404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Майже половина українців не хоче робити щеплення проти «корони». Навіть безкоштовно
Getty images

У ніч на 28 листопада за київським часом світ на крок наблизився до перемоги над пандемією COVID-19 та повернення до нормального життя. Авіакомпанія United Airlines доставила першу партію вакцини Pfizer від коронавірусу на склади в американському штаті Мічиган та у Бельгії. Друга доставка запланована у штат Вісконсин і в Німеччину. Як повідомляє Business Insider, чинний президент США Дональд Трамп заявив, що через тиждень у США почнуть вакцинувати медиків і людей похилого віку. Реєстраційні досьє для вакцин Pfizer та Moderna також вже знаходяться на розгляді у Європейській агенції з лікарських засобів (EMA). За інформацією Guardian, отриманою від представників охорони здоров’я Великої Британії, днями європейський регулятор схвалить препарат і вже 7 грудня почнуть вакцинувати медичних працівників і осіб, старших за 80 років, у будинках для літніх людей. У континентальній Європі перші щеплення, ймовірно, робитимуть наприкінці грудня.

Звичайно, у перші місяці вакцина від COVID-19 буде дефіцитом, але лише Pfizer обіцяє за наступний рік виробити 1,2 млрд доз. До того ж, уже готова вакцина Moderna, а AstraZeneca проводить останні дослідження. Загалом у розробці перебувають 237 вакцин, з них 40 знаходяться на стадії клінічних випробувань. Тобто препарати будуть.

Чому ж ні?

Єдине питання: чи захочуть люди вакцинуватися? У серпні Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів опитування, яке показало: навіть безкоштовно щепитися від «корони» готові лише 47% опитаних. 42% українців категорично відмовилися вакцинуватися. Решта — вагаються. Причини відмови різні: від ствердження, ніби пандемія — це «вигадана» історія і до того, що ефективну вакцину начебто неможливо створити та випробувати у настільки короткий термін.

Безкоштовно щепитися від «корони» готові лише 47% опитаних

Це не суто український феномен. На початку листопада Kantar провів схоже опитування у Польщі. Більше половини наших західних сусідів також не планують вакцинуватися від коронавірусу. А серед найбільш економічно активного населення віком від 34 до 60 років противників вакцинації аж 72%.

Не набагато краща ситуація і у «старій» Європі. У Франції, наприклад, згідно з опитуванням Ipsos, лише 59% громадян готові вакцинуватися. На цьому фоні Жан Кастекс, прем’єр-міністр, навіть висловив побоювання, що вакцина не допоможе подолати епідемію в країні, адже щеплення торкнеться занадто малої кількості людей.

Втім, у сусідній Німеччині висловили готовність вакцинуватися вже 67% громадян. Зазвичай соціологи пов’язують позитивне ставлення до щеплень з довірою до медичної системи загалом. Тобто в тих країнах, де лікарям довіряють більше, і рівень сприйняття вакцинальних кампаній вищий. «Часто соціологи міряють так званий General trust — загальний рівень довіри в суспільстві, рівень довіри незнайомій людині. Але головний фактор, від якого залежить ставлення до вакцинації і взагалі успішність боротьби з COVID-19, — це, певно, рівень довіри до влади», — пояснює Володимир Паніотто, директор КМІС.

Володимир Паніотто вважає, що через велику кількість померлих від COVID-19 українці змінять своє ставлення до вакцинації / Getty images

Втім, Паніотто вважає, що ближче до появи вакцини у нашій країні українці можуть переглянути свою позицію і сказати вакцинації «Так!», не дивлячись на низький рівень довіри до влади в цілому. Адже з кожним днем ситуація з захворюваністю в країні гіршає. Директор КМІС пояснює, що вже майже у кожного є знайомі або родичі, які перехворіли чи навіть померли від COVID-19. На цьому фоні острах перед епідемією мав би підштовхнути людей до масового щеплення. Опосередковано тези Паніотто підтверджує і проведене у США опитування Gallup, згідно з яким кількість американців, готових вакцинуватися, зросла з 50% у вересні до 58% у жовтні — листопаді.

