37,4 млн випадків зараження коронавірусом у світі. Кількість смертей перевалила за мільйон. З кожним днем число інфікованих росте по експоненті. Перед людством замайоріла перспектива нового локдауну. Проблему може вирішити поява вакцини від COVID-19. Дональд Трамп заявив: її зареєструють якраз перед президентськими виборами у США, які пройдуть 3 листопада.
Втім, навіть з наявністю вакцини залишається доволі багато питань щодо термінів відновлення світової економіки. Починаючи з того, чи справді винахід рятівного препарату припинить пандемію і закінчуючи відкладеним ефектом весняного локдауну. Ще більше питань до того, коли відновиться економіка України, яка лежить на периферії світових економічних процесів.
Трохи про вакцину. Ціни, дати, «черги» на щеплення
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, станом на 2 жовтня у процесі розробки знаходилось 193 вакцини від коронавірусу (42 з них вже тестують на людях, інші 151 знаходяться на стадії преклінічних випробувань). Деякі розробники встигли назвати орієнтовні ціни за свій ще не апробований винахід. Американська компанія Moderna, наприклад, править за курс з двох вакцин $50-60. А британці з AstraZeneca домовились з Нідерландами, Німеччиною, Францією та Італією про продаж вакцин за $3-4.
І ось питання. Чи не розвиватиметься ситуація з вакцинами за сценарієм, схожим на запровадження ПЛР-тестів та продажом захисних масок, коли через високий попит ціни на них стали захмарними?
Володимир Курпіта, колишній директор Центру громадського здоров’я, вважає, що привід для побоювань все ж є.
«Якщо вакцина з’явиться, приватний ринок відреагує досить швидко. Але, напевно, повториться та ж ситуація, що і з тестами, які зараз роблять приватні лабораторії за захмарними цінами. Це вже є обмеженням доступності для пересічного українця», — каже Курпіта.
В українському проєкті держбюджету на наступний рік вже заклали 2,6 млрд грн на купівлю 7,5 млн доз вакцин від COVID-19. Віктор Ляшко, головний санлікар, пояснив: Україна планує, що вакцини нам надасть глобальний вакцинний альянс COVAX, до якого входять понад 150 країн.
Разом з тим є і простіші, але від того не менш суттєві, виклики. Чи вакцинуватимуться українці взагалі? За даними Центру громадського здоров’я, минулого епідсезону, який тривав з жовтня 2019 року до травня 2020 року, в Україну поставили 500 тис. доз вакцин від грипу. Однак щеплення зробили лише 238 тис. людей. Це 0,6% населення України. Для порівняння, позаминулого епідсезону відповідний показник взагалі становив 0,4%.
Грошей підкинути?
На думку Тимофія Милованова, президента Київської школи економіки (KSE), Україна правильно зробила, що на початку березня ввела суворі карантинні обмеження. За підрахунками KSE, це зберегло 120 тис. життів або ж $55 млрд у грошовому еквіваленті. «Якби карантин скасували, ситуація в економіці не стала б набагато кращою… Понад 12,5% населення могли би випасти із робочого процесу. Значна захворюваність трансформується у значні втрати для економіки», — каже економіст.
Однак, зазначає Милованов, державі варто було б фінансово підтримати людей, що внаслідок коронакризи втратили роботу. «Така допомога сприяла б утриманню попиту на товари та послуги на докарантинному рівні і могла би стати стимулом для економіки, яка потребувала тоді певного «розігріву», — аргументує президент KSE. Схожий підхід практикували США, які в період карантину фактично роздавали гроші американцям.
Ще в травні Джером Павелл, голова Федеральної резервної системи (ФРС) США, визнав, що влада Штатів «друкувала» долари. ФРС створював «цифрові» гроші: викуповував цінні папери Казначейства США в обмін на інші державні цінні папери. Таким чином в країні збільшувалася грошова маса.
В Україні тим часом точилися суперечки навколо доцільності друку гривні. У той час як Дмитро Наталуха, голова економічного комітету Верховної Ради та нардеп від «Слуги народу», говорив про необхідність піти шляхом «кількісного пом’якшення» та «увімкнути друкарський верстат», Нацбанк відстоює ту позицію, що емісія гривні в нинішніх умовах недоцільна. Через це змінили навіть голову НБУ, але регулятор і зараз до збільшення ліквідності ставиться дуже обережно. Там вважають, що «кількісне пом’якшення» у негативному світлі позначиться на стані української економіки: підірве довіру до НБУ, посилить відплив портфельних інвестицій і розгорне економіку у бік доларизації.
«Штати випускають долар – світовий засіб обміну, а Україна випускає гривню, яка використовується лише для розрахунків всередині країни або ж для обміну на долари та євро. У випадку друку гривні буде набагато більший тиск на валютний курс та, відповідно, інфляція», — підтримує позицію НБУ Марія Репко, заступник директора ЦЕС.
