9 грудня офіційно опублікували Закон «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів», у просторіччі — «вісім тисяч Зеленського». Допомогу під час жорсткого карантину з 8 по 24 січня 2021 року отримають як постраждалі від обмежень підприємці, так і їхні наймані працівники. За три дні уряд має підготувати низку підзаконних актів, щоб закон можна було застосувати на практиці.
Чому допомога складе саме 8 тис. грн, достеменно невідомо. Щонайменше, Chas News не зміг знайти економічних розрахунків, які б обґрунтовували доцільність виділення саме цієї суми. Відомо тільки, що чомусь саме про 8 тис. грн згадував Володимир Зеленський ще з листопада, коли почалися розмови про новий локдаун. Втім, у будь-якому випадку ці гроші навряд чи врятують малий бізнес. А ось розмов про всеосяжну підтримку буде вдосталь.
Кому вони дадуть?
ФОПам, щоб отримати матеріальну допомогу, потрібно мати не менше 3 міс. реєстрації в Єдиному реєстрі, не мати боргів за єдиним соціальним внеском (ЄСВ), не рахуватись працівником власного підприємства та потрапити до переліку класифікації видів економічної діяльності (КВЕД), які втрачають прибуток під час локдауну. Їх повинен встановити уряд.
У випадку з найманими працівниками необхідно, щоби вид діяльності їхніх роботодавців відповідав переліку «потерпілих від карантину» КВЕДів. Крім того, роботодавець має сплатити ЄСВ за ІІІ квартал цього року. Працівник не може працювати за сумісництвом та отримувати зарплатню вище за 30 тис. грн.
В законі прописали і запобіжник від махінацій. Якщо з’ясується, що прохач допомоги подав неправдиві дані, він має повернути її. Втім, від ідеї повернення у подвійному розмірі у разі подання неправдивих відомостей, як це пропонувалося у ранніх версіях законопроєкту, врешті відмовилися.
Найманим працівникам допомогу нараховуватиме Пенсійний фонд, а підприємцям — територіальні органи Мінекономрозвитку. Банк, який здійснюватиме виплати, теж визначить уряд.
Остаточний алгоритм звернення та отримання матеріальної допомоги уряд має розробити до 12 грудня. Раніше повідомляли, що заяви можна буде подавати через єдиний державний портал електронних послуг «Дія».
А гроші є?
За орієнтовними розрахунками Мінекономрозвитку, додаткові видатки на здійснення одноразових виплат під час локдауну становитимуть 13 млрд грн. Для порівняння, з 12 березня по листопад 2020 року уряд виплатив 11,5 млрд грн допомоги безробітним.
За підрахунками Єгора Кияна, експерта з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень, на сьогоднішній день в Україні близько 1 млн активних ФОПів. Враховуючи, що не всі вони потраплять до переліку КВЕДів від Кабміну, великого навантаження на бюджет роздача допомоги не спричинить. Але може виникнути проблема з адмініструванням цих виплат. За короткий термін потрібно буде перевірити великий масив інформації — рахунки, виписки, заяви. Тому дехто може і не дочекатися своїх восьми тисяч. «Треба почекати підзаконних актів від Кабміну. Доти важко судити, наскільки цей закон буде працювати і виконуватися», — каже Павло Розенко, віцепрем'єр у 2016 — 2019 рр.
Втім, Киян вважає: якщо держава хоче допомогти бізнесу, більш логічним було б надавати не кошти, а податкові пільги на цю суму. «Думаю, не всі будуть звертатися за грошовою допомогою, а ось пільги необхідні всім. Подивіться на приклад західних країн, там немає матеріальної допомоги, а є преференції, зниження податкового навантаження», — говорить Киян.
До слова, зараз у Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти про підтримку бізнесу. У них, зокрема, пропонується на три місяці скасувати військовий збір, зменшити ЄСВ, встановити на рік мораторій на зміну ставок ПДВ. Але ці документи навіть не включено до порядку денного, а депутати 18 грудня працюють останній день у цьому році. Досі не прийнято державний бюджет, тому до підтримки бізнесу навряд чи дійдуть руки.
