Кабмін вирішив ввести державне регулювання цін на паливо. Очікувано, урядову ініціативу на ринку зустріли дещо «прохолодно». Ряд мереж АЗС на деякий час навіть призупинив продаж брендованих бензину та дизелю. Реакція на дії учасників ринку з боку Кабміну виявилася миттєвою: урядовці пояснили, що нібито насправді постанова не стосувалась брендованих марок пального і мережі можуть поновити продаж. На сьогодні всі учасники ринку реалізують паливо у повному обсязі.
Наскільки виправданою була постанова Кабміну про обмеження цін на паливо? Chas News звернувся з цим питанням до трьох експертів.
«Є картельна змова і держрегулювання точно не може бути інструментом боротьби з нею»
Агія Загребельська, колишня держуповноважена АМКУ:
— Уряд розуміє, що на ринку палива є проблеми. Їх декілька. По-перше, це картельна змова серед представників преміального сегменту, яку не раз фіксував АМКУ. Плюс є проблема з нелегальними АЗС, або з АЗС, які продають неякісне пальне. Вони також впливають на ціноутворення палива. Крім цього, у нас не розвивається сегмент самообслуговування на АЗС. І ще ж не треба забувати про зростання цін на нафту та шантаж Росії.
Щодо картельної змови. Було декілька рішень АМКУ, у яких фігурували ОККО, WOG, KLO, SOCAR, Shell. У різних рішеннях був різний склад, але ключові гравці — ОККО і WOG — завжди перебували в списках. Втім, питання у тому, що держрегулювання варто запроваджувати тоді, коли є проблеми з конкуренцією або ж якщо її взагалі немає. І саме тоді, коли такі проблеми виникають внаслідок монополії. На сьогодні монополії на ринку у нас немає. Є картельна змова, але держрегулювання точно не може бути інструментом боротьби з нею. Навпаки — держрегулювання картельну змову ще більше цементує.
Зі змовою АМКУ повинен був би боротися шляхом жорстких санкцій у відношенні картелістів. У нас, на жаль, це можуть бути тільки великі штрафи. А за кордоном за картель передбачена кримінальна відповідальність для топменеджменту компаній-порушників. Виносили навіть вироки у 8 і 10 років реального утримання під вартою.
З іншого боку, можна було б подумати, ніби представники топсегменту утворили так звану «колективну монополію». Але якщо говорити про український ринок, для створення колективної монополії у двох учасників повинно бути більше 50% частки ринку. Такого немає. Хоча чітко видно іншу особливість нашого ринку: регіональний поділ. У деяких регіонах ми дійсно можемо побачити регіональну монополію ОККО або WOG. Або навіть їх обох. І у той же час в інших регіонах ми бачимо вже монополію «Укрнафти», наприклад, в Дніпропетровській та Запорізькій областях.
Окрема історія — присутність Ігоря Коломойського на ринку палива. Для того, аби боротися з картельною змовою, держава мала б полегшувати вихід на ринок нових гравців або навіть робити паливні інтервенції, тобто пропонувати покупцям більш дешеве паливо. У держави є «Укрнафта», яка добуває нафту, у держави є акції в компаніях, які виробляють з цієї нафти паливо. І, відповідно, якби держава діяла розумно, саме вона мала б отримати контроль над цими компаніями, а не Коломойський. Але, на жаль, боротися з Коломойським держава не хоче.
Зараз також спостерігаємо за історією навколо поставок з «Роснафти». Кажуть, вакантне місце постачальника може зайняти SOCAR, який, до слова, постачає нафту на заводи Коломойського. Тепер у SOCAR є чудова можливість посилити свої позиції і якщо у нього з Коломойським утвориться тандем, вони разом можуть стати впевненим лідером ринку, який затьмарить всі ОККО і WOG.
«Все, що будувалося останні 3-4 роки, перевернулося з ніг на голову»
Сергій Куюн, директор «Консалтингової групи А-95»:
— Рішення про держрегулювання Кабмін ухвалив у п’ятницю, і за всі вихідні так і не вдалося зрозуміти, чим воно було викликане. Зазвичай є певні передумови, наприклад, ті чи інші надзвичайні події або ризики зловживання зростанням цін. Власне, це той набір, який ми бачимо на нашому газовому ринку та ринку енергетики. І цим «набором», до слова, мав би займатися АМКУ. Але от що саме надихнуло уряд запровадити держрегулювання цін на паливному ринку, сказати важко.
