19 січня 2021 року Вікторія Котеленець (позивний «Фортуна») прийшла до Міністерства у справах ветеранів, щоб отримати посвідку учасника бойових дій (УБД). Із лютого 2015-го по вересень 2017 року вона перебувала на передовій. Спочатку у складі «Правого сектору», згодом у лавах «Української добровольчої армії», яку Дмитро Ярош створив наприкінці 2015 року.
У влади вже давно стосунки з добробатівцями складні. За даними громадської організації «Волонтери без кордонів», переважній більшості з них досі не присвоєно статусу УБД. Навіть тим, хто пройшов пекло у Іловайську, ДАПу та Дебальцевому.
Втім, ситуація поволі змінюється. Добровольці, що централізовано ввійшли до лав ЗСУ чи Нацгвардії, отримують статус УБД нарівні з іншими військовослужбовцями чи силовиками, які перебували в зоні АТО. Решту випадків розглядає спеціальна міжвідомча комісія, яка прискіпливо підтверджує участь кожного кандидата у реальних бойових діях.
«На сьогодні посвідчення УБД отримало біля 700 добробатівців, лишилося ще близько 2 тис. осіб», — зазначає нардеп від «ЄС» Яна Зінкевич, ветеран медичного батальйону «Госпітальєри».
Нарешті дали
Структури Дмитра Яроша опинилися серед тих, хто так і не ввійшов до складу ЗСУ чи Нацгвардії. «Правий сектор», а згодом «Українська добровольча армія» залишалися незалежними підрозділами аж до 2018-го, коли їм заборонили перебувати на лінії зіткнення.
А, значить, Вікторія Котеленець опинилася серед тих, кому через безліч комісій та перевірок довелося підтверджувати своє право на статус. Нарешті це вдалося. Але фактично за мить після того, як дівчина вийшла з кабінету чиновника Мінветеранів із посвідченням УБД в руках, її затримали оперативники Нацполіції.
Вони пред’явили їй підозру за фактом «участі в незаконних збройних формуваннях ОРДЛО і так званому «марші» в Донецьку», де вона буцімто конвоювала українських військовополонених…
Слідчому Нацполіції Дмитру Баренчуку здалося, що Котеленець схожа на фігурантку численних фото- та відеодоказів знущання з українських військових в окупованому Донецьку в серпні 2014 року. Керуючись зовнішньою схожістю, слідчі припустили, що бойовичка на фото і відео «маршу» і є Вікторія Котеленець.
Цікаво, що підставою затримання та подальшого ув’язнення у СІЗО стала виключно зовнішність. Це притому, що особу ДНРівської конвоїрші давно встановлено. Це — Ольга Сухова, вона фігурантка бази «Миротворець».
Той самий центр «Миротворець» за результатом цифрового розпізнавання обличь програмою NeuroIdentigraf вже підтвердив, що Котеленець і Сухова — різні люди.
Максимально близьке за часом фото Котеленець зроблено за 10 днів до сумнозвісної події в Донецьку. І на ньому у «Фортуни» волосся не лише іншого кольору (що, звичайно, легко змінити), а й набагато коротше, ніж у Сухової на фото під час «маршу».
Слідчі поки не пред’явили громадськості жодних документальних доказів, які могли б свідчити про те, що Котеленець і Сухова є однією особою.
І знов за рибу гроші
Звинуваченням сприяла не зовсім «канонічна» біографія «Фортуни». До 2014 року вона мешкала у с. Олексієво-Дружківка Донецької області. Навесні 2014-го, коли почалися заворушення, село деякий час перебувало під контролем бойовиків. За словами матері «Фортуни» Наталі Воронцової, коли ті відходили, то залякували місцевих «кривавими правосєками». Тому мати порадила дівчині разом із 4-річним сином переїхати у Донецьк, а невдовзі та перебралася подалі від зони бойових дій — у Свердловську область РФ.
За словами Котеленець, під час «маршу полонених» вона перебувала саме там. Восени 2014-го Котеленець повернулася до Донецька і через інтернет почала спілкуватися з представниками «Правого сектору». Ті допомогли їй повернутися до Олексієво-Дружківки, яку на той час повернули у підконтрольну урядові України зону і з якою, за свідченням лейтенанта ЗСУ Анатолія Котеленець — чоловіка «Фортуни» — ще зберігалося автобусне сполучення. Котеленець місяць пожила з матір'ю, а згодом вступила до лав «Правого сектору».
Питання ототожнення Котеленець із бойовичкою Суховою виникло не вчора. Вперше про це заявили декілька бійців АТО ще в 2015 році, з якими у «Фортуни» нібито склався особистий конфлікт.
У 2015 році звинувачення проти Котеленець розслідувало СБУ, яке за законом і повинно займатися військовими злочинами. Дівчину неодноразово викликали на допити, у її домі проводили обшуки, досліджували її фото тих часів. Але доказів того, що Котеленець і Сухова є однією особою, так і не знайшли. «Після власного розслідування СБУ цілковито відкинуло цю підозру», — наголошує Яна Зінкевич.
