Виступаючи 8 лютого на конференції Diia Summit, Володимир Зеленський пообіцяв, що вже у квітні вакциновані українці віком понад 60 років зможуть отримати безкоштовний смартфон з пільговим тарифом на мобільний інтернет. Такий спосіб збільшити аудиторію «держави у смартфоні» викликає багато запитань — і не лише про те, за які кошти цю програму будуть втілювати в життя та чи життєздатна вона виявиться в перспективі. Не менш цікаві й приховані мотиви всеохопної диджиталізації.
«Єбабуся», «Єдідусь»
Анонс Зеленського став продовженням розширення його програми «єПідтримка». Нещодавно стало відомо, що отримані за вакцинацію кошти старші люди можуть використати на оплату комунальних послуг та ліків.
Втім, президент зазначив, що, по-перше, не у всіх старших людей є смартфони, а по-друге, не всі з них уміють користуватися інтернетом. Тому, за його словами, програма забезпечення пенсіонерів смартфонами з пільговим інтернет-тарифом дасть доступ до інтернету всім громадянам України та долучить їх до його програми «Держава у смартфоні».
Анонсуючи програму «смартфонізації», Зеленський також повідомив про запуск системи опитувань через «Дію». Уже зараз користувачі «Дії» можуть допомогти визначитися з назвою програми забезпечення смартфонами людей старшого віку. Це рішення президент назвав електронною демократією, можливістю для всіх впливати на процеси в державі та формою народовладдя в максимально широкій формі.
Звідки гроші?
Подібні ініціативи влади передусім викликають запитання про те, скільки бюджетних грошей вони вартуватимуть. У виступі Зеленський сказав, що безкоштовні смартфони отримають 8,5 млн українців.
Хоча, за даними Державного управління статистики, станом на 1 січня 2020 року в країні проживало більше 9,9 млн людей цієї вікової групи.
Навіть якщо врахувати, що в Україні 8 млн людей віком 60+ зможуть отримати смартфон від держави, та прийняти ціну одного пристрою приблизно в $100 (2,8 тис. грн), то витрати лише на закупівлю гаджетів перевищать 22 млн грн. Це без операційних витрат та додаткових коштів, які супроводжуватимуть цей процес.
На додачу влада пообіцяла доступний тариф на мобільний інтернет. Ця пропозиція може бути навіть цікавіша для декого з людей старшого віку, які уже мають смартфони з доступом до інтернету. Але й тут цікаво, за чий рахунок мобільним операторам компенсують різницю між комерційним та пільговим тарифами. Це питання особливо хвилює, якщо пригадати, що Україна й так входить в топ країн з найдешевшим мобільним інтернетом.
А що у смартфоні?
Наразі в ініціативах Зеленського немає ні слова про те, які додатки будуть встановлені на смартфонах від президента. Хоча можна припустити, що консультанти мобільних операторів чи спеціальних точок видачі гаджетів будуть встановлювати «Дію» під час видачі девайсів. Які ще додатки встановлюватимуть на таких пристроях, сказати складно.
У деяких країнах світу існує практика встановлення обов’язкових мобільних додатків на смартфони, які продаються на ринках цих країн. Наприклад, у 2021 році такі додатки стали обов’язковими для гаджетів, що продаються в Росії, та й у Китаї існує система обов’язкових державних додатків, яка ще й працює як додатковий інструмент моніторингу онлайн-активності жителів країни. Більше того — дані з таких додатків передають напряму в поліцію, а правоохоронці час від часу з деякими користувачами ведуть бесіди, до прикладу, навіщо ті читають іноземні новини.
Зеленського поки не звинувачують у хай-тек-диктатурі за китайським зразком, але ситуація може змінитись дуже швидко. Тим більше, що у багатьох експертів з кібербезпеки є багато запитань щодо функціоналу додатку «Дія», який до сих пір є інструментом із закритим програмним кодом.
З прицілом на майбутні вибори
Заяву про «інструмент прямого народовладдя» та запуск опитувань у додатку «Дія» можна вважати тестовим періодом майбутнього «голосування у смартфоні».
Так, напередодні анонсу про «смартфон від Зеленського» Кабмін затвердив постанову про порядок опитування «з використанням мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія)». Тож цей крок можна вважати нормативною підготовкою до проведення голосувань через «Дію».
Проте сама ідея виборів таким способом нівелює всі стандарти демократичних виборів. Зведення нанівець ідеї таємного голосування (інформація про те, хто та як голосував, буде зберігатись в державному мобільному додатку з прив’язкою до персональних даних громадян), відсутність громадського контролю за проведенням виборів та підрахунком голосів, проста можливість фальсифікації результатів — все це чекатиме країну за умови проведення виборів через смартфон.
При цьому також варто пам’ятати, що смартфон — це пристрій, який вважається апріорі скомпрометованим. Невідомо, які додатки на ньому встановлені, як вони працюють та до яких даних вони мають доступ. Отже, можна припустити, що особливих зусиль для проведення виборів з потрібними результатами прикладати буде не потрібно. Єдине, що знадобиться, — забезпечити критичну масу користувачів «Дії», чим, власне, і є державна програма роздачі смартфонів.
У бабусь спитали?
Ще одна проблема — чи захочуть пенсіонери користуватися цифровими сервісами. Люди старшого віку, які зацікавлені у використанні діджитал-технологій, уже давно є їхніми користувачами — або самі купили смартфони чи планшети та опанували базові цифрові навички, або їм у цьому допомогли молодші родичі. Тим, хто не зацікавлений в такому гаджеті та його можливостях, не будуть цікаві й «смартфони від Зеленського», а їх пристрої лежатимуть без діла.
Потрібно розуміти, що люди, яким зараз, до прикладу, 65 років, про інтернет вперше почули в досить зрілому віці 45-50 років, тож у них, може, й немає потреби читати новини з смартфону чи спілкуватися з рідними через месенджери.
Тому ще однією проблемою примусового розширення аудиторії «Дії» стануть частіші випадки шахрайства. Старші люди більше схильні довіряти іншим, тож зловмисники можуть легко користуватися довірливістю цієї аудиторії для власних оборудок.
Не варто забувати, що довірливі люди з доступом до інтернету також можуть дуже просто стати жертвою російської пропаганди та кремлівських фейків. Щонайменше, посіяти паніку серед цієї категорії користувачів буде надзвичайно легко.
Пенсіонерів важко навчити принаймні не довіряти всьому, що говорять по телевізору, не кажучи вже про онлайн-медіа, які не гребують відверто клікбейтовими заголовками чи пропонують сенсації та миттєвий заробіток.
Підсумовуючи, наразі цифровізація будь-якими доступними методами більше потрібна владі, аніж пересічним українцям. Їм в будь-якому випадку доведеться заплатити за неї із власних податків.
