Вже п’ятий день співробітники спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі залишаються заблокованими в готелі. 15 жовтня з’явилася новина про те, що представники незаконних військових формувань заблокували в Донецьку готель Park Inn, де знаходиться офіс моніторингової місії ОБСЄ. Одночасно заблоковано патрульну базу в Горлівці Донецької області. Інформацію про подію згодом зафіксували в офіційному звіті місії.
Фактично міжнародних спостерігачів взяли у заручники. Свої мотиви бойовики пояснили вимогою звільнити захопленого українськими військовими диверсанта «ЛНР». Його затримали на підконтрольній Україні території в Луганській області. Тобто представники «ДНР» вимагали видачі представника «ЛНР», який до того ж виявився громадянином РФ. За інформацією Служби безпеки України, затриманий Андрій Косяк під виглядом розмінування проводив розвідку позицій сил ООС. З міркувань безпеки ОБСЄ тимчасово призупинила роботу на Донбасі. Але після того, як представників місії звільнили, відновила моніторинг.
Що це за місія?
Спеціальну моніторингову місію Організації з безпеки та співробітництва в Європі (СММ ОБСЄ) створили в 2014 році. Її основне завдання — звітувати про ситуацію в зоні військових дій на Донбасі. Представники місії не мають жодного озброєння, їм заборонено вдягати військову форму чи подібний до неї одяг. Результати спостережень публікуються в щоденному оперативному звіті. Жодних інших повноважень чи прав представники СММ не мають.
Зауважимо, що звіти не є документами, що спонукають до певних дій щодо їх виправлення. Але є основоположними для ухвалення рішень з боку Ради Європи чи Радбезу ООН. До складу місії входять іноземні спостерігачі та громадяни України. Представники ОРДЛО до спостережень не залучаються, хоч РФ всіляко цього домагалася. За час роботи СММ фіксувала порушення як з боку сепаратистів, так і з боку України. Природно, що з обох сторін вони піддаються критиці.
Представники СММ ОБСЄ мають гарантію безпеки щодо своєї діяльності на Донбасі. Під час єдиної зустрічі на високому рівні в «нормандському форматі» 2019 року сторони домовилися гарантувати безпечну роботу і повний доступ місії на всій території України. Тобто і на непідконтрольних територіях також. Відповідальність за це несуть РФ, Україна, а також Німеччина та Франція. Тому своєю витівкою сепаратисти створюють ще одну проблему для міжнародних перемовин.
Без нагляду
На початку вересня РФ відмовилася продовжувати мандат на перебування спостерігачів місії на кордоні з окупованим Донбасом. Йдеться про прикордонні пункти пропуску «Гуково» та «Донецьк». Саме з цих пунктів неодноразово фіксували випадки поставок озброєнь та спеціальних засобів під виглядом гуманітарного конвою. Зараз, без нагляду, Кремль зможе, не ховаючись, переміщати необхідні засоби до ОРДЛО.
«Cепаратисти можуть використати проміжок часу, коли нема спостерігачів, і завдати удари по позиціях українських військових, а також перекинути військову техніку, не потрапляючи на очі спостерігачам. Сумарно це може призвести до посилення ескалації на лінії зіткнення. Цілком вірогідно, що це є часткою загальної картини тиску на Україну та Європу через газ, бо коли ескалації по всіх напрямах, реагувати значно важче», — пояснює Гліб Парфьонов, експерт Центру політичних студій «Доктрина».
На думку Олега Саакяна, співзасновника національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію», захопивши представників СММ ОБСЄ, російське керівництво пішло на чергову дискредитацію міжнародних організацій та України. В майбутньому варто очікувати дестабілізації і на території, підконтрольній Україні.
«РФ продовжує саботувати «мінський процес», а захоплення заручників показує, що у них немає гальм. Вони підвищують ставки перед Європою, граючись в невгамовного. З огляду на це зрушень в мирному процесі не варто чекати. Після «статей» Путіна та Медведєва видно, що вони не збираються відмовлятися від свого бачення питання державності України. Москва буде чекати якихось соціальних заворушень з акцентом на наступний виборчий процес, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні», — говорить Саакян.
