404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
«Люди заслужили цю пандемію». Андрій Александрін — про невігластво у глобальному масштабі та українського уряду зокрема
Chas News

Березень в Україні видався майже таким самим, як і жовтень, — знову спалах COVID-19, знову переповнені ліжка, нестача кисню, ліків та самих лікарів. Єдине — на відміну від жовтня минулого року, у світі вже з’явилася вакцина проти «корони», але в Україні жорсткий дефіцит вакцин. А навіть ті, що є, поки лежать на складах — вакциновано набагато менше 1% населення.

Більш за те, хоча весняний спалах можна було цілком передбачити, бо його хвиля йшла з заходу Європи на схід і накрила всі країни Старого Світу, в Україні на березневі свята продовжував працювати «Буковель». А «британський» різновид вірусу виявив в Україні не МОЗ — виявили кілька вчених Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Громашевського, дослідження яких фінансувала приватна компанія — «Фармак».

Про те, чому українська влада виявилася неспроможною перемогти епідемію, Chas News поговорив з Андрієм Александріним, засновником ГО «Інфекційний контроль в Україні». Це скорочена та відредагована версія інтерв’ю. Повну можна побачити на нашому каналі Youtube:

Я хотів би почати з розмови про майбутнє — чи можливе у постковідному світі повернення до того, що ще рік тому ми вважали нормальністю, — поїздки, посиденьки в барі, обійми... Чи все це залишилося в минулому?

— Люди заслужили цю пандемію. Заслужили невіглаством — тим, що не приділяли уваги звичайним правилам гігієни. Думаю, світ ніколи не буде колишнім. COVID-19 — це урок людству, що треба вчитися співіснувати з мільярдами мікроорганізмів. Не перемогти їх, а навчитися з ними жити.

Для цього не потрібно відмовлятися від роботи в колективі, дружніх посиденьок або поїздок у відпустку. Просто потрібно навчитися чітко виконувати елементарні правила гігієни.

Тобто, ви вважаєте, що після цієї пандемії в Китаї жерти кажанів і броненосців все-таки перестануть?

— Не вважаю, що проблема в поїданні рукокрилих і панголінів...

Але так ВООЗ офіційно стверджує...

— Є багато теорій появи нових коронавірусів. Важливо не те, яка з них правильна, а те, що нинішню пандемію вчені очікували давно, вона була передбачувана. Це було ясно ще в 2001 році, коли з'явився SARS. Тим більше — в 2006—2007 роках, коли з'явився MERS. Подивіться на американське або азіатське кіно останніх років — дуже багато фільмів присвячено появі нового вірусу, який передається повітряно-крапельним шляхом, і потім людство опиняється на межі катастрофи.

Подивіться на американське або азіатське кіно останніх років — дуже багато фільмів присвячено появі нового вірусу, який передається повітряно-крапельним шляхом

Проблема в тому, що глобально державна система не винесла урок з локальних епідемій коронавірусів. Тому в світі, а особливо в Україні, ми спостерігаємо найгірший з можливих варіант розвитку подій.

Якщо згадати про пандемії минулого, для їх викорінення довелося надати людству доступ до нових соціальних благ. Наприклад, після епідемії чуми люди зрозуміли, що потрібно регулярно митися і позбавлятися від щурів і бліх у будинках. Після холери зрозуміли, що потрібно очищати питну воду і замінити стічні канави каналізацією... Які блага ми отримаємо в результаті пандемії COVID-19?

— COVID-19 повинен навчити людство серйозно ставитися до вентиляції: повітрообміну, температури у приміщеннях, вологості, правильної організації роботи і навчання в закритому просторі.

Основний шлях передачі COVID-19 — крапельно-аерозольний. Коли ми з вами розмовляємо, утворюється аерозоль, крапельки слини. Відносно великі краплі можуть потрапити на співрозмовника при близькому контакті і інфікувати його, але вони швидко осідають. А ось дрібні краплі, менше 10 мікрон, довгий час залишаються у підвішеному стані. І це катастрофа! Ми бачили, як швидко розгорялися внутрішньолікарняні спалахи COVID-19 на початку пандемії.