Не захворієте!

Одне з головних побоювань українців щодо вакцинації — у результаті щеплення можна захворіти на COVID-19. Справді, подібні випадки під час вакцинації проти інших хвороб траплялися. Але виключно у разі застосування живих вакцин, які містять ослаблені штами вірусу — наприклад, морально застарілих вакцин проти грипу, які використовували за часів СРСР. Хоча варто наголосити, що навіть у цьому випадку симптоми захворювання були незначні, як то нежить, підвищення температури, біль у горлі, та проходили за день - два. У будь-якому випадку викликане вакциною захворювання тривало набагато легше, ніж у разі справжнього грипу.

Серед перспективних вакцин проти COVID-19 майже нема живих, від введення яких можна захворіти / Getty images

Але для боротьби з коронавірусом розробляють переважно інактивовані вакцини, що містять або компоненти вбитого вірусу, або його генетичний матеріал, модифікований таким чином, щоб унеможливити відтворення вірусних частинок в організмі. «Найбільш перспективними вакцинами проти COVID-19 ми ніяким чином інфікуватися не можемо», — пояснює Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики. З-поміж 237 вакцин від COVID-19, які розробляють по всьому світу, «живих» — лишень чотири. Вони поки що знаходяться на стадії доклінічних випробувань — тобто досліджень на тваринах.

Гірше не буде!

Ще одне побоювання українців — порушення температурних вимог при зберіганні вакцин. Найбільш перспективні вакцини проти «корони», розробки компаній Pfizer та Moderna, містять генетичний матеріал вірусу. Він досить легко розкладається. Тому такі вакцини треба зберігати при наднизький температурі: – 70 оС.

Якщо вакцина прострочена, у людини просто не формуватиметься імунна відповідь

Багато людей вважає, що коли ця вимога порушена, вакцина може стати небезпечною. Проте, як пояснює Лапій, якщо не дотримуватися температурного режиму, або якщо на вакцину потраплятиме сонячне проміння, вона справді може втратити свої властивості, але при цьому не стає небезпечною. «Якщо вакцина прострочена, або ж її не за таких умовах зберігали, після щеплення у людини просто не формуватиметься імунна відповідь. Про небезпеку для здоров'я не йдеться», — пояснює експерт. Тобто — гірше точно не буде.

За вами стежать!

Але чи не найпоширеніший міф про розробку вакцини від коронавірусу полягає у тому, що під її виглядом можуть вколоти щось не те. Наприклад, ввести чіп, через який можна відстежувати всі пересування. Або речовину, що знижує здатність завагітніти та мати дітей.

Білл Гейтс інвестує у розробку вакцин від COVID. Він хоче стежити за нами та скоротити населення?

Прихильники теорій змови кажуть, що робота над вакциною почалася лише з початком пандемії. Мовляв, так швидко розробити препарат неможливо, тобто «все це» створили навмисне.

Так, COVID-19 — перше в історії людства захворювання, вакцину від якого отримали настільки швидко. Зазвичай така праця триває роками чи навіть десятиріччями. Але вдосконалювати технології розробки вакцин, щоби швидко протидіяти новим вірусам, почали ще задовго до нинішньої пандемії.

 Після епідемії SARS стало зрозуміло, що нові коронавіруси — потенційна загроза для людства / Getty images

У 2002 році людство вперше стикнулося з епідемією, яку викликав коронавірус, який, ймовірно, «перескочив» від тварини до людини, — SARS. Як і у випадку з COVID-19, вірус почав розповсюджуватися на півдні Китаю. А у 2012 році у Саудівський Аравії спалахнула ще одна епідемія, яку викликав коронавірус нового типу — MERS.

