Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ, зазначив, що робота «Кримської платформи» триватиме у постійному режимі. Головні завдання — зміцнювати у світі політику невизнання анексії Криму, застосування до РФ санкцій, захист прав людини, безпека і свобода судноплавства та подолання економічних та екологічних наслідків окупації.
Нагадаємо, 23 серпня в Києві пройшов установчий саміт «Кримської платформи» — консультативно-комунікаційного механізму повернення півострова з російської окупації. В його роботі взяли участь 46 держав, в тому числі представники ЄС та НАТО. Запросили і Російську Федерацію. Володимир Зеленський запропонував Москві приєднатися до «виправлення історичної помилки».
Схоже, що спічрайтери президента відреагували на марення Путіна про спільну історію та один народ. Кремль ще в березні 2021 року заявив, що всі зусилля Києва щодо повернення Криму є нелегітимними і не можуть сприйматися інакше, як загроза агресії проти суб'єктів РФ.
«По-перше, нас ніхто не звинуватить, що це питання обговорювали без них. По-друге, ми отримали формальну відмову від МЗС РФ у відповідь на запрошення», — пояснює Борис Бабін, представник президента України в АР Крим (2017-2018 роки).
Російська реакція була прогнозована: у кращих традиціях кремлівської пропаганди політики почали знецінювати захід. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив про безперспективність платформи, а постійний представник президента РФ у Криму Георгій Мурадов назвав його «антиросійським шабашем» за участю заляканих представників НАТО.
«Варто зазначити, що установчий саміт був успішним. Такі висновки можна зробити, виходячи з кількості учасників та реакції російського політикуму. Запрошення РФ було чисто піарним рішенням, така собі підколка, адже не може країна-агресор, що окупувала територію, обговорювати питання виходу з цієї самої агресії», – пояснює Олександр Хара, міжнародний експерт Центру оборонних стратегій.
Зазначимо, що 24 серпня політичне керівництво РФ не згадало про День Незалежності України, але продовжило істерію навколо «Кримської платформи», яку офіційно охрестило політичним спектаклем, відірваним від реальності. Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що участь окремих країн, міжнародних організацій і їхніх представників у «Кримській платформі» буде розглядатися як посягання на територіальну цілісність РФ, що неминуче відповідним чином позначиться на двосторонніх відносинах.
Що далі?
За красивою картинкою ми побачили міжнародну, в першу чергу європейську, підтримку України в питанні приналежності Криму. Важливо, що Європі нагадали про проблему та не дали можливості забути про вкрадений сім років тому Крим. До слова, установчий саміт «Кримської платформи» став найбільшим, після Генеральної асамблеї ООН, міжнародним форумом України щодо незаконної анексії півострова. Учасники заходу підписали Спільну декларацію, в якій підтвердили підтримку територіальної цілісності України, засудили тимчасову окупацію Криму та закликали РФ до участі в діяльності «Кримської платформи». Тобто через сім років від ухвалення Резолюції ООН про підтримку територіальної цілісності України ситуація не змінилася, а питання знаходиться на порядку денному. Участь у заході представників ЄС та НАТО дає надію на створення своєрідної коаліції з підтримки України в захисті від зазіхань РФ.
Проте, на думку політичних експертів, тепер українській владі доведеться тримати високу планку, яку вона сама підняла. «Ми підняли вгору питання Криму, а тепер мусимо постійно тримати актуальність цієї теми перед партнерами. Якщо «Кримська платформа» ближчим часом ніяк не заявить про себе, буде дуже важко знову привернути увагу, раз на пів року збирати такі делегації ми не зможемо», — зазначає Євген Магда, директор Інституту світової політики.
За його словами, декларація «Кримської платформи» не є вказівкою для дії її підписантам, тому чекати, що хтось замість нас пропонуватиме законодавчі ініціативи чи «дорожні карти», не варто.
Варто нагадати, що з моменту анексії Криму 2014 року Україна не представила жодного детального інструменту, що хоча б потенційно міг свідчити про перспективи повернення території. У 2015 році Петро Порошенко обіцяв найближчим часом представити стратегію повернення Криму. Втім, за його президентської каденції документ так і не з'явився — за офіційною інформацією, його засекретила Рада національної безпеки та оборони.
Війська на кордонах
Враховуючи, що Кремль проігнорував державне свято в Україні, але був вимушений звернути увагу на саміт, який сам же знецінює, слід чекати на зустрічні провокації. РФ вже стягнула до кордонів чималу армію, у Криму тривають масштабні військові навчання, що, як заявлено, мають закінчитися 15 вересня. Проте й опісля перепочити не вдасться, бо саме в цей період розпочнуться чергові масштабні російсько-білоруські навчання «Запад-2021». Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко вже встиг заявити, що готовий розмістити на території країни російські війська, якщо цього потребуватиме питання безпеки Союзної держави. До слова, на початку серпня глава МЗС Лавров нагадав Лукашенку, що Крим є територією РФ, тому входить до Союзної держави «разом з нашими білоруськими друзями».
Втім, лякатися не варто. «Ми бачимо, що російський інструмент використання сили вже дав збій, якщо нас не зламала ситуація у квітні 2021 року, то навряд чи ми піддамося зараз. Тому їм залишається лише робити скандальні заяви чи подавати безглузді позови через екоцид екологічної системи Криму», — говорить Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень.
Нагадаємо, 24 серпня Головне слідче управління Слідчого комітету РФ порушило кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 КК РФ (екоцид). Там уважають, що зупинка водопостачання Північнокримським каналом порушує Конвенцію про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище. Але не згадують Конвенцію про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, яка наголошує, що окупант несе повну відповідальність за окуповану територію та її населення.
«Деструктивну діяльність РФ не варто виключати, для цього у них є власний алгоритм, прописаний за готовими методичками для порядку денного кримського питання. Думаю, ближчим часом вони проведуть якийсь псевдополітичний захід, привезуть до Криму якихось політичних фріків чи проведуть саміт з представниками Південної Осетії», — каже Бабін.
На думку Мусієнка, у Кремля не залишилось жодних інструментів тиску на Україну, крім скандальних політичних заяв. Ескалацію конфлікту на Донбасі чи можливе військове вторгнення не варто відкидати, але події на кордоні у квітні 2021 року показали готовність України боронити свою територію.
