Остап Українець — засновник популярного Youtube-канала про українську мову «Твоя підпільна гуманітарка», письменник і перекладач, який працює у жанрі фентезі. Одним словом, він добре знається як на істотах на кшталт орків, так і на лінгвістиці.
Chas News поговорив з ним про семантику війни і породжені нею слова.
— В результаті повномасштабного вторгнення в Україну з’явилося багато нових слів. Які з них, на вашу думку, найбільш влучні?
— Скоріше, вони не «з’явилися», набули невластивих їм раніше форм. З найочевиднішого — «байрактар», яке наша мова запозичила у значенні безпілотника, а не прапороносця, як у турецькій мові.
Загалом для цієї війни характерне розширення семантики українських слів. Наприклад, деякі топоніми почали для нас означати набагато більше, ніж просто назву населеного пункту, — та ж сама Чорнобаївка.
Деякі слова почали означати щось інше. Мій улюблений неологізм — вкинуте Меланією Подоляк слово «блєдіна» на позначення ракети. Це слово розійшлося по всій Україні за лічені тижні.
— Разом з тим, набуло популярності таке слово як «орки», яке для позначення росіян раніше вживали лише військові та волонтери
— Зараз широкий загал перейняв багато слів, які раніше уживав лише певний зріз суспільства.
Слово «орки» стало популярним, бо відображає сьогоднішнє ставлення суспільства до росії. Варто пригадати, що навіть після анексії Криму більше половини українців все ще ставилися до росії позитивно. Зараз же 95% українців категорично погано ставляться до росії. Це показує, наскільки ширший прошарок суспільства раптом опинився у контексті війни з росією, хоча вісім останніх років не перебував у цьому контексті. Раніше подібні слова можна було назвати жаргоном учасників АТО і волонтерів — зараз вони стали розхожими.
Хоча, на мою думку, щоб зневажити росіян, найдоцільніше вживати слово «русня». «Орки» — фантазійні істоти, використовуючи це позначення, ми знеособлюємо ворога, переводимо його із розряду людини в розряд поторочі, яка не відповідає за свої дії.
Це фантазія про владу над ідентичністю ворога. Ти відмовляєш йому у частині ідентичності — і суто з психологічного погляду це робить ворога ніби слабшим.
Але це доволі шкідливе зміщення акцентів. Бо військові злочини скоюють саме російські громадяни. Слово ж «русня» зберігає посилання на те, що саме росія на нас напала і саме росіяни нас вбивають.
— Ще один із яскравих прикладів — для позначення вибухів у росії масово почали вживати безсенсовне слово «бавовна».
— Очевидно, що йдеться про абсурдну помилку інтернет-перекладача, який не розуміє контексту і не здатен розрізнити слова «хлопОк» і «хлОпок».
Людям в цілому подобаються абсурдні помилки, саме через їх абсурдність. Це те ж саме, як з великою кількістю слів, які в українську мову потрапили завдяки Миколі Азарову і тому, як той їх вимовляв. Штука з «бавовною» — практично та ж сама, що і з «бімбою».
До того ж, коли ми свідомо заміняємо слово вибух на абсурдний машинний переклад — ми іронізуємо над російською «новомовою», яка забороняє називати речі тим, чим вони є насправді. Ти не можеш сказати «вибух», не можеш сказати «війна». Саме ця політика росії призводять до абсурдних помилок.
Цікавіше, що зараз при слові «бавовна» у нас в голові ще відстежується чіткий зв’язок з повідомленнями про «гучну бавовну в Бєлгороді», але мине років 5-10 і вживання цього слова у сенсі «вибух» може законсервуватися і стане цілком звичним, неіронічним.
