Гральний бізнес в Україні тільки-но почав пристосовуватись до воєнних реалій і трохи оживати, як йому можуть завдати відчутного удару.
Представники індустрії кажуть, що Кабмін планує ухвалити постанову, яка вб’є легальний бізнес або підштовхне його у тінь.
Chas News розібрався, що відбувається у гральному бізнесі України і які можуть бути наслідки нової постанови.
Гральний бізнес: яку постанову хоче ухвалити Кабмін у 2023 році
Для початку повернемось на рік назад. У березні 2022 року Кабмін ухвалив постанову № 314, яка передбачала скорочення зобов’язань щодо ліцензування для низки видів господарської діяльності.
Такі послаблення для бізнесу поширювались і на гральну індустрію.
І ось через рік, у лютому 2023-го, Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) повідомила, що Кабмін зареєстрував проєкт змін до постанови, які зобов’яжуть легальних офлайн-операторів виплатити ліцензійні збори за минулий та наступний рік.
«Неоплачені до дня набрання чинності цією постановою щорічні платежі за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор за кожен рік дії ліцензії оплачуються у 30-денний строк. Протягом зазначеного строку суб'єкти господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор повинні подати КРАІЛ документи, що підтверджують внесення плати за ліцензії», — йдеться у проєкті нової постанови.
Власники і керівники операторів грального бізнесу говорять, що необхідність оплатити ліцензії за два роки є майже непід’ємним каменем для легальних операторів.
Гральний бізнес в Україні: які існують податки та ліцензійні збори
На сьогодні існують такі податки для гральних компаній і гравців в Україні:
- податок на дохід: 10% — від ігрових автоматів, 18% — від різниці між доходом і виплаченими виграшами для букмекерського бізнесу і казино, 30% — від організаторів лотерей;
- податок на прибуток підприємств — 18%;
- податок на виграш: 18% — доходи фізосіб, 1,5% — військовий збір.
Річні ліцензії для грального бізнесу в Україні є одними з найдорожчих в Європі:
- для казино в Києві — 72 млн грн;
- для казино в інших містах — 36 млн грн
- для залів ігрових автоматів — 9 млн грн,
- для платформ онлайн-покеру — 6 млн грн.
До введення державної системи онлайн-моніторингу букмекери і онлайн-казино оплачують ліцензію в трикратному розмірі, тому щорічний ліцензійний збір для них становив 108 млн грн і 23,4 млн грн відповідно.
Організатори казино також щороку платять:
- €17 тис. за ліцензування одного столу без рулетки,
- €33 тис. за столи з рулеткою,
- €1150 за кожний ігровий автомат.
Для фізичного букмекерського пункту збір складає €5735.
Останніми роками між гральним бізнесом і владою точиться діалог про нову легалізацію індустрії в Україні із реформуванням системи оподаткування.
У червні 2020 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт 2713-д. Він передбачає:
- скасувати потрійну вартість ліцензій для операторів азартних ігор,
- оподатковувати лише виграші більше 48 тис. грн,
- запровадити єдиний податок на валовий ігровий дохід (gross gaming revenue, GGR) — в розмірі 10%,
- зберегти податок на прибуток за загальною ставкою 18%.
Законопроєкт ухвалений лише у першому читанні — 15 липня 2021 року — і зараз очікує на друге читання.
Реакція грального бізнесу на нову ініціативу Кабміну
Після початку повномасштабної війни гральній бізнес в Україні почав оживати у другій половині 2022 року.
Операторам довелось пристосовуватись до нових реалій, адже раніше великою часткою клієнтів були іноземці, а гра йшла у нічний час. Після початку блекаутів бізнесу довелось вкладатися у генератори.
Вимога сплатити ліцензійні збори сильно вдарить по бізнесу. Про це розповіли власники і менеджери операторів у коментарях NV.
