404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
«Формулі-1» — 71 рік. Коли українці зможуть взяти участь у найпопулярніших автоперегонах світу

Сьогодні свій 71-й день народження святкує «Формула-1» — найпопулярніші автомобільні перегони у світі. А на додачу і один з найдорожчих видів спорту. Так, в сезоні 2021 року бюджети команд, щоб зрівняти їхні можливості в умовах коронавірусної кризи, обмежили $145 млн. І ця сума не включає видатки на зарплатню пілотам та технічному персоналу. А до обмеження бюджети могли сягати взагалі дивовижних розмірів. Наприклад, в 2019 році загальні витрати десяти команд оцінювалися у $2,42 млрд.

У зв'язку з цим пробитися до участі у «Формулі-1» украй важко. Треба не лише вміти дуже вправно керувати авто, але й мати 10-15 млн — чи спонсорів, які зможуть покрити ці витрати. І це головна причина, через яку серед пілотів найвідоміших автоперегонів досі немає українців. Хоча серед наших співвітчизників і є молоді таланти. Наприклад, Іван Пеклін, який минулого вересня здобув перемогу на одній з гонок французької «Формули-4».

Сhas News поспілкувався з гонщиком та розповідає про перспективи України у «Формулі-1», а також про старт та перших чемпіонів найпопулярніших автоперегонів світу.

Перша «Формула»

Офіційним днем народженням «Формули-1»  як чемпіонату вважається 13 травня 1950 року.  У вужчому сенсі «Формула 1» — набір вимог, яким мають відповідати автомобілі учасників перегонів. Самі ж правила, точніше, їх першу редакцію, Міжнародна автомобільна федерація (FIA) розробила в 1946 році. Спочатку за ними проводилися окремі перегони в різних країнах, аж поки в 1950 році найтоповіші з них об'єднали в один чемпіонат світу.

Стартував він з Гран-прі Великої Британії на трасі Сільверстоун. Споглядали за перегонами 120 тис. глядачів, у тому числі і король Георг V з дружиною та донькою Маргарет. Проте високоповажні особи розмістилися не лише на трибунах. Серед 21 пілота болідів були тайський принц Бірабонгзе Банудей Банубанд та швейцарський барон Еммануїл «Туло» де Граффенрід. Щоправда, вони обидва передчасно зійшли з дистанції. В авто принца закінчилося пальне, а в машини барона зламався двигун. Схожа доля спіткала ще вісьмох учасників, тож завершити перегони змогли лише одинадцять пілотів.

Перемогу здобула команда Alfa Romeo, яку представляли чотири гонщики на автомобілях довоєнної розробки Alfa Romeo 158. Найкращий результат здобув італієць Джузеппе «Ніно» Фаріна, друге місце зайняв його співвітчизник Луїджі Фаджолі, а третє — британець Редж Парнелл, якому показати гарний результат не завадило зіткнення із зайцем на трасі. Ще один член команди — аргентинець Хуан-Мануель Фанхіо зійшов з дистанції передчасно через проблеми з маслопроводом, однак перегнав своїх партнерів вже на наступному етапі чемпіонату в Монако.

Джузеппе Фаріна за кермом Alfa Romeo 158 на Гран-прі Великої Британії / Getty Images

Гран-прі на березі Лігурійського моря запам'яталося з кількох причин. Так, з нього веде свою історію виступів команда Ferrari — на сьогодні найстаріша у «Формулі-1». А по-друге, саме в Монако сталося перше масове зіткнення автомобілів. В той день була вітряна погода і траса стала вологою від морських бризок. Через це в кінці першого кола Фаріна, який йшов другим, не впорався з керуванням і зіткнувся з аргентинцем Хосе Гонсалесом. А в них врізалися ще вісім пілотів. Із завалу вибрався лише Гонсалес, однак вже на другому колі його авто через отримані пошкодження загорілося. Без проблем оминути місце аварії вдалося лише Фанхіо, який одразу йшов першим. Інші пілоти вимушені були чекати, поки персонал розчистить трасу. Тож він без проблем зайняв перше місце.

