Гарантований, хоч і не найшвидший і найдешевший для аграрія спосіб стати відомим на всю країну — оголосити про будівництво власного склепу з сумарним кошторисом $3 млн. Доведено засновником агропідприємства «Земля і воля» Леонідом Яковишиним, який завершує будівництво мавзолею у своїй вотчині на Чернігівщині. Усередині помпезної будови, яка є точною копією усипальниці Наполеона Бонапарта — саркофаг ціною $120 тис, копії вітражів німецького шестисотлітнього храму і скульптури самого Яковишина в різному віці — в 20, 40, 60 і 80 років. Дві з них вже покриті сусальним золотом.
Незважаючи на те, що Леонід Яковишин не чиновник, джерело його доходів цілком легальне, і своїми грошима він може розпоряджатися виключно на власний розсуд, новина про такий незвичайний проєкт і особливо витрачені на нього кошти викликала шквал обговорення — переважно в негативних тонах. «Колгосп», «барига» — ось далеко не весь перелік соціальних реакцій.
Тим часом Яковишин — один з найуспішніших аграріїв країни, ще в 90-х об'їздив половину світу. І, не дивлячись на солідний вік (82 роки), зберіг здоровий глузд і залізну ділову хватку. Так, у «Землі і волі» одними з перших зрозуміли виклики зміни клімату і почали інвестувати в зрошення ще до того, як це стало державним мейнстрімом. Проєкт Яковишина вартістю $4 млн передбачає спорудження зрошувальної системи довжиною 5 км, яка дозволить зволожувати близько 2 тис. га землі.
Також заздалегідь він готувався до відкриття ринку землі, планомірно збільшуючи орендну плату до рекордних по країні 18% від НГО, щоб уникнути відтоку пайовиків і зробити оренду більш вигідним варіантом, ніж одноразовий продаж ділянки. Примітно, що власник тримільйонного мавзолею в незалежній Україні не займав державних посад, перебуванням на яких часто можна пояснити походження видатних статків, і що рідко може пробачити громадська думка. Максимальне його наближення до влади — статус радника прем'єр-міністра в 1996 році.
Леонід Яковишин вже визначився з наступником — ним стане його онук. Турбота про власну усипальницю виглядає логічним елементом стратегії планувати все наперед. Крім того, власник «Землі і волі» не раз заявляв, що аграрій він вимушений, а справжньою його мрією завжди було стати будівельником. Так що зведення масштабної споруди можна вважати даниною цій мрії.
Chas News згадав ще кількох аграріїв, які захоплюються не лише профільною діяльністю.
Іван Суслов, засновник корпорації «Сквира»
Проєкт / хобі: ландшафтний парк «Буки» під Києвом, в інтер'єрах якого увічнена щаслива для Суслова цифра 7
Корпорація «Сквира» — помітний гравець на національному аграрному ринку і один з провідних у столичному регіоні. До корпорації входять цукрові заводи, виробництво молочної продукції, тваринницькі та рослинницькі господарства, гідроелектростанція і, серед іншого, набута ще в середині 90-х ділянка землі площею 2,7 га біля річки Роставиця. На цій ділянці засновник компанії Іван Суслов заклав ландшафтний парк, який перетворився в повноцінний туристичний об'єкт.
На території парку розташований храм, скульптури, різні об'єкти ландшафтного дизайну, зоопарк і навіть фонтан, який стояв на майдані Незалежності до реконструкції. Там же знаходиться і будинок сім'ї Суслових. На території парку заборонені алкоголь і куріння.
Всюди в парку — викладеною на доріжках, стінах будівель, сформованою з квітів на клумбах — можна побачити цифру 7, яку патріарх родини Суслових вважає для себе щасливою. Його ініціали «Суслов Іван Миколайович» складають слово СІМ, а сам він є сьомою дитиною в сім'ї. Переважно з сімок складається його телефонний номер, номер автомобіля, і номер кабінету в агрофірмі.