Сергій Іваненко, засновник мережі залів гральних автоматів «Хвиля 4444»: «Ми відкривалися поступово, починаючи з травня 2022-го. Через війну втратили багато персоналу. Пізніше почалися проблеми з електрикою, і ми змушені були закупити генератори на сотні тисяч доларів, щоб хоч якось підтримувати роботу, платити зарплати та оренду
Те, що відбувається сьогодні, можна назвати програмою зі знищення наземного бізнесу. Нелегали працюють скрізь, підпільні зали відкриваються щодня. А нас зараз зобов’яжуть сплатити за ліцензії, які не були оплачені в період воєнного стану. Я не можу назвати інший вид бізнесу, на який би тиснули з такою ж силою, як на нас, враховуючи всі податкові перевірки».
Олег Конончук, генеральний директор грального бренду Slots City: «Заборгованість лише наших казино за два роки становить майже 180 млн грн. Сказати, що цих грошей немає — нічого не сказати... А для країни це втрата великого обсягу інвестицій, саме в нашому випадку — близько $40 млн. З казино звільнять майже 230 працівників, із залів гральних автоматів — майже 280 осіб.
Постанова № 314 дозволила нам не сплачувати ліцензійні збори, які за нинішніх умов є вбивчими з економічного погляду. Ці ліцензії були розраховані у довоєнних умовах. Сьогодні потрібно відрізати щонайменше половину заробітку через закриття закладів у нічний час, не кажучи вже про повну відсутність приїжджих туристів».
Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council: «Я думаю, що багато залів гральних автоматів і більшість казино в Україні буде закрито. Через занепад туристичного потоку та сучасних реалій української економіки заробляти у цій галузі стане практично неможливо. Вкладені інвестиції будуть фактично втрачені і на заміну легальним залам прийдуть підпільні заклади, для яких сьогодні створюються всі умови.
Непрямими ефектами стане втрата орендної плати для готелів, де розміщені легальні гральні зали; у різних компаніях роботу можуть втратити до тисячі осіб, що дуже болісно у воєнний час; підряди втратить суміжний бізнес, зокрема маркетингові компанії, IT-розробники, b2b-підприємства, охоронні агенції тощо».
Каріне Бзнуні, юрисконсультант ТОВ «Імперія Азарта»: «Згідно з чинним законодавством України, наземні гральні заклади можна розміщувати виключно в готелях. В умовах війни туристичний потік відсутній, а організатори азартних ігор орієнтуються лише на внутрішнього споживача і зазнають фінансових втрат».
Марина Слепекань, генеральний директор групи компаній First: «До впровадження системи державного моніторингу ліцензія для зали гральних автоматів оплачується у потрійному розмірі. Цю систему мали запровадити до липня 2022-го, а за обіцянками держави — до кінця 2021-го. Таким чином за тарифом 2021-го сплачено 9 млн грн за генеральну ліцензію та 27 млн грн за ліцензії на ігрові автомати. Тариф у 2022-му мав би становити 18 млн грн за обидві ліцензії, якби така система була впроваджена. Але з якихось причин держава цього не робить, і вимагає від нас сплати 72 млн за 2022-й та 2023-й. Ця сума абсолютно нерелевантна в ситуації, що склалася
Ми неодноразово чули від регулятора, що він на стороні ринку і готовий всіляко нас підтримувати. Ухвалення цих змін — це постріл у голову всьому ринку наземних операторів. До того ж постріл, зроблений тоді, коли ліцензійний платіж штучно завищений».
Компанія Billionaire Casino: «Ухвалення постанови стане критичним для ринку азартних ігор та призведе до закриття ліцензованих гральних закладів. Оператори зіткнуться з необхідністю переходити до радикальних дій у бізнес-процесах. Серед потенційних наслідків — скорочення сотень робочих місць для оптимізації витрат, зростання нелегального сектора азартних ігор, зниження інвестиційної привабливості України, скорочення податкових надходжень до бюджету тощо».
