Президент США Дональд Трамп, відколи здобув перемогу на виборах 6 листопада 2024 року, почав робити гучні заяви про купівлю Гренландії, повернення Панамського каналу і приєднання до США Канади.
Американський лідер навіть не виключив застосування військових сил для досягнення бажаного.
Chas News пояснює, який інтерес у Трампа в Гренландії, Канаді і Панамському каналі.
Трамп хоче купити Гренландію
Гренландія — це найбільший острів на Землі, що розташований на півночі між Північно-Льодовитим та Атлантичним океаном, на схід від Канадського Арктичного архіпелагу. Попри назву, яка означає «зелена земля», 80% площі Гренландії вкрито льодом.
Зараз Гренландія є автономною частиною королівства Данія.
Проте в цієї автономії є обмеження: Гренландія не має власної конституції, валюти, громадянства або верховного суду. Вона розділяє зовнішню політику, безпеку, оборону і грошово-кредитну політику з Копенгагеном. Гренландія також отримує близько €500 млн щорічно у вигляді субсидій.
Нинішній прем'єр Гренландії Муте Егеде є активним прихильником відділення Гренландії від Данії. Така можливість прописана в законі 2009 року, але для цього мають провести всенародне голосування.
Раніше, у 1946 році, США вперше намагались купити Гренландію. Пояснювали це військовою необхідністю. На цю угоду Вашингтон був готовий виділити $100 млн у золоті, але данці на пропозицію просто не відповіли, взявши дипломатичну паузу.
Наприкінці 2018 року Трамп під час свого першого терміну на посаді президента висловлював наміри купити Гренландію. Адміністрація Трампа була готова запропонувати Данії $600 млн на рік за передачу Гренландії в безстрокове володіння. Тепер вже уряд Гренландії офіційно заявив, що острів не продається.
23 грудня 2024 року обраний президент Трамп знову заявив, що бажає, аби Гренландія перейшла під контроль Вашингтона.
Він зазначив, що хоче приєднати Гренландію до США з міркувань міжнародної безпеки, ймовірно, маючи на увазі загрози з боку росії та Китаю. Політик навіть не виключив, що США використовуватимуть військові засоби для встановлення контролю над Гренландією.
У відповідь прем'єр-міністр Гренландії Муте Егеде одразу попередив, що територія не бажає брати участь у можливих торгах між США і Данією.
«Гренландія належить народу Гренландії. Наше майбутнє і боротьба за незалежність — це наша справа», — заявив Егеде.
А король Данії у відповідь на заяви Трампа навіть змінив державний герб своєї держави, аби на ньому був помітніший символ Гренландії та Фарерських островів.
Втім журналісти CNN писали, що союзники і радники Трампа попередили данських чиновників про серйозність його слів щодо Гренландії. А канал Fox News повідомив, що союзники Дональда Трампа з Палати представників підготували законопроєкт про купівлю Гренландії.
Трамп мріє зробити Канаду 51-м штатом США
Канада — незалежна держава на півночі американського континета. Фактично вона — північна сусідка США, якщо не брати до уваги американський штат Аляска, що розташувався на захід від Канади.
Близкість Канади до США в усіх сенсах підтверджує те, що кордон між двома державами складає 8891 км і є найдовшим у світі. Втім Канада ніколи не була частиною США.
Канада є незалежною самоврядною державою, але номінально її главою залишається король Великої Британії, якого представляє призначений ним генерал-губернатор. Канада складається з 10 провінцій та трьох територій і є другою за площею країною світу.
У 1812—1814 проходила англо-американська війна, яку вважають американсько-канадською. Тоді США на фоні Наполеонівських війн хотіли захопити Канаду й ще тоді гарантували безпеку свого північного кордону. Американці, намагаючись наступати у Канаді, втратили Вашингтон — канадці та війська з метрополії навіть спалили Білий дім.
Зрештою, війна завершилася у 1814 році без територіальних змін, а спроба США приєднати Канаду провалилася.
Далі у XIX столітті деякі американські політики і групи закликали до анексії Канади, вважаючи це частиною розширення США. Це стало одним з факторів підтримки Британією Конфедерації у Громадянській війні.
