Станом на початок грудня 2021 року вклади фізосіб в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) досягли рекордного значення — 24 млрд грн у всіх валютах. Про це у соцмережах повідомив Богдан Данилишин, голова Ради НБУ.
Наприклад, на початку листопада Мінфін підвищив ставки за тримісячними ОВДП та збільшив продаж облігацій внутрішньої позики майже в п’ять разів. При цьому інвестиції в державні цінні папери з боку нерезидентів залишилися на рівні 10-місячного мінімуму — приблизно 91 млрд грн.
Подібний дисбаланс можна пояснити тим, що загроза російської навали викликала в іноземних інвесторів певні сумніви щодо спроможності України виконувати зобов’язання за суверенними боргами. Відновлення інтересу до українських цінних паперів почалося лише минулого тижня, після переговорів Джо Байдена з Путіним щодо стабілізації ситуації в Україні.
Втім, для пересічних українців це все — абстракція. Для фізосіб купити акції Tesla, які зараз продає Ілон Маск, чи інших світових компаній, що входять до індексу $&P 500, хоча і можливо, але потребує виконання певних формальностей — наприклад, підтвердження легального джерела походження грошей.
А ось купівля ОВДП — досить проста процедура. До того ж, на відміну від більшості банків (крім державних «Ощадбанку» та «Укрексімбанку»), держава гарантує вклади в ОВДП без обмежень по сумі у 200 тис. грн, яка діє у випадку депозитів.
Облігації внутрішньої державної позики — чим краще за депозит?
На сьогоднішній день ОВДП є найбільш прибутковим інструментом заощаджень, збереження яких гарантує держава. На відміну від депозитів, дохідність ОВДП поки що у багатьох випадках перевищує інфляцію.
Так, НБУ прогнозує інфляцію у 2021 році на рівні 9,6%. Тим часом у державних банках не пропонують депозити у гривні з дохідністю більше 8% річних. А дохідність депозитів у доларах та євро банки взагалі найчастіше встановлюють на рівні символічних 0,1%.
І це незважаючи на те, що у листопаді цього року інфляція долара сягнула 9,4% — рекорд за останні 35 років! А євро у жовтні знецінився на 4,1% — це історичний максимум за весь час існування загальноєвропейської валюти.
Але банкам, грубо кажучи, нема куди дівати гроші — в Україні мало якісних позичальників, яким можна видати великий кредит, особливо в іноземній валюті. Тому фінустанови не поспішають залучати кошти населення.
А ось державі гроші завжди потрібні. Тому у випадку ОВДП можливо отримати дохід від 10% у гривні, 3,5% у доларах та 1,5% у євро.
Варто зазначити і те, що у випадку депозитів отриманий з них дохід держава обкладає податком — 18% податку на дохід та 1,5% військового збору. Дохід з ОВДП у випадку фізичних осіб податком не обкладається.
Хто емітує ОВДП та навіщо?
У державному бюджеті, який Верховна Рада приймає щороку, часто закладений дефіцит — тобто витрати держави перевищують її доходи. Так, у бюджеті 2022 року дефіцит становить 3,5% ВВП або 188,8 млрд грн.
Крім того, в України є досить великі боргові зобов’язання. За прогнозами, на кінець цього року державний борг України складатиме 2,4 трлн грн.
Щоб обслуговувати борги та балансувати державні видатки з доходами в умовах бюджетного дефіциту, державі доводиться далі позичати гроші — в тому числі на внутрішньому ринку: у громадян та у бізнесу.
Для цього Мінфін і випускає ОВДП — грубо кажучи, це розписка від держави, що держава під певний відсоток (так званий купон) та на певний термін позичила у власника ОВДП гроші.
ОВДП можуть випускати як у гривні, так і в доларах. Проте дохід ОВДП у іноземній валюті нижчий, ніж у інших державних цінних паперів, — суверенних бондів, які розраховані переважно для позик на зовнішньому ринку.
На який термін випускають ОВДП?
