404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Касові апарати проти коронавірусу. Чи призведуть протести підприємців до нового Майдану?

Незважаючи на переповнені лікарні і страх заразитися «короною», тисячі підприємців вийшли під Верховну Раду протестувати проти фіскалізації — обов’язкового використання малим бізнесом реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Вже почалися сутички з поліцією. Зараз головне питання — чи не перетворяться ці протести у новий Майдан.

Виборець Зеленського асоціював прихід нових облич до влади з надіями на швидке покращення життя, — у тому числі, зростання доходів. Від «слуг» очікували всього і одразу. Але, традиційно для української політики, романтика закінчилася одразу після дня голосування. У тому числі для ФОПів.

У жовтні 2019 року ВР ухвалила закон про обов'язкове використання ФОПами ІІ - ІІІ групи (з доходом 5 - 7 млн грн на рік) касових апаратів. Нововведення мало почати діяти з жовтня цього року. А починаючи з 2021 року касові апарати повинні бути навіть у ФОПів, чиї доходи не перевищують 1 млн грн. на рік. Авторами закону є народні депутати від «Слуги народу» Дар'я Володіна та Олексій Леонов. Сам документ прийнято за часів «шаленого принтера» — 235 голосами фракції монобільшості. Ще два голоси «за» дали нардепи від «СН» Дмитро Разумков та Руслан Стефанчук, які не входять до фракції в силу посад у президії Ради.

Варто зазначити, що «слуги» — не перші, хто взяв за мету фіскалізувати розрахунки дрібних підприємців. Подібні ідеї у влади з’являються протягом останніх 10 років. Пов’язані вони не стільки з власне дрібним бізнесом, скільки з бажанням припинити зловживання у великому бізнесі, який для оптимізації податків веде діяльність через ФОПів — так здебільшого вчиняють IT-аутсорсери, рітейлери та ресторатори. Втім, такі ідеї завжди викликали хвилю електорального протесту, тому влада від них тимчасово відмовлялася.

Чергова серія протестів почалася 1 грудня, коли підприємці пікетували будівлю Верховної Ради. Влада пообіцяла відтермінувати обов’язок встановлення РРО ще на рік. Втім, це не задовольнило підприємців і вони вирішили протестувати далі. 2 грудня протестувальники отримали неочікувану підтримку від Федерації профспілок України. Їм запропонували для розміщення Міжнародний центр культури і мистецтв (колишній Жовтневий палац), який є власністю профспілок, а потім і самі профспілки долучилися до протестів зі своїми вимогами — підвищення заробітної плати та дотримання соціальних гарантій.  

Анатомія протесту

Виникає логічне запитання — чому підприємці саме зараз наважилася на протести, якщо закон про обов’язкове встановлення РРО ухвалений досить давно? Фактів, які б вказували на замовний характер акції, недостатньо, щоб це стверджувати. Але деякі деталі викликають питання.

Підтримує заходи громадська організація «Збережи ФОП» («Save ФОП»), яку очолює Сергій Доротич. Він же, згідно з офіційними реєстрами, має інтелектуальні права на ці назви. Протестувальникам з досвідом він відомий за подіями так званого «податкового Майдану» 2010 року. Нагадаємо, тоді до координаційної ради «податкового Майдану» входили Оксана Продан, Олександр Данилюк (тезка колишнього міністра фінансів та секретаря РНБО) та Сергій Доротич.

Головою Федерації профспілок є Григорій Осовий, який також значиться помічником народного депутата Сергія Рудика (група «За майбутнє» Ігоря Палиці).

«Кінець року, бюджетний процес, зрозуміло, що зараз качатимуть ситуацію. Кому це вигідно? Та будь-кому, починаючи від команди Порошенка, що ніяк не заспокоїться від минулих виборів, до самої влади — такий собі стрес-тест провести. На проросійських не схоже, їх в Києві точно не підтримає вулиця», — ділиться своїми думками один з позафракційних народних депутатів.

У жовтні 2019 року ВР ухвалила закон про обов'язкове використання ФОПами ІІ - ІІІ групи касових апаратів

Ще один співрозмовник видання з одного з провідних аналітичних центрів розповідає, що надходили запити від певних політичних структур на вимірювання протестних настроїв у суспільстві. «Рік нової влади відзначається постійними акціями протестів. Ветерани Донбасу, незадоволені під Нацбанком, «євробляхи», підприємці, ресторатори, Конституційний Суд... Це все низка подій, яка може роздмухати великий всеукраїнський протест. Щоб розуміти цей потенціал і межу опору, цікавилися подібними вимірами».

Вимірювання температури

Логічно, що головні дивіденди від протестів проти влади завжди матиме опозиція. Тут вже не принципово — проукраїнська чи проросійська, головне — потім переконати цей електорат. Навіть більше, та ж опозиція може сама організовувати подібні заходи, причому підкреслюючи їхню аполітичність. Політолог Петро Олещук вважає, що нинішні протести підприємців чимось схожі на «податковий Майдан» 2010 року, що був зондуванням ґрунту, а за три роки став підґрунтям для Євромайдану.

«У будь-яких протестах завжди є інша сторона — політична сила, особа чи група, що лобіює свої інтереси у вимогах протестувальників. Самі ж учасники акції можуть не знати, що їх використовують. Масові протести завжди вимагають значних ресурсів, сьогодні ми цього не бачимо. Більше того, щоб люди вийшли на вулицю, має постати питання фундаментальної ваги, яке буде носити характер поза інтересами певних груп та зацікавлених осіб», — каже Олещук.

На відміну від «євробляхерів», які добряче вже всім набридли, вимоги підприємців більш ніж аргументовані. Тоді чому їхній рух не підтримала вулиця? За словами політичного експерта Євгена Магди, відсутність масової підтримки протестів ФОПів можна пояснити відсутністю інформаційної підтримки — поки події немає в телевізорі, вважай, що її взагалі не було. До того ж, під час пандемії люди все-таки остерігаються перебування у натовпі.

Магда вважає, що в обурення ФОПів встановленням РРО немає шансів стати тригером нового Майдану. «Ми живемо на сьомому році війни з Росією, навіть важко придумати, який чинник може стати тим блискавичним каталізатором, що мобілізує вседержавний протест», — каже Магда.

Ми живемо на сьомому році війни з Росією, навіть важко придумати, який чинник може стати тим блискавичним каталізатором, що мобілізує вседержавний протест

У попереднього президента для попередження суспільного незадоволення вигадали кремлівський «план «Шатун» та пересторогу, що Путін нападе. Від Зеленського ми поки нічого подібного не чули, втім, у нього є союзник у вигляді коронавірусу. Але, зважаючи на недолугі дії влади у боротьбі з пандемією, цей союзник може швидко стати ворогом влади, який і призведе до чергової революції. ФОПи її підтримають, як підтримали Майдан у 2014-му.