404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
«Индиків» більше немає. Новий український правопис скасували через оточення керівництва «Батьківщини»

Ростислав Кравець, керівник громадської організації «Правова держава», та наближений до керівництва «Батьківщини» адвокат Дмитро Ільченко виграли суд проти держави — Кабінету міністрів. Такому рішенню можна було б лише радіти — чесний суд, який не боїться гніву власних кабінетів і все таке. Якщо б не два нюанси. Перший — суд, у якому Кравець з Ільченко виграли справу — це сумнозвісний Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК), головує в якому скандальний суддя Павло Вовк. Другий — позов був майже анекдотичний, щодо скасування нових правил українського правопису. Подала його мешканка Херсону Олена Пиргас, яка представляла інтереси своєї неповнолітньої доньки Юлії. Як аргументи Пиргас навела суб'єктивні оцінки школярки щодо застарілості та кумедності нових філологічних норм, які не використовують у щоденному мовленні. Хоча формально позов подали не через «кумедність» правопису, а порушення повноважень уряду, який ухвалив нові норми.

Постанова про об'єднання позовів / відкриті джерела

Коротко нагадаємо, як це було. 22 травня 2019 року Кабінет Міністрів схвалив нову редакцію правопису української мови. Нові правила почали діяти 30 травня. Але вже в червні стало відомо про судовий позов від Пиргас з вимогою скасувати їх. У вересні минулого року ще один, аналогічний за змістом, позов щодо нового правопису в ОАСК також подав Ростислав Кравець. В жовтні 2020-го ці два провадження об'єднали в одне. Цікаво, що Кравець фігурує на записах із кабінету голови ОАСК Павла Вовка. Цю громадську організацію раніше вже використовували для подачі позовів та заяв, у яких зацікавлений сам Вовк.

28 січня 2021 року ОАСК скасував відповідну постанову Кабміну. Рішення суду ще не оприлюднене, але Міністерство юстиції вже заявило про подання апеляції. На це є 30 днів.

До чого ж тут «Батьківщина»?

Інтереси родини Пиргас у суді представляв адвокат Дмитро Ільченко. Ще минулого року ЗМІ звернули увагу на те, що Ільченко також є захисником Владислава Мангера — скандального очільника Херсонської обласної ради та голови міської організації партії «Батьківщина». Нагадаємо, Мангера підозрюють в замовленні замаху на місцеву активістку Катерину Гандзюк.

Пиргас з Ільченко знайомі досить давно / відкриті джерела

До речі, до грудня 2016 року саме Ільченко був головою херсонської міської організації «Батьківщини». Керівництво осередком він передав Мангеру, який тепер є його підзахисним. З «Батьківщиною» адвоката пов'язує не тільки Мангер. Ільченко був депутатом Херсонської міськради сьомого скликання у 2015—2020 роках, входив до фракції «Батьківщина» та зазначався як член партії. Згідно з даними відкритих реєстрів, Ільченко також значився помічником народного депутата Вадима Івченка («Батьківщина»). У Верховній Раді попереднього скликання він був помічником ще одного представника партії Юлії Тимошенко — Юрія Одарченка, який зараз очолює Херсонський обласний осередок «Батьківщини». Навіть більше, Ільченко представляв його інтереси в будівельній компанії «Будмеханізація», бенефіціаром якої є Одарченко.

Але повернемося до позивачки. Згідно зі звітом про фінансування, поданому «Батьківщиною» до Національного агентства запобігання корупції, в липні 2018-го Олена Пиргас перерахувала на рахунки партії 261,7 тис. грн. Вже в листопаді 2018 року Пиргас стала помічником-консультантом депутата міськради Ільченка. Тобто того самого адвоката, послуги якого вже наступного року буде оплачувати заради зміни українського правопису.

На місцевих виборах 2020 року Пиргас представляла інтереси партії «Опозиційний блок — За життя» у складі Херсонської обласної територіальної виборчої комісії. Ймовірно, що позивачка є дочкою херсонського адвоката Володимира Пиргаса. В Раді VI скликання Володимир Пиргас працював помічником Одарченка. Також на Володимира Пиргаса свого часу було зареєстровано херсонську компанію «Макро», яку також пов’язують з Одарченком.

Навіщо воно їм?