Більш за те, ототожнення Котеленець із Суховою викликає неабияке здивування у її побратимів по зброї. А їм у цьому питанні можна вірити. Справа в тому, що у 2015 році розвідгрупа «Вольфа», де на той час разом із своїм чоловіком служила «Фортуна», декілька місяців воювала разом з батальйоном спецпризначення ЗСУ «Донбас-Україна». Останній створили із решток добробатів, які вийшли з Іловайська, та колишніх полонених батальйону «Донбас». Тому там воювало досить багато учасників «маршу наруги» в Донецьку.
«Як ви собі уявляєте, ці люди понад два місяці були в одних окопах з «Фортуною» і жоден не впізнав у ній конвоїра-денеерівку?», дивується ветеран Олекса Сокіл, який у 2015 році командував 46 протитанковим взводом батальйону «Донбас-Україна».
Дивно, що цю версію за кілька років підібрав главк Нацполіції, якому військові злочини в принципі не підслідні, і саме в той момент, коли «Фортуна» отримувала посвідчення УБД.
Як зазначає Зінкевич, посвідчення УБД добробатівцям видають лише після прискіпливої перевірки кандидата комісією, до якої входять більше двох десятків представників МВС, СБУ, інших силових структур та ветеранських організацій.
Ба більше — Яна Зінкевич наголошує, що слідчі органи влітку 2020 року повторно проводили портретну експертизу. Проте лише в день отримання «Фортуною» статусу УБД вирішили провести її арешт.
«Схожість» — лиха доля експертів
За словами адвоката Віталія Цокура, слідчі Нацполіції не роз'яснили затриманій Котеленець її прав та незаконно обмежували її пересування і спілкування з іншими людьми. Згодом примусово привели до суду для обрання запобіжного заходу, що є незаконним.
«Вікторія повідомила, що після судового засідання її відвозили до якогось приміщення, де невстановлені особи фактично допитували її, пропонуючи визнати вину», — говорить Цокур.
Пресслужба МВС роз’яснення щодо причетності Нацполіції до розслідування військових злочинів поки що не надала. Також ще немає офіційного пояснення Міністерства у справах ветеранів щодо інциденту у приміщенні виконавчого органу, покликаного відстоювати соціальні та громадянські права ветеранів.
Після того, як підлеглі Арсена Авакова склали декілька десятків томів «доказів» щодо причетності Андрія Антоненка до загибелі Павла Шеремета на підставі лише «схожості ходи», годі дивуватися тому, що сталося з «Фортуною». Навіть різниця в зрості в 10 см Антоненка із фігурантом відеозапису з камер спостереження не становила для Нацполіції заперечення офіційній версії.
Що ж стало причиною повернення до давно спростованої підозри у причетності Котеленець до «маршу полонених»? «Не виключаю, що в оточенні «потужного міністра» просто вирішили обрати нову «сакральну жертву» замість Антоненка. Адже білоруські плівки в справі Шеремета практично повністю знецінюють доказову базу слідства», — говорить на умовах анонімності один із чиновників МВС, поінформований у деталях розслідування загибелі журналіста Павла Шеремета.
«Таке враження, що у Нацполіції намагаються просто створити ще один резонансний привід, щоб розпорошити суспільну увагу, прикуту до інших справ щодо ветеранів, зокрема Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яні Дугарь», — припускає нардеп Зінкевич.
Що криється за арештом «Фортуни»?
21 січня стало відомо, що до Печерського суду також надійшло подання про арешт майна Вікторії Котеленець. У підозрі сказано, що якийсь експерт-криміналіст дійшов остаточного висновку щодо тотожності Котеленець і бойовички Сухової. Не виключно, це той самий експерт, що «впізнавав» Антоненка, Кузьменко і Дугарь… Проте згодом арешт майна вирішили обмежити двома мобільними телефонами Котеленець.
«Саме за аналізом інтернет-трафіку на телефонах Андрія Антоненка та Юлії Кузьменко слідчі Нацполіції висунули версію про їхню «причетність» до загибелі Павла Шеремета, бо в момент замаху обидвоє виходили в інтернет», — нагадує фабулу обвинувачення захисник Антоненка Леонід Маслов.
На думку соратниці «Фортуни» по «Правому сектору» та публіцистки Олени Білозерської, цей театр абсурду може свідчити про розхожий поліцейський трюк: «Налякавши дівчину захмарним тюремним строком та конфіскацією майна, від неї намагатимуться отримати неправдиві свідчення, очевидно — проти когось із відомих добровольців».
Якщо це справді театр абсурду у виконанні української поліції, то він дуже нагадує анекдотичну історію зі слідкомом РФ, який свого часу цілком серйозно заявляв про участь Арсенія Яценюка в першій чеченській кампанії — саме на підставі зовнішньої «схожості».
