Минулого тижня Кабмін запровадив карантин вихідного дня. Стосується він переважно сфери розваг та громадського харчування. У тих, хто відчув обмеження, одразу ж виникло питання: як звести кінці з кінцями?
Наприклад, Денис Жаткін з Дніпра, власник закладів «Донерна» і «Каструлька праски варить рис», зазначає, що заборона роботи на вихідних означатиме для нього недоотримання близько 60% виручки. Крім того, карантин вихідного дня ламає виробничий процес, адже приготування напівфабрикатів інколи займає 2 - 3 дні. Тому незрозуміло, куди їх дівати перед вихідними і за яким графіком працювати, щоб зранку в понеділок все меню було готове.
В уряді ж говорять: якщо не вдасться реалізувати схему карантину вихідного дня, рано чи пізно Україна прийде до повного локдауну. Разом з тим, чиновники пообіцяли «підставити плече» підприємцям та запропонували їм допомогу. Але є нюанси.
Кредитні канікули
Володимир Зеленський в грудні минулого року запустив програму доступних кредитів «5-7-9». Тоді її позиціонували як допомогу заробітчанам, які хочуть повернутися до України. За задумом, громадяни могли отримувати доступні кредити для ведення малого бізнесу — держава компенсувала банкам частину відсотків.
В уряді кажуть, що в умовах карантину вихідного дня програму «переформатують» під рефінансування вже виданих позик «фактично під 0%». «Підприємці, які звернуться в банк, зможуть перекредитуватися або ж отримати безвідсоткові кредитні канікули», — пояснив Олег Немчінов, міністр Кабміну.
Загалом на початок листопада, з моменту запровадження програми, банки-учасники видали 5,1 тис. позик на загальну суму понад 12 млрд грн. З них 8,8 млрд — рефінансування попередньо отриманих позик. Найактивнішими учасниками програми залишаються підприємці із галузі сільського господарства (57%).
Компенсація частини зарплат співробітникам
Програму компенсації частини зарплат співробітників запустили навесні, під час першого локдауну. На початку вересня в Мінекономіки відрапортували, що з березня громадянам виплатили 2,3 млрд грн фінансової допомоги. Програма передбачає, що за кожну годину скорочення робочого часу працівникам виплатять дві третини окладу, але не більше розміру мінімальної зарплатні за місяць (нині це 5 тис. грн).
«Програмою скористалося близько 240 суб’єктів. Тим самим, нам вдалося зберегти робочі місця для 380 тис. працівників», — казав свого часу міністр економіки Ігор Петрашко.
Тепер же програму хочуть «адаптувати» до карантину вихідного дня. Але, як завжди, є нюанси. За словами Немчінова, скористатися нею зможуть лише роботодавці, які офіційно працевлаштували співробітників.
Програма портфельних гарантій
За задумом, ця програма має замінити урядову програму кредитування «5-7-9». Портфельні гарантії — це зобов'язання держави погасити перед банком до 80% кредитного пулу підприємця, якщо він збанкрутує.
Але щоби програма почала працювати, Верховна Рада спочатку повинна ухвалити законопроєкт №3598 про внесення відповідних змін у Бюджетний кодекс. Розмови про ухвалення цього документу точилися ще влітку, запуск програми планували на початок осені, але не склалося.
Взагалі, перехід з «5-7-9» на портфельні гарантії мав відбутися через те, що програма кредитування за низькими ставками не спрацювала так, як очікували з самого початку. Виною цьому, звісно, став коронавірус.
«Програму розробляли на початку року за геть інших обставин. Акцент робився на компенсації відсоткових ставок, щоб полегшити доступ бізнесу до фінансового ресурсу. Із запровадженням жорсткого карантину її довелося серйозно змінювати», — розповідав в одному з інтерв’ю Василь Шкураков, заступник міністра фінансів.
Варто також зазначити, що, за словами Шкуракова, у поточному році на цю програму планували виділити 5 млрд грн. Для порівняння, «Укравтодору» цьогоріч надали майже 20 млрд грн держгарантій.
Можливість визнати «карантин вихідного дня» форс-мажором
Наразі в законі про Торгово-промислові палати форс-мажором визнаний карантин як такий. Олег Немчінов так пояснює можливість застосування форс-мажору під час «карантину вихідного дня»: «Якщо ти орендуєш приміщення, з питанням сплати за вихідні треба звертатися до орендаря. Він може не погодитися на відстрочку і ось тоді треба дивитися, чи прописані у вас у договорі форс-мажорні обставини. Якщо так — тоді можна звернутися в Торгово-промислову палату, отримати довідку і не сплачувати оренду за вихідні».
