Інстаблогери Мілана та Паша зображують «любов» на публіку — цілуються, постять відверті фотографії, пишуть, що сплять разом. Соцмережі трясе, медіа палають, Микола Кулеба, Уповноважений президента з прав дитини, дає обурені коментарі. Але мама Мілани діяльність доньки підтримує...
Мама Мілани таку діяльність доньки підтримує, у її тата — традиційно — хата скраю. Здавалося б, що можна сказати про цю ситуацію такого, чого б ще не було сказано?
Неочікуваний ракурс несподівано підкинула сама мама дівчинки, Дар’я Маханець: «Це виключно дитячі поцілуночки, Міла може зараз вас поцілувати», — говорить вона у коментарі каналу СТБ. Поцілунок доньки вона пропонує репортеру. У цій короткій фразі насправді захована глибина нерозуміння мамою того, що таке кордони дитини, її психологічний добробут і приватність.
Чи є тут порушення закону?
Мілана є популярною блогеркою у соцмережі Likee, де вона має близько 6 млн підписників. Її Instagram налічує 526 тис. фоловерів. Мілана знімається для брендів дитячого одягу, вона професійна модель, з якою працює ціла команда фахівців.
Її модельна діяльність могла б пройти непоміченою для широкого загалу, аби не рішення її мами почати транслювати «роман» доньки з підлітком. «Роман», у якому діти сплять разом, сковують себе ланцюгом у квартирі, фоткаються у спідній білизні і зображують «закохану парочку».
З точки зору закону, двоє дітей не роблять нічого протиправного. Навіть якби між дітьми такого віку справді був секс, Кримінальний кодекс України не передбачає відповідальність за вступання у сексуальні зносини між особами, що не досягнули 16-ти років. Така відповідальність передбачена лише у випадку, якщо з неповнолітньою особою має секс повнолітня людина.
Тобто, вік сексуальної згоди настає в Україні в 16 років. Це означає, що навіть якщо інша учасниця чи учасник сексуальної взаємодії виглядають цілком сформованими і на пропозицію сексу відповідають «Так!», це не враховується. Бо дитина до 16 років не здатна повністю усвідомлювати наслідки своїх рішень.
Восьмирічна дитина аж ніяк не може свідомо вкладати у свої дії сексуалізований чи еротизований зміст. Коли її нафарбовують, відверто одягають, садовлять у розкуті пози, вона виступає не суб’єктом, а об’єктом. Об’єктом експлуатації.
За справою Мілани та її мами Дар’ї Маханець вже відкрили кримінальне провадження за статтею про ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографії. До речі, цікаво, що поліція допитувала лише маму Мілани, а не обох батьків. Бо те, що тато виступає у ролі стороннього спостерігача, котрий дивується тому, що його дитина опинилася в центрі скандалу, відверто кажучи дивно. Адже Закон про охорону дитинства каже про те, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Втім, еротизовані фото — це ще не порнографія. Але законодавство України містить іншу статтю, яка пасує до цієї історії. Це Закон України про охорону дитинства, а саме — його 21-а стаття: «Дитина і праця». В ній зокрема йдеться: «Забороняється залучення дітей до найгірших форм дитячої праці». А нижче є розшифровка — це «робота, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди фізичному або психічному здоров’ю дитини». Ось тут вже є про що поговорити.
Як відбивається на дитячий психіці подібна «праця»?
«Аби дитина виросла емоційно зрілою та щасливою людиною, батьки мають турбуватись не лише про її матеріальні потреби, а й емоційні», — говорить Юлія Завгородня, психотерапевт, що працює з дітьми. Вона пояснює, що діти молодшого віку, у яких переважає потреба у грі, ще не мають потреби у публічності.
Коли потреби дитини не задовольняються повною мірою або задовольняються невідповідно до вікових потреб, людина може сформувати глибинні переконання про себе, світ та інших людей, а також емоційні та поведінкові реакції, що надалі їй будуть шкодити, — пояснює психотерапевт.
«У цій ситуації мене обурила нечутливість дорослих до вікових потреб дітей», — говорить Завгородня. — «Навмисно кажу «дорослих», бо мова має йти не лише про маму, а й про інших, хто залучений в цю ситуацію: представників рекламних агенцій, фотографів, візажистів...».
Крім того, існує ризик, що відверті світлини в дорослих образах, викладені в соцмережі, роблять з дітей, залучених до зйомок, об’єкт полювання порнодилерів та педофілів.
Справді, є ж ще педофіли!
Одне з досліджень, проведене групою вчених в Німеччині, показало збільшення активності мозку у людей, хворих на педофілію, від споглядання навіть нееротизованих зображень дітей. А Тоббі Даг, уповноважений з мережевої безпеки Австралії, розповідає про спеціальні ресурси, де люди з педофілією поширюють зображення дітей. Він називає сайт, де наявні близько 45 млн зображень дітей, і акцентує увагу на тому, що «близько половини з них скачані з соціальних мереж».
Цікаво, що фотографії на таких сайтах далеко не порнографічного характеру: це можуть бути повністю одягнуті діти. Порнографічності їм додають лише відповідні підписи під фото. У випадку Мілани та Паші навіть не треба «еротизуючі» коментарі придумувати — вже все готово!
Sharenting як явище
Ну і останнє — англійська мова має цікавий неологізм, який описує цю історію. Це слово sharenting, яке є поєднанням share — ділитися і parenting — батьківство.
Про цю проблему широко заговорили у 2017 році. Суть її в тому, що часто батьки формують цифрову ідентичність молодих людей ще до того, як ті самі свідомо вирішать, які факти зі свого життя варто оприлюднювати, а які — ні. Тому небажана інформація в інтернеті про дитячі роки, яку розголошують батьки, може потім переслідувати людей все життя. Простіше кажучи, sharenting — це позбавлення дитини права на приватність.
Таке право гарантує ст. 32 Конституції України. Мама, яка пропонує репортеру поцілунок своєї дитини. Тато, який невідомо де, а ще 6,5 млн фоловерів, які слідкували за «романом» Мілани і Паші, у них це право забрали.