Смертність від SARS та MERS була набагато вищою, ніж від COVID-19. Але і боротися з ними виявилось легше — інфікована людина ставала заразною вже після підвищення температури. Тому завдяки простому температурному скринінгу ці епідемії вдалося локалізувати і подолати. До речі, саме тому на початку пандемії ВООЗ радила не припиняти міжнародне авіасполучення. Фахівці вважали, що новий коронавірус поводитиме себе так само, як попередні. Але вони помилились.

У будь-якому разі вже після епідемії SARS стало зрозуміло, що нові коронавіруси — це потенційна загроза для людства. Тому їх вивчили дуже докладно. Й це дало можливість вже за кілька тижнів після появи чергового коронавірусу розробити точні діагностичні тести, а за рік — виготовити вакцину. Так само для виготовлення вакцини проти добре дослідженого грипу щороку потрібно лише 5-6 місяців. Тобто термін появи вакцини залежить від того, наскільки добре вивчено вірус.

Крім того, у 2014 - 2016 роках у світі стався спалах типово африканської хвороби — гарячки Ебола. Тоді від цієї інфекції померло 11 тис. людей. Після цього вчені почали міркувати над тим, як розробити вакцину у найкоротші строки.

Зроби сам

Саме тоді науковцям сяйнула ідея: для створення вакцини використовувати не сам вірус чи його частини, як це робили з часів Луї Пастера, а вводити у тіло людини безпосередньо вірусні гени. За допомогою них організм сам створить вірусний білок, який розпізнає імунна система та виробить антитіла. Кінцевий результат такий самий, але час на розробку вакцини та її виготовлення у промисловому масштабі у цьому випадку суттєво скорочується.

Образно кажучи, це так, якби замість готового телевізора споживачам продавали лише креслення, по яких треба складати пристрій. А кожен вже б сам шукав необхідні деталі та збирав їх у готовий виріб. З тією  різницею, що збирати власноруч телевізори вміє мало хто, а молекули нових білків наш організм «збирає» мільйонами щодня. Тобто ані з «запчастинами», ані з технологією самої збірки проблем немає. Потрібно лише надати йому «креслення». Тобто — генетичний матеріал.

 Науковці AstraZeneca запропонували для створення новітніх вакцин використовувати віруси шимпанзе / Getty images

Першими таким шляхом пішли науковці компанії AstraZeneca. Вони виділили один з аденовірусів шимпанзе (тип відносно безпечних вірусів, які викликають легку застуду) і модифікували його таким чином, щоб він ніяк не міг викликати захворювання у людини. А потім стали вшивати в геном аденовірусу генетичний код потрібної інфекції. Як результат, аденовірусовмісна вакцина здатна викликати у людини імунну відповідь на все що завгодно. На цьому принципі дії засновані вакцина AstraZeneca і російський «Вектор — V».

Потім учені пішли ще далі і взагалі відмовилися від вірусу як носія. Замість того генетичний матеріал вірусу стали упаковувати у краплю жиру — ліпосому. Ця крапля захищає гени вірусу від навколишнього середовища і дозволяє їм потрапити до клітини. Дуже просто та швидко. За цим принципом створені вакцини Pfizer та Moderna.

Вакцина від COVID-19 в Україні може з’явитися у другому кварталі 2021 року. Принаймні, так кажуть у ВООЗ. Але Максим Степанов, міністр охорони здоров’я, запевняє, нібито рятівна соломинка може приїхати до нас вже у першому кварталі.

«Всі вмирають». Володимир Курпіта пояснює, чому паніка заважає боротися з «короною»

«Якщо все буде добре, це буде безпрецедентна вакцинальна кампанія в Україні, яка повинна за рік охопити 15-20 млн населення», — казав нещодавно Віктор Ляшко, головний санітарний лікар. А поки що запам’ятаймо: ще влітку минулого року ВООЗ визнала відмову від вакцинації однією з десяти найбільших загроз існуванню людства.