В наступних етапах перегонів  Alfa Romeo лише закріплювала своє домінантне становище.  За результатами семи етапів перше місце посів Фаріна, який на кілька очок обігнав Фанхіо. Третє місце дісталося також члену Alfa Romeo Фаджолі.

Доля двох лідерів першої «Формули-1» склалася по-різному. Фаріна наступного року в загальному заліку посів лише четверте місце, після чого перейшов до команди Ferrari. Однак з нею вже не зміг повторити свій тріумф. В 1952 році він посів друге місце, в 1953 році — третє і через три роки взагалі покінчив з автоперегонами і влаштувався на роботу дистриб'ютором Alfa Romeo та Jaguar. Закінчив своє життя перший чемпіон «Формули-1» також за кермом авто — в 1966 році по дорозі на Гран-прі Франції врізався в телеграфний стовп та загинув на місці.

Кар'єра Фанхіо, навпаки, пішла угору — гонщик п'ять разів займав перше місце в загальному заліку чемпіонату (1951, 1954-1958 роки). Його рекорд вдалося побити лише Міхаелю Шумахеру в 2003 році. В 1958 році Фанхіо викрали революціонери Фіделя Кастро на Кубі, куди він прибув для участі в місцевому Гран-прі. Так повстанці вирішили продемонструвати безпорадність влади, яка не змогла захистити найвідомішого учасника змагань. Щоправда, через 29 годин Фанхіо відпустили. «Коли я зрозумів, що в безпеці, то став сприймати усе, що відбувається, як пригоду. Якщо повстанці зробили це заради доброї справи, то я, аргентинець, готовий це прийняти», — згадував він пізніше. Невдовзі після звільнення 47-річний гонщик покинув автоспорт. Він дожив до 84 років, довго очолював аргентинське представництво  Mercedes-Benz та вважався на батьківщині національним героєм.

Українські перспективи

За 30 років незалежності України жоден наш співвітчизник так і не зміг пробитися до участі у «Формулі-1», а у «формульних» перегонах змагалися одиниці. Першим став Сергій Чуканов, який брав участь у швейцарській серії «Формули Рено 2.0» та німецькій серії «Формули-3 ATS Cup». Проте брак фінансування не дозволив йому продовжити кар'єру у цьому напрямі. Зараз найближче до заповітної мрії наблизився Іван Пеклін, який добре себе показав минулого року у французькій «Формулі-4». На одному із заїздів першого етапу чемпіонату на трасі Поль Арманьяк 18-річний водій зайняв третє місце. А на трасі Маньї-Кур Пеклін виграв одну з гонок. Вперше в історії України. Щоправда, далі йому щастило менше і у загальному заліку за результатами семи етапів він опинився на 10-му місці.

Іван Пеклін на французькій «Формулі-4»

Зараз Пеклін, як він сподівається, тимчасово покинув «формульні» перегони і цього року виступатиме у гоночній серії International GT Open, у якій пілоти змагаються за кермом модифікованих серійних дорожніх автомобілів. У новому сезоні він поїде за кермом Bentley Continental GT3 в команді Lazarus.

Як розповів гонщик, після минулорічних успіхів у Франції він отримав багато пропозицій від команд продовжити кар'єру у «Формулі-3», однак він них довелося відмовитися через проблеми з коштами. «Перспективи з «Формулою-1» дуже складні. Це найдорожчий вид спорту і через нестачу фінансування дуже складно продовжувати перегони», — каже Пеклін. За його словами, участь у «Формулі-4» коштувала більше €100 тис., а участь в наступному рівні потребує втричі більшого бюджету.

Усього ж, за його словами, щоб пробитися до «Формули-1», необхідно мінімум €5-6 млн. І це якщо говорити про суперталановитого пілота, який виграє усі серії з першого разу. В іншому випадку витрати можуть сягати €10-15 млн.

«Автоспорт — дуже дорогий вид спорту і у зв'язку з економічною ситуацією в Україні дуже складно знаходити спонсорів, фінансування. Також у нас немає програми підтримки пілотів, як, наприклад, в Росії. Тому своїми силами, без підтримки держави чи спонсорів, фактично неможливо досягти «Формули-1», — розповідає Пеклін.