Коли біженці з Ірландії тікали від голоду і дискримінації з боку британців, у США знову почали говорити про анексію Канади. Але ці рейди лише зміцнили патріотичні настрої канадців і сприяли сепарації від американців.
У ХХ столітті обидві країни воювали на одному боці в обох Світових війнах, у Кореї й Перській затоці. Окрім того, країни заснували НАТО й сформували спільне Командування повітряно-космічної оборони Північної Америки.
У 1960-х роках у Канаді почався процес формування багатокультурної ідентичності.
У 2024-му Трамп пригрозив запровадити 25% тарифи на канадські товари і звинуватив Оттаву у нездатності розв'язати питання торгівлі та імміграції.
Трамп заявив, що податки для громадян Канади знизилися б на 60%, якби країна стала 51-м штатом Америки.
6 січня 2025 року Трамп написав у соцмережах, що «багатьом людям у Канаді хотілось би бути 51-м штатом».
Канадський прем'єр-міністр Джастін Трюдо назвав заяви обраного президента США відволіканням уваги від наслідків запровадження мит.
Трамп не вгамувався і опублікував одразу дві карти США з «приєднаною» Канадою.
На першій карті територія Канади зафарбована разом зі США в кольори американського прапора.
«О, Канада», — додав у дописі Трамп.
На іншій мапі території США та Канади позначили одним кольором, а на ній чорними літерами написано «Сполучені Штати».
Трамп хоче повернути контроль над Панамським каналом
Панамський канал знаходиться між Північною та Південною Америками на Панамському перешийку на території держави Панама. Він з'єднує Панамську затоку Тихого океану з Карибським морем і Атлантичним океаном.
Зробити зручний перехід з Тихого в Атлантичний океан хотіли ще у XVI столітті, але тоді король Іспанії Філіп II, заявив, що «людина не може роз'єднати те, що з'єднав Бог». І будівництво важливого водного шляху почалось лише у 1879 році.
Зате, коли канал був збудований, судна більше не мали потреби обгинати Південну Америку, і морський шлях із Нью-Йорка до Сан-Франциско скоротився з 22,5 тис. км до 9,5 тис. км.
Таким чином Панамський канал став надважливим для розвитку судноплавства та економіки усього світу, що зумовило його надзвичайно високе геополітичне значення.
На початку ХХ століття Сполучені Штати підтримали революцію у Панамі за незалежність від Колумбії й підписали з нею договір. Документ передбачав виплату Панамі $10 млн за безстрокову оренду землі під канал. США також погодилися щорічно сплачувати $250 тис.
Зона каналу, яку контролювали американці, отримала власний уряд, судову систему, школи, поліцію та пожежну службу. Вона також мала губернатора, якого призначав президент США.
У 1950-х канал отримав стіну, що відокремила Панаму від зони США. Це спричинило протести проти американського контролю каналу.
9 січня 1964 року одна з суперечок переросла в масові заворушення, що призвело до руйнувань будинків в районі каналу, десятків смертей і евакуації посольства США.
У 1977-му США та Панама підписали договір, згідно з яким Сполучені Штати мали поступово передавати контроль над каналом уряду Панами.
Проте у 1989 році президент США Джордж Буш наказав військам вторгнутися в Панаму, щоб скинути президента Мануеля Норьєгу. Це призвело до капітуляції Норьєги, а Сили оборони Панами розпустили.
До 1999 року відносини між країнами покращилися, а США, згідно з договором 1977 року, вийшли з регіону, і Панама взяла контроль над каналом, яким продовжує керувати й сьогодні.
І ось у 2024-му Дональд Трамп заявив, що Панама встановила надмірно високі тарифи за користування каналом, а Китай впливає на режим його роботи. Він пообіцяв, що не дозволить, щоб канал потрапив у «чужі руки».
7 січня 2025 року Дональд Трамп заявив, що США мають відновити американський контроль над Панамським каналом, бо він «важливий для США». Він звинуватив Панаму в тому, що канал «експлуатується Китаєм» та додав, що «віддати його Панамі було великою помилкою».
Президент Панами Хосе Рауль Муліно на це відповів, що канал належить Панамі, і країна не допустить втручання з боку інших держав. Також він назвав заяви Трампа про китайських солдатів на каналі «дурницею».
