З початком російської агресії зображення кордонів України перетворилося на гостре політичне питання. І регулярно породжує скандали. За останні два дні їх трапилося аж три. Розпочалося усе з програми державного телеканалу «Дом», який показав в ефірі карту Російської Федерації з окупованим Кримом. Потім схожу карту знайшли в українській Вікіпедії на сторінці «Час в Росії», а вчора вночі в аналогічну халепу втрапило українське представництво американської компанії JBL, яка спеціалізується на випуску портативної аудіотехніки. На своїй сторінці в Instagram компанія вирішила запитати у підписників, з яких вони міст України. Все б нічого, однак на карті нашу країну зобразили без Криму та окупованих районів Донбасу.
Подібні скандали вже давно не дивина. Крім «Дому», неправильні кордони України показували українські «СТБ» та «1+1», «UA:Перший», а також американські та європейські телеканали. У випадку з українськими телевізійними мовниками появу в ефірі неправильних карт зазвичай списували на неуважність технічних співробітників, яких потім карали штрафами чи звільненням. Іноземні телеканали обмежувалися вибаченнями, видаленням чи заміною помилкових зображень.
Періодично таке стається і у великих міжнародних компаніях. У більшості випадків вони швидко виправляють помилки та публічно вибачаються. Адже критика в мережі та заклики до бойкоту не лише псують імідж, а й потенційно можуть призвести до фінансових втрат. Цим шляхом пішла і JBL. Двозначний пост з'явився о 23.30, вже за кілька годин його видалили, а зранку компанія повідомила, що змінить частину команди, відповідальну за помилку, та звернеться до правоохоронних органів для перевірки.
Chas News розповідає, які ще міжнародні бренди та сервіси опинялись у центрі схожих скандалів та як на них реагували.
Мінлива Coca-Cola
Навколо американської компанії галас здійнявся на початку 2016 року через те, що вона кілька днів не могла визначитись, як правильно малювати кордони Росії. Почалося все 30 грудня ще 2015 року, коли на сторінці ВКонтакте Coca-Cola вирішила привітати користувачів з Новим роком та розмістила карту РФ у святковій стилістиці. Однак росіянам не сподобалося, що на карті не знайшлося місця для Калінінграду, спірних з Японією Курильських островів та окупованого Криму. Кілька днів пост збирав гнівні відгуки, аж поки в ніч на 5 січня його не замінили новим. На сторінці компанії з'явилась оновлена карта з трьома доданими регіонами та «щирі вибачення».
Але сварка розгорілась з новою силою. Тепер вже в Україні. Нардеп Мустафа Найєм закликав до бойкоту компанії, а запущений ним хештег #BanCocaCola швидко вийшов у тренди українського сегменту Twitter. Так само свій протест заявило посольство України в США.
Вже ввечері 5 січня Coca-Cola видалила сумнівний пост і наступного дня принесла офіційні вибачення. Старший віцепрезидент компанії у листі послу України зазначив, що карту опублікувало рекламне агентство без узгодження з центральним офісом, та додав, що компанія не втручається у політику, а сповідує місію «освіжити світ та посіяти оптимізм за допомогою високоякісної продукції».
Google-Крим
Coca-Cola, щоб не наражатися на критику за неправильну карту, її просто видалила. Американська корпорація Google пішла іншим шляхом. Ще у квітні 2014 року на своїх картах вона позначила Крим як російський. Але тільки в Росії. Для користувачів з України півострів визначається правильно, а в інших країнах — як спірна територія. Однак тоді в нашого керівництва були важливіші проблеми і на скандальну зміну кордонів особливо уваги не звернули.
В самій же компанії, як одразу, так і потім, заявляли, що намагаються «об’єктивно відображати спірні регіони», а в країнах, де є локальні версії Google-карт, наприклад, в Україні чи Росії, виконують приписи місцевого законодавства.
За останні сім років сервіс кілька разів наражався на «картографічні» конфлікти, проте здебільшого в Росії. Так, в липні 2016 року компанія відповідно до постанови Верховної Ради на усіх версіях своїх мап перейменувала 74 населених пункти Криму. А вже наступного дня після скарги російського міністра зв'язку повернула попередні назви.