Такої ж думки і Андрій Чупінін, голова комітету картингу Автомобільної федерації України. За його словами, в українських реаліях, щоб пробитися до найелітніших автоперегонів світу, треба народитися сином Коломойського, Пінчука чи Ахметова. Чупінін наводить приклад Микити Мазепина — на сьогодні єдиного росіянина у «Формулі-1». У грудні минулого року він підписав багаторічний контракт з американською командою Haas. А її головним спонсором став батько гонщика — російський мільярдер Дмитро Мазепин, власник компанії «Уралхім» та «Уралкалій», який зі статками у $800 млн займає 150-е місце у рейтингу найбагатших людей Росії за версією Forbes.

Пеклін розповідає, що в Україні спонсорів шукати вкрай важко. «Багато людей не розуміють, що таке автоспорт, що таке «Формула-1». Коли ми приходили з пропозицією до великих компаній, у яких були відповідні кошти, і показували наш проєкт першого українця у «Формулі-1», вони не дуже серйозно до цього ставилися. З їхньої точки зору це виглядає як «дайте нам гроші, щоб ми покаталися і чогось там досягли». Вони не бачать перспектив», — пояснює гонщик. Ті ж спонсори, з якими він співпрацює, не можуть покрити бюджет для участі у «Формулі-3».

Крім великих фінансових витрат, участь у «формульних» перегонах потребує і багаторічних тренувань. Пеклін, як і більшість автогонщиків, починав змалку з картингу.  «З самого дитинства я полюбляв машини. І це стало логічним рішенням пов'язати своє життя з автоспортом. Батько сказав мені, що є така професія гонщик, що можна їздити на машинах і заробляти на життя. Я подумав: «Класна перспектива». І тоді ми пішли на картинг. І в мене одразу почало виходити», — розповідає він. Вже у 16 років Іван став наймолодшим чемпіоном України з картингу, після чого разом з батьком почав вести переговори про участь у вищому рівні автоперегонів. Кілька команд запросили його на тестові заїзди і врешті-решт він зміг потрапити на французький чемпіонат.

Іван Пеклін

За його словами, ще змалку він намагався хоча б раз на тиждень виїжджати на тренування. А зараз зібрав симулятор, щоб мати можливість регулярно покращувати водійські навички. Крім того, майже щодня він відвідує спортзал, оскільки участь у перегонах вимагає відмінної фізичної підготовки.

В той же час голова комітету картингу зауважує, що в Україні дуже складно відточувати водійські навички молодим спортсменам через брак відповідних трас. Усього у нас діє три картодроми. В Києві та Полтаві їх збудували ще в радянські часи, і лише в Кам’янському — за часів незалежності на приватні кошти. Тож батькам, які намагаються забезпечити повноцінні тренування для своїх дітей, часто доводиться возити їх до інших міст, що забирає багато часу та коштів. І це не кажучи про витрати на покупку професійного карту. Хоча попри усі складнощі інтерес до цього виду спорту в Україні не згасає. За словами Чупініна, цього року в чемпіонаті України з картингу беруть участь 90-100 пілотів, з них приблизно 80% — молодші 18 років.

«Цього року я побував на першому етапі чемпіонату України з картингу як глядач і був дуже вражений. Кількість пілотів виросла удвічі з минулого року, а у порівнянні з 2014-2015 роками — утричі. Тож це є приводом для розвитку інфраструктури. Бо коли є пілоти, молоді таланти, їх багато і вони прогресують, то в країні відкриватимуть нові треки, а коли будують треки, розвивається картинг — перша сходинка у автоспорті. Коли вона починає розвиватися, то одразу кільцеві перегони і ралі автоматично виходять на новий рівень», — ділиться враженнями Пеклін.

Сам же він не залишає надій у майбутньому повернутися до участі у «формульних» автоперегонах. «Після цього сезону подивимося, чи знову відкриється для мене шанс продовжувати у «Формулах». Якщо буде можливість, звичайно, нею скористаюся. Але зараз я виступаю у GT3 з Bentley і я у цьому зовсім не розчарований. Бачу багато перспектив і багато можливостей», — каже гонщик.

Тож сподіваємося, що вікно можливостей для Івана Пекліна ще відкриється і ми нарешті зможемо побачити українця у «Формулі-1».