Для кожного випуску ОВДП, що емітує Мінфін, термін погашення та купон відрізняються. Зараз у обігу знаходяться ОВДП з термінами погашення від 85 діб до 2047 року.
Найбільш популярними на ринку є так звані середньострокові облігації з терміном погашення від 1 до 5 років.
А якщо гроші знадобляться мені раніше?
Ще одна перевага ОВДП перед депозитом — якщо виникла потреба в грошах до того, як настане термін погашення облігацій, їх можна продати на вторинному ринку. Але в цьому разі вартість облігацій залежатиме від ринкової кон'юнктури. Якщо є багато охочих придбати ОВДП конкретного випуску, їх можна продати за ціну, яка перевищує номінал. Якщо ні — доведеться запропонувати дисконт, тобто ціну, яка є нижчою за номінал.
Як купити ОВДП?
ОВДП існують лише в електронному вигляді. Тому фізособа не може їх купити безпосередньо у Мінфіну чи інших учасників ринку.
Щоб купити ОВДП, спочатку доведеться відкрити рахунок в цінних паперах та знайти брокера, який має доступ до аукціонів Мінфіну, запропонує клієнту декілька варіантів інвестицій в ОВДП та буде від його імені виконувати операції з цінними паперами. Такі послуги надають більшість інвестиційних компаній та банків. Єдина різниця між ними — в комісії, яку бере посередник.
Скільки потрібно грошей, щоб купити ОВДП?
Номінальна вартість однієї облігації — 1 тис. грн. Тобто в теорії цієї суми достатньо, щоб придбати ОВДП.
Але на практиці брокер бере комісію за кожну операцію: відкриття рахунку у цінних паперах, купівлю та продаж ОВДП та зарахування купонних виплат. Зазвичай у брокерських комісій є мінімальна фіксована сума. Тому купувати ОВДП менше ніж на 100 тис. грн за одну операцію просто немає сенсу. Оптимальна ж сума для торгівлі — близько 1 млн грн.
Які ризики пов’язані з придбанням ОВДП?
ОВДП є найменш ризикованим інструментом для інвестицій в Україні. Як вже було зазначено вище, держава гарантує повернення боргу та купонні виплати у повному обсязі. До того ж, держава має технічну можливість емітувати гривню у необмеженому обсязі. Тому проблем з виплатами процентів та погашенням ОВДП бути не повинно.
Хоча, звичайно, і у випадку ОВДП певні ризики є. Головний з них — девальвація національної валюти. Мінімізувати його можливо, розділивши портфель ОВДП — частина облігацій номінована у гривні і приносить більш високий дохід, частина — у доларах та євро, хоча приносить менший дохід.
Крім того, у випадку великих потрясінь, таких, як війна чи фінансово- економічна криза, держава може оголосити про дефолт — тобто неспроможність виконувати свої боргові зобов’язання. Та реструктуризувати борг, відтермінувавши термін погашення облігацій. Наприклад, минулого року дефолт оголошували Аргентина, Ліван, Еквадор та Замбія. Більш за те, у жовтні цього року загроза дефолту за суверенними паперами виникла у США — держборг країни досяг $28,4 трлн — це так звана «боргова стеля», вище якої уряд США не має права накопичувати борги. Щоб уникнути невиконання зобов’язань, США довелося підняти «боргову стелю» на $480 млрд.
Втім, важливо розуміти, що у випадку дефолту не лише облігації уряду, але й будь-які інвестиції в країні чекає незавидна доля. Національна валюта знецінюється, депозити в іноземній валюті можуть бути заморожені на невизначений термін чи примусово конвертовані у національну валюту по невигідному курсу, а нерухомість втратить в ціні.
Хеджувати ці ризики можливо лише зберігаючи кошти поза межами країни. Наприклад, варто придивитися до акцій, в які інвестують гроші американські пенсійні фонди — більш надійних вкладень у світі не знайти. Втім, це вже зовсім інша історія і зовсім інші гроші.