Юрій Одарченко говорить, що Ільченко вже давно не є членом партії та не діяв від її імені. «Він вже давно вийшов з партії, не має до неї жодного стосунку. Ільченко займається підприємницькою діяльністю, наскільки мені відомо, він адвокат. Хто його спонукав до цього позову та його мотиви мені не відомі», — сказав Одарченко.

Сам Ільченко також стверджує, що причиною позову була лише турбота про мову. «Нагадаю, що позов був направлений на захист української мови від її спотворення на користь регіональних діалектів», — написав він на своєму Facebook.

Одне з судових засідань / відкриті джерела

Сергій Панасюк, експерт з конституційного права, вважає, що реальним мотивом позиву міг стати самопіар Ільченка. «Ця справа — дуже хороший піар для адвоката-юриста, який до чогось докопався і виграв справу поки що в першій інстанції». Панасюк пояснює, що практичної користі від виграного позову не буде, тому що навіть якщо Верховний Суд визнає, що позивач правий, знадобиться буквально дві секунди, аби повторно ухвалити зміни до правопису.

Тобто, найвірогідніше, кілька старих знайомих, які колись працювали на «Батьківщину», вирішили об’єднатися навколо хайпової теми і заробити собі трохи репутаційних лайків. Сама ж Юлія Тимошенко та керівництво партії тут насправді ні при чому. Хіба що при тому, що у партії Тимошенко в останні роки зібралося багато осіб з досить неоднозначною репутацією. Але це вже інша історія.

«Батьківщина» хоче провести референдум з п'яти питань — Тимошенко
Зміна іміджу. Тимошенко прийшла до Ради в новому образі (фото)

Думка

«Це і правда роздута історія»

Сергій Панасюк, експерт з конституційного права

Сергій Панасюк / Уніан

Питання підзаконних актів — компетенція уряду, і в принципі, питання правопису було б логічно вирішувати теж на цьому рівні, або навіть нижче. За загальним правилом, органи державної влади можуть робити лише те, що прямо передбачено законом. Але тут дуже тонка лінія, адже повноваження Кабінету міністрів можуть бути ширше розтлумачені судом, наприклад.

Треба сказати, що зараз ми маємо справу з загальною (практичною) юриспруденцією, а не з конституційною, чи теоретичною. І у практичній юриспруденції виграє як правило той, хто краще аргументував свою позицію. До того ж, рішення ОАСК — це всього лиш перша інстанція, буде ще апеляція, буде Верховний Суд, або навіть ЄСПЛ. Хоча найцікавіше у цій справі те, що проблеми як такої не існує взагалі, адже якщо навіть якщо Верховний Суд визнає, що позивач правий, треба буде буквально дві секунди, аби «додати кому» і повторно прийняти зміни до правопису.

Взагалі питання правопису, це не найважливіше питання сьогодення і не зовсім зрозуміло, яка відповідальність мала б чекати на «порушників» нового правопису. Але ця справа — дуже хороший піар для адвоката-юриста, який до чогось докопався і виграв поки що в першій інстанції. Як на мене, це і правда роздута історія. 

Думка

«Чим більше ми будемо проводити судові реформи, тим більше буде бардаку»

Геннадій Друзенко, керівник Центру конституційного моделювання

Геннадій Друзенко / Вікіпедія

У цій справі багато залежить від традицій. От у Франції є Французька академія, яка займається у тому числі мовними питаннями, а в Британії взагалі немає затвердженого правопису. Мені, до слова, така система більш подобається, бо мова — це ж жива річ. А от чи треба її уніфікувати — у цьому сумніваюсь. Та і, як свідчить соціологія, українці наразі більше переймаються тарифами, наприклад, або долею ФОПів, аніж питаннями мови в цілому та правопису зокрема. Тобто тут, як за пірамідою Маслоу, — спочатку треба забезпечити якийсь мінімальний рівень добробуту та базову безпеку, а потім вже визначати, як правильно писати: «пательня» чи «сковорідка».

Що ж до самого факту розгляду питання правопису ОАСК, то формально тут все гаразд, адже Закон «Про Кабінет Міністрів України» прямо передбачає можливість оскарження актів Кабміну в суді. Воднораз ми маємо чимало прикладів, коли районні суди — згадати ту ж історію з Баришівським райсудом і заступника голови правління НБУ Катериною Рожковою — починають вирішувати справи державної ваги. І тут, напевно, чим більше ми будемо проводити судові реформи, тим більше буде бардаку в судовій системі.