Це питання особливо актуальне для України, бо у нас 99% об'єктів громадської інфраструктури — садки, школи, лікувальні установи, офіси — не мають примусової вентиляції. Навіть якщо перевіряючі органи поставили галочку, що вона є, по факту її немає.

Середні віки

Давайте перейдемо до українських реалій. Наша влада контролює епідемію чи вже все пущено на самоплив?

— Ми йдемо до створення колективного імунітету, як в середні віки, — тобто ми нічого не робимо. Як сказав доктор Комаровський, Україна — ідеальне місце для спостережень, як буде розвиватися епідемія, якщо взагалі ні чорта не робити. Системно держава ніяк не вплинула на запобігання пандемії. Більш того, багато чиновників, я навіть знаю їхні прізвища, заробили шалені гроші на маніпуляціях і постачанні неякісних продуктів на ринок України.

Що це були за поставки? Що за чиновники?

— За інфекційну безпеку в Україні відповідає Віктор Ляшко — з 2018 року, за різних міністрів охорони здоров'я. Ще у 2018 році він відмовився приймати національний план з інфекційного контролю. На гроші Глобального фонду ООН у 2019 році повинна була запрацювати національна референс-лабораторія по внутрішньолікарняних інфекціях, але ці гроші переспрямували на інші потреби.

Я з цікавістю прочитав про те, що Ляшко на 13-й день після вакцинації захворів на COVID-19. В принципі, нічого екстраординарного в цьому немає. Можна захворіти, прищепившись (від COVID-19) будь-якою вакциною. Але я не впевнений, що він по-справжньому захворів, він просто пішов на лікарняний на два тижні або його «пішли»... Рік тому так само в Нові Санжари «пішли» Скалецьку. Їхати туди — це було не її бажання, їй сказали — їдь туди, і все. Її прибрали.

Україна на сьогоднішній день займає перше місце в Європі з профзахворюваності медичних працівників через брак якісних засобів індивідуального захисту і невміння ними користуватися

Інших прізвищ я називати не буду — «доброзичливців» і так вистачає. Зазначу лише елементарне: Україна на сьогоднішній день займає перше місце в Європі з профзахворюваності медичних працівників через брак якісних засобів індивідуального захисту і невміння ними користуватися.

Відкрийте сайт ВООЗ і подивіться, в яких респіраторах працюють експерти ВООЗ. А потім подивіться, в чому працюють наші медичні співробітники. У дешевих китайських респіраторах класу FFP2, за американською класифікацією — це клас захисту N95. Штати взагалі заборонили ввезення китайських респіраторів цього класу, бо це дешева підробка, яка не має відношення до засобів індивідуального захисту.

Але у США з Китаєм глобальний геополітичний конфлікт. Вони багато чого китайського забороняють — наприклад, телекомунікаційне обладнання Huawei, дуже непогане.

— У даному випадку це не глобальний конфлікт, а підробка, неякісна продукція. І це проблема не тільки китайських респіраторів, а й українських. У нас всі респіратори пройшли експертизу, мають науково-технічні висновки... Але жоден виробник в реальності не проводив тестів, наскільки щільно його продукцію можна підігнати до обличчя і в яких випадках. Хоча у світі не існує жодної марки респіраторів, яка б підходила до всіх типів облич.

Андрій Александрін / Chas News

До чого я веду? Наше керівництво звинувачує людей, що ті не дотримуються карантинних обмежень. Але це проблема не суспільства, це проблема організаторів охорони здоров'я. Якщо навіть у лікувальних установах немає нормальних засобів захисту, немає інфекційного контролю, про яке дотримання карантинних правил пацієнтами можна говорити? Завдання фахівців — дати людям інструменти для контролю над інфекціями і навчити ними користуватися. Як це можливо, якщо таких інструментів немає навіть у самих фахівців?

