заміри громадської думки. Але противники вступу говорили про проведення всеукраїнського референдуму, розуміючи, що голосування буде на їхню користь.

З приходом до влади Віктора Януковича зовнішньополітичним пріоритетом України знову став позаблоковий статус. Саме у ті часи опитування показували картину рішучої переваги тих, хто був проти НАТО. Пік заперечення ідеї вступу в альянс припав на 2012 рік, коли одне з соцдосліджень продемонструвало співвідношення противників і прихильників альянсу у пропорції 66% проти 19%.

Навіть після того, як Росія анексувала Крим, українці за інерцією ще пару місяців голосували «проти НАТО». Лише з червня 2014-го ситуація «змінилася назавжди». Ця історія, яка, здавалося би, не має відношення до теми ВЕЗ  притча про те, яким короткозорим може бути народ у своїх оцінках. Більшості українців перспектива російської агресії і анексії Криму здавалося неймовірною, аж поки не стала реальністю. Хоча для політологів висока ймовірність анексії аж ніяк не була таємницею за сімома замками.

Одним словом, не все можна пояснити «на пальцях», якісь речі люди просто не чують. Проте у випадку президентського опитування народ все ж таки мав рацію.

Чому ВЕЗ і корумпована держава  поняття несумісні?

Тут доречна ще одна аналогія. Цього року Нобелівську премію миру отримала Всесвітня продовольча програма ООН. Ця організація багато років рятує від голоду жителів Африки. Але у 2005 році Джеймс Шікваті, кенійський економіст, в інтерв'ю Der Spiegel досить критично висловився про ініціативи ООН: продовольча допомога збільшує корупцію, оскільки місцеві політики крадуть частину харчів, щоб підкупити виборців або продати «гуманітарку» на чорних ринках.

Голодні ігри. Премію миру отримала Всесвітня продовольча програма

Допомога Африці та ВЕЗ на Донбасі можуть здаватися абсолютно різними речами. Але насправді і те, і інше  система допомоги для якоїсь території і людей, що на ній живуть. І та, і інша приносить / приноситиме «вершки» елітам, які контролюють ситуацію в регіонах  це Буркіна-Фасо чи Донбас, не принципово.

Небезпеку створення на Донбасі ВЕЗ визнає сам Кравчук: «Можна використовувати вільну економічну зону для спільної справи, для підйому економіки, відновлення територій, зруйнованих війною на Донбасі. Це буде благородно і правильно, але можуть знайтись люди, які використовуватимуть пільгові умови, податкові послаблення особисто для себе».

Джеймс Шікваті, кенійський економіст, вважає, що продовольча допомога збільшує корупцію, оскільки місцеві політики крадуть частину харчів, щоб підкупити виборців або продати «гуманітарку» на чорних ринках/GettyImages

«Можуть знайтись»?! Леонід Макарович, ви серйозно? Вони не «можуть знайтись», вони точно знайдуться і в неабиякій кількості.

За індексом сприйняття корупції Україна посідає 129 місце у світі. При такому стані речей президентське питання про створення ВЕЗ плавно перетікає в питання про довічне ув'язнення за корупцію в особливо великих розмірах.

Вільні економічні зони  давній винахід. Перші «порто-франко» виникли на узбережжі Середземного моря ще в кінці XVI століття. Лише з 1998 по 2018 рік кількість ВЕЗ у світі збільшилася в шість разів  з 900 до 5,4 тис. Але ось що цікаво. В Індії і Пакистані також неодноразово створювали ВЕЗ. Але там вони не принесли жодного блага суспільству. У цьому контексті варто згадати, що за індексом сприйняття корупції Індія знаходиться на 83-му місці, а Пакистан  на 122-му. Пам'ятаєте, на якому місці знаходиться у цьому списку Україна?