Суперечки щодо монетарної політики України тривають, але дефіцит бюджету наступного року у 300 млрд грн, скоріше за все, доведеться таки закривати за допомогою емісії. Інших джерел немає. Більше того, навіть при збереженні нинішньої монетарної політики у Мінекономіки на початку наступного року очікують суттєву інфляцію, адже українська економіка насичена ліквідністю.
Разом з тим, повідомляють у Мінекономіки, у вересні український експорт повернувся на докризовий рівень. Хоча у І півріччі 2020-го Україна експортувала товарів лише на $22,9 млрд. Це на 6,4% (або на $1,5 млрд) менше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
У Кабміні сподіваються, що стрімке відновлення обсягів експорту цієї осені дає надію на відновлення українського ВВП вже у наступному році. На так зване V-подібне зростання. У проєкті держбюджету на 2021 рік передбачений ріст ВВП на 4,6%, — до 4,5 трлн грн.
Єдине питання, чи такий оптимістичний прогноз має відношення до реальності? Варто нагадати, що ще влітку у Нацбанку зазначали: швидкого «відскоку» до докризового рівня очікувати українцям не варто — відновлення може виявитися більш тривалим, так званим W-подібним, коли цикли зростання та падіння змінюють одне одного. У Мінекономіки теж не виключають переходу на модель W-подібного зростання, але лише за умови посилення карантинних обмежень. Втім, для чергового спаду можуть з’явитися передумови навіть і без введення нового локдауну.
Нафта і пшениця
Гучні розмови про появу вакцини від коронавірусу вже викликали коливання на фондових ринках, у тому числі цін на нафту. «Один твіт Дональда Трампа може ціни як знизити, так і підняти», — зауважує Сергій Куюн, директор консалтингової компанії «А-95».
Втім, якщо говорити глобально, аналітики американського інвестбанку Goldman Sachs прогнозують: ймовірно, у наступному році фондові ринки активно відновлюватимуться. За прогнозами американців, у 2021-му барель марки Brent торгуватиметься приблизно за $59 (зараз ціни коливаються близько позначки $40).
Зростання цін на нафту може негативно позначитись на прибутку українських аграріїв. Головна затратна частина агробізнесу — паливо та азотні добрива. А їхні ціни залежать від цін на нафту на світовому ринку.
В липні 2020-го Держмитслужба відзвітувала про експорт рекордних 57,2 млн тонн зернових та борошна за минулий маркетинговий рік, що на 6,8 млн тонн більше, ніж попереднього року. Але, за словами Андрія Ярмака, економіста інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), не дивлячись на зростання товарного експорту, прибутковість агробізнесу зросла мінімально, якщо взагалі зросла.
Причина цього — інфляція долара та євро, викликана масштабною емісією цих валют. «Навіть отримавши сьогодні більше доларів, вже не можеш за них купити стільки ж (як рік тому) необхідних засобів розширення або підтримки виробництва», — говорить Ярмак. Також він звертає увагу на те, що через коронакризу інвестори почали масово вкладатися в «аграрку». Це призводить до зростання цін на технологічне обладнання.
Нині агробізнес рятує зростання у другому півріччі світових цін на продукцію АПК. Але якщо у наступному році ціни на зерно та олійні культури впадуть, або погода не дозволить зібрати великий урожай, а ціни на паливно-мастильні матеріали та добрива зростуть, притік валюти від агробізнесу суттєво зменшиться. А це загрожує посиленням фінансової турбулентності у країні та подальшою девальвацією гривні.
Поверніть все назад
Ще одна ахіллесова п’ята України — чутливість до притоку прямих іноземних інвестицій, або, якщо називати речі своїми іменами, — настроїв вітчизняного бізнесу. А саме: чи готовий великий бізнес реінвестувати виведені на офшорні прокладки гроші в економіку, чи вважає, що краще їх притримати у тихих гаванях.
У проєкті бюджету на 2021 рік уряд зазначає, що обсяг капітальних інвестицій у І півріччі цього року скоротився на 35% або ж 164 млрд грн. «Приватні компанії через карантин та невизначеність відклали інвестиції. Це означає, що потенційне зростання нових робочих місць, випуску продукції, яке могло би відбутися завдяки цим інвестиціям, не відбудеться», — пояснює український інвестклімат Марія Репко, заступник директора ЦЕС.
Хоча в Goldman Sachs стверджують, що інвестори у США налаштовані оптимістично і сподіваються, що ринки знаходяться на порозі зростання. Можна припустити, що цей тренд, нехай з запізненням, але докотиться і до України. «З огляду на стрімке відновлення зовнішнього попиту, менший у порівнянні з очікуваним удар по доходах населення, прогнозуємо, що економіка України зможе повернутися до докризового рівня вже до кінця 2021 року, а не в 2022-му, як очікувалося раніше», — говорить Олена Білан, головний економіст інвесткомпанії Dragon Capital.
Звучить оптимістично. Втім, навіть якщо збудеться базовий прогноз — оговтування української економіки від коронакризи у 2022 році, катастрофи не станеться. Просто українцям доведеться вчергове відмовитися від надій на краще життя і знову затягнути пояси.