Востаннє сервіс оконфузився у січні 2019 року. Тоді на частині гаджетів в РФ Крим нарешті віртуально повернувся до складу України. В Держдумі РФ обурилися і пригрозили компанії усілякими карами. І через півтора місяці в Google повідомили, що виправили «помилку», яка мала місце на частині пристроїв Apple. Посол України в США тоді висловив протест і вимагав, щоби сервіс в усіх своїх версіях показував визнані на міжнародному рівні кордони нашої держави. Однак компанія своєї позиції не змінила.
Війна картографів
У 2018 році дражливу історію пережив ще один великий картографічний сервіс — OpenStreetMap. Це некомерційний інтернет-ресурс, який працює за принципом Вікіпедії. Близько мільйона волонтерів по усьому світу можуть самостійно вносити до нього картографічні правки. Ці карти використовують Facebook, Microsoft, Uber, Amazon, ВВС, The New York Times, ООН та ще велика кількість фірм та організацій.
Легкий доступ до редагування мап призвів у 2014 році до справжньої картографічної війни в OpenStreetMap. Приналежність Криму змінювалася ледь не щодня, доки Data Working Group (підрозділ, який вирішує спірні питання) визначив півострів як український, але з приміткою, що він підконтрольний Росії, та заборонив зміну кордонів. Такий стан протримався чотири роки, а потім сервіс раптово змінив свою позицію.
14 листопада Data Working Group «приєднав» півострів до Росії, пояснивши своє рішення прагненням «подавати реальну ситуацію на місцях». Там також заявили, що не дають юридичну та політичну оцінку анексії, однак вирішили, що «Крим адміністративно є частиною Росії, а не України, поки Росія має контроль над його територією». Цей крок обурив українську спільноту волонтерів OpenStreetMap, які подали скаргу в центральний офіс у Британії. Одночасно «повернути Крим» закликали і українські дипломати.
Як наслідок, 10 грудня рада директорів OpenStreetMap скасувала рішення Data Working Group та повернула півострову статус спірної території. Зараз сервіс окреслює кордони Криму жирною рискою, якою позначаються міждержавні кордони, і при цьому підписує його одночасно як Автономну республіку Крим та Південний федеральний округ РФ. Якщо ж у пошуку на сайті вибрати Україну чи Росію, то півострів в обох випадках буде включений в їхні кордони.
Спірна навігація
Схожу політику щодо визначення міжнародних кордонів провадять і низка великих автоконцернів. В 2020 році стало відомо, що у власників автомобілів BMW, які продаються в Росії, з'явилася можливість встановити навігаційну карту, де анексований Крим показаний частиною РФ. У базовій версії півострів, як і раніше, зображувався українським, проте карти для росіян змінили відповідно до місцевого законодавства.
Тоді в МЗС висловили свій протест та закликали BMW дотримуватися резолюцій Генасамблеї ООН, які підтверджують український статус Криму. Проте позиція автоконцерну не змінилася. Ба більше, на фоні скандалу журналісти виявили, що подібну практику застосовують і деякі інші великі автоконцерни. Так, в Росії навігатор Nissan показує Крим російським, а в інших країнах — українським. У Volkswagen також повідомили, що карти компанії, до всього, можуть відрізнятися залежно від країни, додавши, що це не дозволяє робити будь-які висновки про позицію компанії щодо міжнародних кордонів.
Скандальні прикраси
Колотнеча з недавнього минулого. В середині червня користувачі інтернет-мережі помітили, що німецька ювелірна фірма S.W.W. Schmuckwaren GmbH продає срібні та золоті підвіски у формі карти України — але без Криму. Коштує така прикраса в залежності від розмірів та матеріалу від €22,95 до €295,95. Навряд чи ця компанія відома українцям, проте свою продукцію вона реалізовувала на сайтах гігантів інтернет-торгівлі OTTO та Amazon.
Після розголосу обидві мережі відмовилися продавати скандальні аксесуари, проте на сайті S.W.W. Schmuckwaren GmbH їх ще можна придбати. В компанії заявили, що форма ювелірного виробу не має жодного політичного підтексту. Мовляв, через «технічні причини» зобразити Україну з Кримом не вийшло, а усім невдоволеним порадили придбати додаткову підвіску у вигляді півострова і носити дві одночасно.
Хоче це пояснення виглядає дуже сумнівним, оскільки компанія пропонує прикраси у вигляді карти острівних держав, наприклад Японії чи Нової Зеландії, і проблем з позначенням їх кордонів у цьому випадку не виникло.