Медикам роздали респіратори, але не навчили їх правильно для себе. Людям сказали одягнути маски, але ніхто дохідливо не пояснив — навіщо. Я не зможу виконувати накази, якщо я не розумію їхню логіку.

Наш уряд пішов по шляху залякування, безглуздих обмежень, якихось наказів, які щотижня змінюються, навіть читати не встигаєш. Це призвело до хаосу, люди масово перестали звертати на карантин увагу.

Нічого не зрозуміло

На ваш погляд, зараз необхідний жорсткий локдаун чи заходів адаптивного карантину досить?

— Якби у нашій країні виконувалися закони, було б досить адаптивного карантину. Але у нас не виконуються ні (норми) адаптивного карантину, ні локдауну.

Відповідальність за це лежить на Національній поліції України та Держпродспоживслужбі. Ми побачили повну імпотенцію цих структур, вони не працюють, вони їздять по об'єктах і просто стягують мзду. COVID-19 — це не тільки медична проблема, це проблема соціальна. Головне завдання державної системи — знаходити інструменти, які будуть виконувати, ніщо інше не спрацьовує.

Як я розумію, небажання виконувати карантинні обмеження — глобальна проблема?

— У лютому 2020 року ми з колегами поїхали в Німеччину, Бельгію і Нідерланди подивитися, як лікувальні установи готуються до епідемії. Головна відмінність цивілізованих країн від України в тому, що там все зрозуміло і зручно. Якщо ти хочеш обробити руки, будь ласка, — ось висять дозатори. Тобі потрібен лікар? Скрізь розташовані відповідні покажчики — де його знайти.

На початку пандемії Нацгвардія біля кожної опорної лікарні встановила намети для сортування інфекційних хворих? Ми за минулий рік відвідали 72 опорні лікарні — жоден з цих наметів не діє

Коли ти заходиш до лікувального закладу — відразу проходиш сортування (відділяють інфекційних хворих від неінфекційних). До речі, в Радянському Союзі воно було всюди, а зараз його немає. Зараз — бутафорія. Пам'ятаєте, на початку пандемії Нацгвардія біля кожної опорної лікарні встановила намети для сортування інфекційних хворих? Ми за минулий рік відвідали 72 опорні лікарні — жоден з цих наметів не діє.

Пошук порятунку

Благо, вже з'явилася вакцина. Ви будете вакцинуватися Covishield?

— Буду. Тому що в нашій країні в доступній для огляду перспективі нічого іншого не буде — ні Pfizer, ні Moderna. Це треба розуміти. Вакцинуватися від коронавірусу доведеться щорічно, як ми вакцинуємось від грипу.

Україна отримала 500 тис. вакцин. Чому вакцинальна кампанія йде так мляво?

— Думаю, наступна поставка вакцини буде не скоро, тому процес розтягують. Якщо не можуть показати результат, намагатимуться показувати сам процес. Політики говорять, що у нас суспільство не хоче вакцинуватися. Я з цим не згоден. У чергу через «Дію» зареєструвалися понад 200 тис. людей. Ці люди хочуть вакцинуватися, так дайте їм можливість. Якби ми вакцинували за короткий період часу таку кількість, це б підвищило довіру до вакцинації.

Але сьогодні, я знаю не з чуток, навіть медичні співробітники, які стоять у першій черзі, не мають можливості вакцинуватися. Так якого біса вакцинують якихось активістів?

Вам МОЗ не пропонувало вакцинуватися як лідеру думок?

— Мене МОЗ не відносить ні до лідерів думок, ні до кого, ми по різні сторони барикад.

Але медики дійсно часто відмовляються вакцинуватися. Чому?

— Багато перехворіли. Навіть за офіційними даними Центру громадського здоров'я — 25% медичних працівників. Восени багато перехворіли вдруге.

Але перенесений COVID-19 — це не привід відмовлятися від вакцинації. Ми бачимо, що 6—9 місяців — і знову можна захворіти. До того ж з'являються нові штами, і невідомо, чи захищає від них імунітет. Хоча відносно вакцин є дослідження, що підтверджують ефективність щодо певних штамів.

