Невдовзі після початку широкомасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року Київ звернувся до Заходу з проханням про створення безпольотних зон над Україною. Тоді НАТО відхилило пропозицію Києва як надто ризикований крок.
У середині 2023 року, після півтора року війни, міжнародне зобов'язання протидіяти російським ракетам і безпілотникам, принаймні в українській глибинці, постає в новому світлі.
Чому — спеціально для Chas News пояснив Андреас Умланд — аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень (SCEEUS) при Шведському інституті міжнародних відносин (UI).
Західні та інші зацікавлені держави не лише відповідатимуть на заклик України про допомогу, створюючи безпілотні зони для безпілотних літальних апаратів. Терористична війна росії із застосуванням далекобійної зброї проти українського населення зачіпає ключові інтереси багатьох держав за межами Східної Європи щонайменше у чотирьох аспектах.
Захист виробництва і експорту українського продовольства
Здатність України продовжувати виробляти та експортувати продовольство є не лише гуманітарним та економічним питанням. Вона також необхідна для підтримки глобальної стабільності. Дефіцит і подальше зростання цін на основні продукти харчування має серйозні міжнародні соціальні та політичні наслідки. Це нестабільність урядів, голодні бунти, міграційні потоки, зростання ксенофобії і, можливо, навіть громадянські та міждержавні війни.
Розгортання неукраїнських військово-повітряних сил і сил протиповітряної оборони над Україною для забезпечення виробництва і доставки продовольства є не лише питанням солідарності. Таке розгортання сил НАТО та інших країн за межами своєї території сприятиме зменшенню більш широких ризиків для міжнародної безпеки.
Запобігання голоду і його руйнівним наслідкам для світового порядку є достатньою підставою для того, щоб розглянути питання про встановлення безпольотних зон над Україною і навколо неї.
Захист українських атомних електростанцій
Українські атомні електростанції, зокрема, виведена з експлуатації Чорнобильська АЕС, неодноразово ставали об'єктами, інструментами та цілями російської військової діяльності.
Транскордонні ризики, пов'язані з такою поведінкою в Європі, очевидні. Як і у випадку із забезпеченням стабільного постачання продовольства в Україну, власний інтерес Києва у захисті своїх атомних електростанцій був би вторинним. Військове залучення НАТО та інших союзників для захисту українських ядерних реакторів зачіпає екзистенційні інтереси кількох європейських держав.
Захист не лише киян, але й іноземних відвідувачів столиці
По-третє, з жовтня 2022 року Київ є мішенню щотижневих російських ракетних ударів і ударів безпілотників. Навмисно чи ні, але російська зброя великої дальності неодноразово завдавала шкоди цивільним об'єктам, а також поранила або вбила некомбатантів в українській столиці.
Київ є домом для десятків іноземних посольств та офісів численних міжнародних урядових і неурядових організацій.
Безпека тисяч відвідувачів і делегатів з країн-членів НАТО та інших країн повністю залежить від українського залізного купола над столицею. Ці посадовці, як і інші іноземні платники податків, поки що не можуть розраховувати на захист сил протиповітряної оборони своїх країн ні на шляху до Києва, ні всередині міста. І це незважаючи на чітке прохання українського уряду про таку допомогу.
Захист іноземних інвестицій у відбудову української інфраструктури
І останнє, але не менш важливе. Українська реконструкція наразі починається за підтримки іноземних проектів з ремонту та розвитку. У найближчі місяці і роки мільярди євро і доларів західних платників податків вкладуть в розмінування і відновлення України.
Це підвищує національний інтерес західних і незахідних держав у забезпеченні базової безпеки в Україні. Питання захисту цивільної інфраструктури, що фінансується за міжнародні кошти, від російських боєголовок, ймовірно, буде ставати все більш актуальним.
Крім того, незважаючи на складні питання страхування, прямі приватні інвестиції в Україну розглядаються багатьма спостерігачами як ключовий фактор відродження України. Особливо у випадку великих офісних або заводських будівель, побудованих або відремонтованих за допомогою іноземних компаній, постає питання їхнього захисту від російських авіаударів. Уряди тих країн, де розташовані штаб-квартири компаній, що працюють в Україні, та їхні страхові компанії, зазнаватимуть дедалі більшого тиску, щоб допомогти Києву забезпечити прямі іноземні інвестиції.
Багато спостерігачів вважають, що безпольотні зони над внутрішніми районами України, які підтримуються Заходом, є шляхом до Третьої світової війни. Однак малоймовірно, що така ескалація станеться доти, доки західні війська не будуть розгорнуті на лінії фронту. Росія не використовує пілотовані бойові літаки у своїх атаках в українській глибинці. Якщо західні винищувачі та зенітні засоби уразять російські літальні об'єкти, вони не вб'ють російських солдатів.
Необхідне нове дипломатичне і публічне обговорення старої української вимоги про безпольотні зони. Вона має раціонально зважити переваги і ризики реалізації того чи іншого варіанту цієї ідеї. Потрібна твереза оцінка того, що відповідає інтересам європейських та інших держав щодо безпольотних зон над і навколо України. Така комплексна оцінка має визначити подальший курс дій коаліції держав, готових надати таку підтримку.
