404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
«Нас цікавлять всі діти, а не лише діти президента». Сергій Бабак — про ставлення до Шкарлета, ЗНО та жіночі стереотипи

Карантин став справжнім викликом для української системи освіти. Протягом минулого року учням та вчителям довелось звикнути до віртуального життя, і проводити навчальний процес здебільшого за допомогою комп’ютерів, ноутбуків, планшетів та телефонів. Вступні іспити складали у захисних масках, а випускні так взагалі скасували.

Разом з головою парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергієм Бабаком розбиралися, як «дистанційка» вплинула на життя українців. Поговорили й про премії для найкращих учасників ЗНО, освітнє кредитування, принципові відмінності західної освіти від української. Також про те, як він ставиться до Сергія Шкарлета, міністра освіти і науки України, та стосовно чого з Бабаком радиться Зеленський.

Наслідки віртуального року

— Пандемія коронавірусу призвела до суттєвих змін у сфері освіти протягом 2020-го. Як впоралися освітні заклади з новими викликами, зокрема з дистанційним навчанням?

— Впорались краще, ніж очікували. «Всеукраїнська школа онлайн» дуже допомогла під час першої хвилі коронавірусу. Якою б вона не була, але школа дала можливість всім через телебачення отримувати необхідний мінімум знань. Потім деякі країни в нас «списали» цю ідею.

Звісно, дистанційно інформація гірше сприймається. Те, що погіршився рівень знань, то за відчуттями так і є. Проте ми побачимо наслідки карантину за результатами ЗНО — єдиного стандартизованого зрізу знань.

— В інтерв’ю виданню «Освіта нова» ви сказали, що ваша думка стосовно різних питань важлива президенту, як і раніше. Чи розповідав Володимир Зеленський, з якими проблемами у навчанні під час COVID-року стикнулися його діти — Олександра та Кирило?

—  Ми ніколи не порушували питання про те, як навчаються конкретно його діти. Нас цікавлять всі діти, а не лише діти президента. От останній раз ми спілкувалися стосовно професійної освіти. Хочемо зробити велику реформу профосвіти. Зараз обговорюємо концепцію.

«Звісно, дистанційно інформація гірше сприймається. Те, що погіршився рівень знань, то за відчуттями так і є» / Іванна Зубович

Говорили про імплементацію програми президента. Одна з частин, яка там записана, — це якісна професійна освіта, що готує справжніх фахівців для ринку праці. Ми дискутували про шляхи, як зробити професійну освіту привабливішою.

— Які шляхи вдалось знайти?

— Поки зарано оголошувати деталі.

100-тисячні стипендії та ЗНО

— Цьогоріч Верховна Рада заснувала премії у розмірі 100 тис. грн для 30 учасників ЗНО з найвищими результатами. Звідки походить ідея схвалити таку постанову та чому саме ця сума?

— Я дуже уважно спостерігаю, як діти складають ЗНО та які результати отримують. Ми попросили Український центр оцінювання якості освіти надати дані про топ-200 випускників з найкращими балами. Впало в око, що більше половини з топ-30 — не з міст або не з великих міст. Так, найкращий випускник минулого року, дівчинка з Рівненської області, набрала 798 балів. Не знаю, як вона це зробила, але результат вражає.

Діти з такими високими балами завдяки знанням вступлять у будь-який університет на найпрестижніші спеціальності на бюджет. Ті, хто з великих міст, скоріш за все, там і залишаться, а от інші — поїдуть в інші населені пункти, зокрема до столиці. Ця дівчинка з Рівненщини отримає місце в гуртожитку, стипендію. Проте цього об’єктивно замало, щоб спокійно жити в Києві. Ми хотіли дати найрозумнішим дітям фінансову подушку, щоб вони принаймні рік чи півтора не думали про гроші.

Чому саме 100 тисяч? Ми обрали такий розмір стипендії, виходячи з можливостей ВР. На жаль, вони ж теж не гумові. Ми й так це запровадили у середині бюджетного року, коли вже затверджені кошториси. Але торік зекономили на депутатах, які не ходять на роботу, 30 мільйонів, тому певний резерв є. Дітей треба підтримувати, щоби вони залишалися в Україні.

— У проєкті постанови про присудження премій йдеться про те, що ВР затвердить наказ до 31 грудня. Коли діти отримають гроші?

— У реальності комітет отримає дані раніше, тому й постанову з конкретним переліком випускників, які отримають премію, ВР схвалить приблизно в листопаді. Потім дітям одразу виплатять всю суму.

— Чи варто очікувати аналогічних стипендій для вступників на магістратуру?

— Ми не запроваджуватимемо премії для абітурієнтів, які не є випускниками шкіл, оскільки на ЗНО може записатися будь-хто з різним рівнем знань. Найстаршому, хто пройшов зовнішнє незалежне оцінювання 2020-го, було за 70. Часто й вчителі складають, репетитори. Вони хочуть відчути на собі, що таке ЗНО, бо готують до нього. Але якщо вони братимуть в цьому участь, то воно буде якось не те. 

«Ми не запроваджуватимемо премії для абітурієнтів, які не є випускниками шкіл, оскільки на ЗНО може записатися будь-хто з різним рівнем знань» / Іванна Зубович

— Торік вперше під час вступу до ВНЗ на магістратуру не довелось складати додаткові фахові вступні іспити на інші спеціальності. Чи не жалкуєте, що підтримали такі зміни до Закону України «Про вищу освіту»? Я от після чотирьох років навчання на журфаці змогла вступити на контракт на «Космічні інформаційні технології». Щоправда, документи не подала. 

