Військова присяга — один із найважливіших моментів у житті військовослужбовця. Це урочиста обіцянка, що символізує не лише офіційний вступ до лав військ, але й високе моральне зобов’язання перед народом та Україною.
Складання присяги демонструє готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність держави, дотримуватись Конституції та законів України, виконувати накази командирів та залишатися вірним країні. За законом, кожен українець, який вперше вступає на військову службу, складає присягу і скріплює її власним підписом.
Історія складання військової присяги в Україні
Традиція складання присяги на землях України бере свій початок ще з часів Київської Русі, коли воїни, вступаючи до дружини, присягали на вірність князеві. Ритуал прийняття військової присяги вперше був проведений Легіоном січових стрільців 3 вересня 1915 року.
Також присягу складали воїни Армії УНР, УПА та Української національної армії. Сучасну військову присягу, яку військові складають і донині, затвердили 6 грудня 1991 року.
Хто та коли складає військову присягу
Військову присягу в Україні складають усі громадяни, які вступають на військову службу до Збройних Сил, Нацгвардії, Держприкордонслужби чи інших формувань. Це:
- строковики;
- контрактники;
- курсанти військових навчальних закладів;
- резервісти;
- офіцери запасу — випускники військових кафедр цивільних університетів;
- громадяни, яких мобілізували.
Зазвичай військову присягу приймають після проходження базової підготовки, яка може тривати від кількох тижнів до полутора місяця. Також за цей час громадянин має вивчити основні положення військового законодавства України, військових статутів стосовно їх прав та обов’язків.
Курсанти складають присягу на початку навчання у військових академіях, училищах та інститутах.
Складання військової присяги є обовʼязковим етапом, без її прийняття громадянин не може вважатися повноправним військовослужбовцем.
Текст військової присяги: клятва на вірність народові України
Текст військової присяги затвердили після здобуття Україною незалежності. Постанова Верховної Ради України від 6 грудня 1991 року затвердила найважливіші, на той час, вимоги до військового, які він повинен був неухильно виконувати. 24 березня 1999 року закон «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» доповнили, і текст військової присяги дещо змінився. Зараз він такий:
Я, (прізвище, ім’я та по батькові), вступаю на військову службу і урочисто присягаю Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю.
Присягаю виконувати свої обов’язки в інтересах співвітчизників.
Присягаю ніколи не зрадити Українському народові.
Як складають військову присягу в Україні
У мирний час день складання присяги оголошують святковим для військової частини. Він, як правило, вихідний. Час і місце командир частини визначає окремим наказом й оголошує його всьому особовому складу. На церемонію, за рішенням командира, можуть запросити рідних військових та інших гостей. Також іноді присутні священики або представники релігійних конфесій.
Для складання присяги військовослужбовці приходять у парадному одязі. Але під час воєнного стану форму одягу визначає командир.
Військова частина шикується в лінію ротних (взводних) колон. Ті, хто складає присягу, стоять у перших рядах.
Церемонія розпочинається виступом командира про значення військової присяги. Після нього слово надають представникам вищого командування, ветеранам, офіцерам та прапорщикам частини.
Потім командир частини дає розпорядження командирам підрозділів приступити до складання бійцями присяги. Військовослужбовців викликають за абеткою, і вони зі зброєю в руках перед строєм проголошують клятву та розписуються навпроти свого прізвища.
Складання військової присяги символізує офіційний вступ до лав війська і підкреслює відповідальність, яку бере на себе кожен воїн.
Термін дії військової присяги
Військова присяга діє безстроково. Тобто зобов’язання, які на себе взяв військовий під час складання присяги, лишаються чинними протягом всього його життя. Навіть — після звільнення зі служби, коли він стає резервістом чи ветераном.
Порушення військової присяги є серйозним правопорушенням і може мати правові наслідки, зокрема, кримінальну відповідальність.
Що буде, якщо порушити військову присягу
Якщо військовий не виконує накази командира, про що йдеться у військовій присязі, або не дотримується дисципліни, це може призвести до дисциплінарної відповідальності. Згідно з п. 48 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовців можуть бути накладені такі стягнення:
- зауваження;
- догана;
- сувора догана;
- позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);
- попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);
- пониження в посаді;
- пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);
- пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);
- звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов’язаних під час проходження навчальних (перевіркових) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Крім того, за певні порушення у залежності від їх тяжкості з військовослужбовців можуть стягувати штрафи.
У випадку, коли йдеться про держзраду, дезертирство, або невиконання наказу, що спричинило тяжкі наслідки, бійця можуть покарати за Кримінальним кодексом. Під час воєнного стану передбачені такі покарання:
- невиконання наказу — від 5 до 8 років позбавлення волі;
- самовільне залишення місця служби — від 5 до 10 років позбавлення волі;
- дезертирство — від 5 до 12 років позбавлення волі;
- державна зрада — від 10 до 15 років або довічне ув’язнення.