Я перехворів у січні, і в мене був перебіг хвороби середньої тяжкості. Ні морально, ні фізично, ні матеріально я не готовий хворіти ще раз. Кілька ночей, коли була температура під 40, трясло, і я навіть пити не міг, вже думав, що кінець... При цьому я найбільше боявся потрапити в лікарню, бо знаю, що там відбувається.

Перенесений COVID-19 — це не привід відмовлятися від вакцинації. Ми бачимо, що 6—9 місяців — і знову можна захворіти

І це перебіг хвороби середньої тяжкості! Я бачив хворих COVID-19 в реанімації, бачив кілька смертей. Кожен медик у такі моменти вмикає режим циніка. Але коли це стосується тебе самого або близьких, ти починаєш відчувати свою безпорадність. Тому як тільки у мене буде можливість вакцинуватися, я вакцинуюсь.

Без упевненості у майбутньому

Як, на ваш погляд, треба організувати вакцинальний процес, щоби максимально швидко прищепити хоча б 250 тис. людей тією кількістю вакцини, що є?

— Михайло Радуцький (нардеп від «Слуги народу», голова комітету з охорони здоров'я ВР) восени минулого року прямо у Верховній Раді вакцинувався від грипу. Цим він порушив українське законодавство, яке дозволяє проводити вакцинацію виключно у лікувальних установах, але показав, що цілком можна безпечно вакцинуватися в польових умовах, тобто поза лікарняними стінами. Як це роблять у всьому світі.

Будь моя воля, я б раз і назавжди закрив вакцинальні кабінети у лікувальних установах навіть під час рутинної вакцинації

Будь моя воля, я б раз і назавжди закрив вакцинальні кабінети у лікувальних установах навіть під час рутинної вакцинації. Приходять тато з мамою вакцинувати дитину, спочатку вистоюють чергу до лікаря, потім вистоюють чергу перед вакцинальним кабінетом. За цей час на дитину хтось обов'язково кашляне або чхне. А ввечері у неї температура. Так, це може бути поствакцинальна реакція, і це нормально. Але найчастіше це не поствакцинальна реакція — дитина інфікувалася внутрішньолікарняною інфекцією. Але, звичайно ж, батьки пов'язують це з вакцинацією.

Повернемося все-таки до вакцинації проти COVID-19, точніше, до вакцини AstraZeneca і її клону Covishield. Вас не бентежить, що багато країн призупинили її використання?

— Я більше ніж упевнений, що це комерційні війни. Якщо пам'ятаєте, в січні була така ж атака на вакцину Pfizer. Масово поширювалася інформація про те, що в якомусь будинку для літніх людей всіх вакцинували Pfizer, і мало не всі померли...

Новітні дослідження чітко показують, що і AstraZeneca, і Pfizer дають вкрай мало серйозних ускладнень. А AstraZeneca навіть менше, ніж Pfizer.

Ваші прогнози — коли в Україні з'явиться вільний доступ до вакцини та від чого це залежатиме?

— Я не займаюся закупівлями (МОЗ) і не розумію рівень грошових коштів, які там фігурують, не розумію взагалі, яка вакцина буде у нас і коли вона буде. Але навіть якщо, за найоптимістичнішими прогнозами, в які я слабо вірю, до осені вакцинують 20% населення, це ніяк не вплине на хід епідемії. Будуть нові локдауни, перевантаження медичної системи, і з кожним спалахом українців буде все менше.

Сьогодні кожен повинен оцінити ризики тяжкого перебігу хвороби для себе і своїх близьких і постаратися мінімізувати ці ризики. У мене, наприклад, на сьогодні головне завдання — знайти вакцину для батьків. У першу чергу вакциную їх, а потім думатиму про себе.

«Хто ця людина?» — «Арсен Аваков»‎ — Володимир Курпіта про те, чому не буде нового локдауну
«Термін «міжнародні протоколи» не зовсім коректний»