Міністр закордонних справ Панами Мартінес-Ача підтвердив, що суверенітет Панамського каналу не підлягає обговоренню, але додав, що Панама відкрита до діалогу і співпраці.
«Панама — це країна, в якій на першому місці завжди стоятиме національна безпека та інтереси наших громадян», — заявив він.
У січні 2025 року посол Панами в ООН Елой Альфаро де Альба надіслав генсеку організації Антоніу Гуттерішу листа, в якому поскаржився на висловлювання Трампа про плани повернути контроль над Панамським каналом.
Як працює Панамський канал
Розповідь про Панамський канал була б неповною без згадки про те, як він працює. Адже споруда є одним з найскладніших інженерних проєктів в історії людства.
З моменту відкриття через канал пройшло більше мільйона судів. Він скорочує час та витрати на транспортування товарів.
Довжина Панамського каналу — 82 км і шлях через нього повільний — у середньому поїздка займає 8-10 годин. Пройти каналом не так просто: поїздка передбачає подолання 12 шлюзів та ряду водоймищ.
Коли транспорт заходить у канал, на нього сідає спеціальний лоцман з Асоціації Панамського каналу. Він веде й повністю контролює судно доти, доки воно не вийде з каналу. Хоча присутність лоцмана на борту також не знімає відповідальності за безпеку проходження через канал з капітана судна та команди.
Габарити водоймища обмежують розміри суден, які можуть пройти шлюзами з Атлантичного океану у Тихий та навпаки. Тому більшість торгових суден у світі будують саме під розмір шлюзу каналу.
Максимальні розміри судна, яке може пройти через Панамський канал:
- довжина — 366 м
- ширина човна — 49 м
- висота — 57 м
- осадка — 15 м
Території, які США раніше купили у інших держав
За увесь час свого існування Сполучені Штати Америки придбали чимало територій, аби покращити економічний розвиток, розширити кордони країни та зміцнити свій геополітичний вплив. Свого часу це була абсолютно нормальна світова практика.
Штат Луїзіана. У 1803 році Сполучені Штати придбали у Франції територію Луїзіани за $15 млн.
Угода подвоїла площу країни, додавши 2,1 млн кв. км. До цієї території входили землі від Міссісіпі до Скелястих гір і від Мексиканської затоки до Канади.
Тодішній президент США Томас Джефферсон ініціював покупку, аби забезпечити контроль над портом Новий Орлеан та річкою Міссісіпі. Це придбання сприяло західній експансії.
Штат Флорида. У 1819 році США уклали з Іспанією договір Адамса-Оніса: Штати отримали територію Флориди, яка стала 27-м штатом країни. Формально це була передача території, але США виплатили іспанським поселенцям за неї компенсацію у $5 млн.
Це придбання зміцнило південно-східні кордони США та забезпечило контроль над стратегічно важливими портами. А також — визначило західний кордон США з Новою Іспанією (сучасною Мексикою).
Місто Гадсден. У 1853 році США придбали у Мексики 120 тис. кв. км прикордонної території на південь від річки Гіла і на захід від Ріо-Гранде (тепер — південна частина штатів Аризона і Нью-Мексико).
Метою 10-мільонної угоди було будівництво трансконтинентальної залізниці на південному маршруті. Таким чином США отримали приблизно 76,8 тис. кв. км. Окрім того, це допомогло розв'язати прикордонні суперечки між США та Мексикою після Американо-мексиканської війни.
Штат Аляска. У 1867 році США придбали у Російської імперії Аляску за $7,2 млн. До території Сполучених Штатів додалося 1,5 млн кв. км.
Спочатку покупка Аляски викликала критику, проте згодом виявлені там природні ресурси, зокрема золото й нафта, довели стратегічну та економічну цінність регіону.
У 1959 році Аляска стала 49-м штатом США.
.jpg "Штат Аляска")
Американські Віргінські Острови. У 1917 році Вашингтон придбав у Данії Віргінські острови за $25 млн.
Угода була мотивована стратегічними інтересами під час Першої світової війни. Ця купівля забезпечила контроль над морськими шляхами та посилила військову присутність США в регіоні.
Острови отримали статус неінкорпорованої організованої території США.
Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.
