Наприкінці жовтня київська ІТ-компанія TechExpace потрапила в мовний скандал. Україномовному кандидату скасували співбесіду на підставі того, що робоча мова спілкування у фірмі — російська. Після публічного розголосу компанія вибачилась, поклала провину на «стажера-рекрутера» та повідомила, що її негайно звільнили.
Це не єдиний мовний інцидент у IT-сфері. Наприклад, минулого року в подібній ситуації опинилась київська школа робототехніки RoboCode. Все через те, що попри заяви про викладання українською один з вчителів проводив уроки російською. Тоді у школі пояснили, що цією мовою дітям краще пояснювати складні терміни, хоча більшість з них походить з англійської.
Втім, за словами Зеновія Вереса, керівника освітнього комітету «Львівського ІТ Кластеру», подібні історії — швидше винятки, ніж правило. У великих компаніях внутрішні комунікації здебільшого ведуть українською мовою, з іноземними замовниками спілкуються англійською. Російську ж мову використовують переважно компанії, орієнтовані на російський ринок. Таких зараз небагато.
Україномовна ІТ-освіта
На сьогодні в ІТ-галузі в Україні працює більше 200 тис. спеціалістів, при цьому за останні чотири роки їхня кількість подвоїлась, а за останні вісім — майже потроїлась. За абсолютними показниками за чисельністю ІТ-фахівців наша країна займає друге місце у Центрально-Східній Європі, проте у відсотковому значенні — до загальної кількості працюючого населення — нам ще є куди зростати. Так, в Україні ІТ-спеціалісти складають лише 1,3% від загальної кількості працівників, що в 2,5 рази менше показників Польщі та майже в 5 разів менше показників Естонії. Тож, за прогнозом Центру економічного відновлення (ЦЕВ), МОН та Мінцифри, до 2030 року сектор потребуватиме щонайменше 500-600 тис. фахівців.
Вітчизняні вищі навчальні заклади щороку випускають близько 25 тис. спеціалістів, що значно більше за показники сусідніх Польщі (17 тис.) та Румунії (8 тис.). Щоправда, лише половина випускників українських вишів працюють за спеціальністю. Одночасно швидко розвивається неформальна ІТ-освіта. В її закладах, за оцінкою ЦЕВ, щороку здобувають навички близько 60 тис. осіб. Більша частина (85%) з них — з метою підвищення своєї кваліфікації.
Проблем із здобуттям профільної освіти українською мовою, як стверджують опитані експерти, наразі немає. «Цифрові навички закладаються у дітей у школі на уроках інформатики. Крім того все більше батьків залучають дітей до різних курсів, шкіл робототехніки, де мова викладання — українська», — розповідає Максим Почебут, віцепрезидент Асоціації ІТ Ukraine з питань освіти, Chief Learning Officer в Sigma Software Group. Так само українською відбувається викладання в університетах.
Почебут пояснює, що в Харкові чи у Сумах у подібних школах ще можна побачити російськомовних тренерів. Проте, за його словами, з кожним роком українська мова набуває все більшого поширення в неформальній освіті.
Найбільші ІТ-компанії в Україні зараз активно розвивають власні освітні програми, викладають в яких саме українською мовою. «Ми пропонуємо велику кількість навчальних ініціатив як для досвідчених фахівців, так і для тих, хто перебуває на старті кар’єри. Наприклад, основна мова навчальних ініціатив GL BaseCamp та GL ProCamp — українська», — зазначає Наталія Михайлюк, координаторка університетської програми GlobalLogic у Львові.
Англійську здебільшого використовують у програмах підвищеного рівня — це курси для менеджерів, управлінців, фахівців, які вже пропрацювали в індустрії кілька років. «Якщо говорити про розвиток в ІТ-професії, роботу на міжнародних проєктах, можливість звертатися до найновіших розробок, досліджень, то без знання англійської зробити це неможливо», — пояснює Денис Гриньов, керівник освітніх програм ЕРАМ University.
Нові слова
ІТ-сфера — лідер за кількістю запозичень з англійської мови. Починаючи від назв посад, спеціалізованих термінів та робочих процесів і закінчуючи професійним сленгом, який не тільки пересічним громадянам, але й новачкам у галузі здається малозрозумілим. Хоча багатьом словам можна знайти українські відповідники. Як то: «мітинг» — «нарада», «кол» — «дзвінок», «баг» — «помилка». «Українська мова містить багато слів, які дозволяють влучно передавати суть термінів. Проте є проблема з англіцизмами, коли в терміну є переклад, але люди вперто використовують запозичення. Це зумовлено роботою з партнерами з різних країн та використанням англійської як мови спілкування», — розповідає Зеновій Верес.
Як пояснює Наталія Михайлюк з GlobalLogic, оскільки англійською часто здійснюється офіційна комунікація в IT-сфері, то й потреба в перекладі чи заміні англіцизмів виникає вкрай рідко. Хоча для їхнього пояснення, особливо спеціалізованих термінів, української лексики цілком достатньо. «Звичайно, є слова, які важко перекласти, як-от back-end, front-end, HTML або ж CSS. Однак труднощів з поясненням та розумінням цих слів у наших фахівців, звісно, не виникає», — розповідає вона. Разом з тим в GlobalLogic пропонують своїм консультантам курси з української мови, де, у тому числі, розглядають питання заміни іншомовних слів.
Крім того, інколи англомовний термін неможливо перекласти одним словом із збереженням закладеного змісту. Наприклад, «скрам» — спосіб гнучкого управління розробкою програмного забезпечення, сутність якого взагалі неможливо пояснити одним реченням. «Спринт» — невеликий фіксований відрізок часу, за який команда має зробити певну частину проєкту.
«Бас-фактор» — кількість ключових учасників команди, у випадку втрати яких неможливо завершити проєкт.
Тому використання англіцизмів банально спрощує спілкування на робочі теми, а їхнє масове вживання призвело до появи в середовищі ІТ-працівників специфічного сленгу. «Він вже настільки проникнув у наше повсякденне життя, що ці терміни вживаємо і вдома. Це справді професійна мова і ніхто вже не зважає на те, що в ній багато запозичень з англійської», — резюмує Максим Почебут.