Юрій Косюк, засновник і глава правління агроіндустріального холдингу «МХП»
Проєкт / хобі: Вивчення природи щастя, моніторинг емоцій співробітників
В кінці 2018 року на одному зі столичних форумів бізнесмен Юрій Косюк розповідав про незвичайний проєкт, який реалізує МХП, — моніторинг емоцій співробітників. Згідно з його теорією, щасливі люди більш продуктивні, тому з метою підвищення ефективності співробітники знаходяться під наглядом камер, а їхні емоції калібруються за 70 параметрами.
Ця розповідь затьмарила весь інший контент форуму, а спікер зібрав різноманітний спектр відгуків, в яких в тому числі фігурували вислови на кшталт «панська примха» і асоціації з орвелівським Великим братом. Пізніше, мабуть, для пом'якшення ефекту, компанія надала більше інформації про проєкт, який на другий погляд виглядав вже не так дико.
Всі учасники погодилися на моніторинг (навпроти особи на робочому столі встановлена камера, яка кожні 5 секунд робить аналіз міміки і обробляє емоції) добровільно, і число бажаючих долучитися до дослідження зростає (від 70 на старті до декількох тисяч сьогодні). Жодних санкцій до співробітників, яких система визначила як недостатньо щасливих, не застосовувалося — нікого за це не звільнили. Навпаки, HR і психологи допомагають визначити більш комфортне середовище і сферу робочої відповідальності для кожної людини.
Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації
Проєкт / хобі: гірські походи, дайвінг, планерний спорт
Планеризмом в Україні професійно займаються всього кілька десятків людей і один з них — президент УАК, один з найвідоміших агролобістів Леонід Козаченко. Він же є президентом Федерації планерного спорту України. Суть планеризму у тому, що пілот повинен «ловити» потоки повітря, які і дають змогу летіти.
Як розповідав Козаченко, щоб займатися цим спортом всерйоз, потрібно присвячувати йому кожні вихідні — інакше після перерви кваліфікація втрачається. Також Козаченко захоплюється і іншими екстремальними видами спорту — дайвінгом, віндсерфінгом, проте в останні роки частіше буває у повітрі, ніж у воді.
Віктор Веретенников, президент і співзасновник компанії «Комбінат «Придніпровський» (ТМ «Злагода»)
Проєкт / хобі: письменник, автор кіносценарію, кінопродюсер
Віктор Веретенников, чия компанія є одним з лідерів на ринку дитячого харчування та молочної продукції, швидше за все, образився б, якби літературну працю віднесли до його хобі, а не до основної діяльності. І справді: список його виданих творів включає кілька десятків найменувань.
У 2013 році він написав роман «Гетьман», а потім приступив до продюсування фільму за його мотивами, сценарій до якого теж написав сам. Кінострічка про трагічну історію кохання Богдана Хмельницького і Олени Чаплинської обійшлася в 12 млн грн.
Всю цю суму виділив «Комбінат «Придніпровський».Стрічка отримала статус Національного фільму України і дуже стримані відгуки критиків.
Олександр Поворознюк, президент компанії «Агрофірма «П'ятихатська»
Проєкт / хобі: футбольний клуб, студія звукозапису
Президент «Агрофірми «П'ятихатської», великого гравця на сільгоспринку Кіровоградської області, Олександр Поворознюк — футболіст, який «не відбувся». Однак цю невдачу він з лишком компенсував, ставши президентом власного футбольного клубу. Спочатку це був ФК «Десна» у Чернігові, але з 2013 року улюблене дітище Поворознюка — клуб «Інгулець», який він вивів до української Прем'єр-ліги та в Лігу Європи.
А заради свого другого хобі бізнесмен навіть обладнав невелику студію. «Я сам пишу слова і музику, так закриваюсь, пару годин поспіваю — і втома або поганий настрій проходять», — розповідав він в одному з інтерв'ю.
Однак навряд чи Поворознюк має вільний час для хобі, та й нудьгувати йому не доводиться — буквально в кінці квітня він ледь не загинув через вибух гранати, яку дістав один із присутніх на зустрічі співрозмовників. Президента «Інгульця» врятував стіл, що перекинувся під час інциденту.
