2021 рік у бізнес-освіті буде кращим за 2020-й. Наведу, принаймні, декілька можливостей, які відкриваються у цій сфері в Україні.
• Спершу наведу як приклад один епізод. У середині лютого 2020 року відбулася моя перша зустріч-знайомство з викладачами бізнес-програм Київської школи економіки. Виявилось несподіваним, що викладачі, які перебували не в Києві і не в Україні, долучилися до зустрічі онлайн. На той момент це ще не було трендом і цього не вимагали умови локдауну. Однак вже за місяць не тільки зустрічі, але й повноцінне викладання онлайн стало фактично новою нормою.
Фраза «треба бачити в кожній загрозі можливість» свого часу викликала у мене лише роздратування. Мовляв, красиві теоретичні постулати не застосуєш до нашої реальності. Проте в 2020 році цей стереотип спростовано. Рік, що минає, дозволив нам швидко сформувати звички, які б за інших умов ще довго перебували в режимі stand-by.
Далі буде легше, бо криза краще за підручники навчила нас бачити нові можливості. Приміром, онлайн-навчання дозволяє залучати викладачів-іноземців, зменшивши витрати на перельоти. Хоча це не стільки питання економії, як безпеки та додаткових обмежень в умовах самоізоляції, які виникають внаслідок таких подорожей.
Гостьовим спікерам легше долучитися до спілкування зі студентами в онлайні, бо для цього не треба витрачати по кілька годин, щоб добратися до навчальних аудиторій і повернутися до звичних маршрутів. Достатньо, не покидаючи робочого місця, перейти за відповідним пруфлінком.
Думаю, ця практика збережеться й після того, як людство подолає ризики COVID-19. А що в такому разі відбудеться з живим контактом? Гадаю, йому нічого не загрожує. Тисячоліттями сформовані потреби людей в соціалізації так і залишаться важливим психоемоційним стимулом. Просто онлайн наразі вирішує ключове завдання — обмежити кількість соціальних контактів, не порушивши самого процесу обміну знанням.
• Друге. Зауважив на власному досвіді: щойно влітку випала перша нагода в маленьких групах зустрічатися на заняттях офлайн, одразу стало помітно, наскільки зросла якість живого спілкування. Кожна зустріч — неначе ковток енергії.
Маю визнати, давно не помічав ні за студентами, ні за викладачами, ні за самим собою такої радості від особистої зустрічі. Байдуже, це заняття в аудиторії, групові розваги на каяках або кулінарні майстер-класи. Завдяки довгому перебуванню в онлайні ми навчилися цінувати безпосереднє спілкування, відкладати вбік гаджети та уважніше слухати колег.
• І останнє. У бізнес-школи зазвичай приходять по нові зв’язки та щоб отримати «рядок в резюме». Але програмою передбачене й навчання актуальним управлінським теоріям. Криза такого масштабу, як сучасна, дозволяє оцінити актуальність наявних теорій, спростувати застарілі підходи та оновити портфель бізнес-кейсів. Тому наступного року контекст виразно осучасниться. Новий досвід компаній, які вдало пройшли кризу або змогли опанувати нові можливості, створені кризою, нові практики менеджменту — усе це повинно якісно оновити портфоліо бізнес-освіти.
У жовтневому дослідженні, яке провела Київська школа економіки, понад 80% респондентів підтвердили, що COVID-19 змінив потреби в професійних навичках. Понад 50% потенціалу покращення роботи бізнесу залежить від зусиль компанії, зокрема розвитку «м'яких» та технічних навичок, вирішення проблем мотивації працівників чи вміння оперативно переключитися на дистанційну роботу.
Отже, одним із ключових уроків 2020 року є те, що кожна загроза таки створює нові можливості. Варто лише навчитися їх помічати й реалізовувати.