Нелогічність рішення Кабміну каже про те, що його ухвалили «на емоціях», скажімо так. Ніяких консультацій з ринком і ніяких розрахунків з боку урядовців ми не бачили. Гадаю, у цій ситуації свою роль відіграє непрофесіоналізм держслужбовців. Тобто вони побачили те, чого немає. От в Офісі президента кажуть, ніби на ринку є «картельна змова», якісь домовленості, через які і зростає ціна на паливо. Але ж у країні, яка імпортує 80% палива, досить просто провести аналіз структури ринку і побачити реальну ситуацію. І цього в уряді просто не зробили.
Ситуація дуже неприємна, що буде далі, ніхто до кінця не розуміє. Ринок буквально за два дні трансформувався кардинальним чином. Все, що будувалося останні 3-4 роки, перевернулося з ніг на голову. За даними нашого аналізу, на сьогодні більше половини мереж через запровадження нових цін працюють в мінус. Тобто вони вже збиткові. І наскільки у них вистачить «запасу міцності», чесно кажучи, я не знаю.
Ціна на бензин так чи інакше повинна була зростати. Подивіться на нафту, її ціна у квітні зросла до $70. Плюс був потенціал для подальшого росту. І що ми бачимо зараз? Закупівельна ціна виросла, а ціна реалізації не просто зупинилася — ще й опустилася вниз завдяки держрегулюванню.
Який з цього вихід? Можливо, треба нову податкову схему шукати, щоб якось знизити собівартість палива. Але не знаю навіть, як це можна зробити. До того ж не забуваймо, що треба готуватися до червня, адже на ремонт йде Мозирський НПЗ — найбільший постачальник дизелю. Крім того у нас вже два місяці немає поставок від «Роснафти» — а це наш другий за величиною постачальник. Тобто ринок має знайти майже 40% палива. І, власне, де його знайти? Морем везти, наприклад, вийде навіть дорожче, ніж суходолом.
Звісно, поставки «Роснафти» можуть частково покрити дефіцит, але вже з червня. І незрозуміло, у якому обсязі їх вдасться поновити. Тобто треба розуміти, що ми в травні живемо з обрізаним більше ніж у два рази графіком поставок з Білорусі і без повноцінних поставок з Росії. Турбулентність станеться у будь-якому випадку. А от наскільки сильна — поки що важко сказати. Можливо, по краєчку пройдемо, але сумніваюсь. Гадаю, буде серйозний ціновий дискомфорт.
«Рішення Кабміну ухвалене з порушеннями регламенту самого Кабміну»
Геннадій Рябцев, директор спеціальних програм НТЦ «Психея»:
— Будь-яке регулювання, що ухвалюють без попереднього обговорення і без економічного обґрунтування, — шкідливе. Причому шкодить воно у першу чергу нам, звичайним споживачам.
Згадайте ситуацію 2005 року, коли Кабмін теж запровадив цінове обмеження на продаж палива. Тоді виник дефіцит на АЗК. Пам’ятаєте черги на заправках? Втім, сьогодні в Україні відкритий ринок, а не закритий, як тоді, тому повторення ситуації зразка 2005-го малоймовірне. Хоча небезпека тих явищ, яких можна було б уникнути, відмовившись від держрегулювання, все ж зберігається.
Треба ще сказати, що рішення Кабміну ухвалене з суттєвими порушеннями, у тому числі порушеннями регламенту самого Кабміну, адже проєкт постанови оприлюднили лише за день до його ухвалення. Економічного обґрунтування теж не було. Звідки взялися 5 чи 7 грн? Чому саме ці цифри — єдино вірні? Навіть без оцінки необхідності цього рішення можна сказати, що воно непідготовлене, непродумане і необгрунтоване.
Ріст цін на бензин у роздріб зумовлений, ймовірно, діями трейдерів, які перед травневими святами закупились паливом за цінами на 4-6% вищими, ніж вони були на початку квітня. Закупки перед святами — цілком нормальне явище, адже хто на перше травня купуватиме бензин в цистернах?
Пам'ятаєте, як ще наприкінці квітня всі пророкували дефіцит? Казали, що «Роснафта» не знайшла собі нового оператора, білоруські заводи зупиняються на плановий ремонт і в такому дусі. Ніби не буде палива. Звісно, така інформаційна кампанія змусила тих, хто торгує «великим» паливом, притримати свій ресурс буквально на декілька днів перед святами. І це вже і спричинило невеликий ріст цін. Мало бути 3%, а виявилось 4-6%. Ось і вся історія.