— А вам потрібні додаткові фахові іспити? Тут же питання в тому, чи потягнете ви потім цю програму. Я не в захваті від перехресного вступу, але це нормальна практика. Тут питання контролю університету. Допустити до магістратури — одна справа, а видати диплом магістра — зовсім інша. Все залежить від умовної доброчесності університету.

Можна обрати будь-яку магістратуру, як ракетобудування, наприклад. Але якщо після першого семестру очевидно, що людина не тягне і в неї прогалини в знаннях, то відрахуйте її.

— Ну так би було в ідеалі.

— У нас постійно йде боротьба між тим, що ми хочемо мати в ідеалі, і тим, що маємо насправді.

— До політичної кар’єри ви очолювали освітній напрям Українського інституту майбутнього. У 2018-му в одній зі статей ви зазначили, що вже за 30 років «саме університети визначатимуть пульс економіки і суспільного життя». А яким чином якісна освіта збільшить ВВП?

— Якісна освіта може збільшити ВВП, якщо університети стануть дослідницькими — науковими або інноваційними парками. Мрія моя, щоби в них було специфічне оподаткування, щоб їхні співробітники та студенти могли на території університетів створювати свої стартапи, а потім отримували певні частки у них. Звідси й збільшення ВВП.

Якісна освіта не може бути дешевою. А щоб її отримати, треба чимало заплатити. Тому цьогоріч Мінфін виділить 50 млн грн на перший пілот з компенсації відсотків за кредитами на вищу освіту через державні банки. Зараз в нас іпотека йде по програмі 5—7—9. За ці відсотки умовно можна буде взяти гроші на вищу освіту, але держава компенсуватиме відсотки протягом всього терміну навчання, можливо плюс півроку-рік. І тоді діти робитимуть більш усвідомлений вибір, адже це буде їхній борг. Це будуть державні банки, зокрема «Приватбанк», «Ощадбанк».

— У 1999 році ви отримали диплом за спеціальністю «Фінансові послуги» в Единбурзькому Нейпірському університеті. Розкажіть про принципові відмінності між навчанням на Заході та в Україні.

— На Заході вважають: «Якого біса ми будемо читати їм про те, що написано в книжках? Краще на практичному занятті півтори години обговорюватимемо, як той чи інший механізм працює». А ми звикли, що на лекціях поважний професор відкриває конспект і починає читати студентам. Сам засинає і ми засинаємо. Біда. І це ще треба конспектувати. Навіщо? Тому там майже немає лекцій, а на практичних заняттях обговорюється самостійно прочитаний матеріал.

«На Заході вважають: «Якого біса ми будемо читати їм про те, що написано в книжках? Краще на практичному занятті півтори години обговорюватимемо, як той чи інший механізм працює». А ми звикли, що на лекціях поважний професор відкриває конспект і починає читати студентам» / Іванна Зубович

— Зараз завдяки інтернету всі охочі можуть просто вдома пройти курси найкращих закладів вищої освіти (ЗВО) світу. Однак більшість з них — англомовні. Мову міжнародного спілкування українці знають погано. Як змінити цю тенденцію?

— Торік до нас прийшов перший статистичний зріз — тих, хто складали ЗНО з англійської на магістратуру. Вони ж складали іспит при вступі на бакалаврат. Після чотирьох років навчання в університеті у них погіршились знання англійської в середньому на 15 відсотків. І тут питання. Може, у ЗВО й спеціальностям так навчають?

Після чотирьох років навчання в університеті у них погіршились знання англійської в середньому на 15 відсотків

Ректори категорично не хотіли запровадження ЗНО з англійської на магістратуру. Вони навіть знайшли причину. Не всі випускники бакалаврату знають англійську на достатньому рівні. У виші запитують: «Та ви що? Навіщо агроному англійська?». На це ми відповідаємо: «А навіщо агроному магістратура?».

Політичні амбіції та ставлення до Шкарлета

— В одному з Facebook-дописів Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, підкреслив, що «давати списувати — це таке саме порушення академічної доброчесності, як і плагіат». Ви у школі були з тих, хто списував чи з тих, хто давав списувати?

«Рішення Зеленського неочікувані, стратегічні та прикольні». Тимофій Милованов — про політику та плагіат

— Я давав списувати. Ну як давав? Не заперечував. По-перше, я непогано навчався в школі. Не був відмінником, але деякі предмети давались так легко, що контрольну я виконував за хвилин дванадцять. Ну і був час зробити контрольну в інших варіантах.

— А як ви ставитесь до тих, хто списує? Наприклад, до чинного міністра освіти Сергія Шкарлета? У його докторській дисертації виявили 87,4% плагіату.

— Списуванням собі повагу не заробиш. Я не знаю, чи є плагіат у працях Шкарлета. Для цього є НАЗЯВО, нехай розбираються. Коли ми проводили співбесіди з потенційними міністрами, то я бачив більш потужних, але це моя особиста думка.

— А як щодо його співпраці з Партією регіонів?

— Якщо казати стосовно Партії регіонів, то в кожного, напевно, щось колись було. Я не знаю, як ми будемо ставитись до інших партій через десять років.

Раніше Комуністична партія була єдиною партією у Радянському Союзі, але потім почалася декомунізація. Невже тепер всі ці люди погані? Завжди є більш темні люди, а є більш світлі. Не можна сказати, що один білий, а інший чорний.

— А Шкарлет «більш темна людина»?

— Мені важко сказати. Час покаже. Комітет співпрацюватиме з будь-яким міністром. Якщо йтимемо в різні боки, то це буде проблема для всієї системи. Тому ми власні амбіції трішечки пригальмовуємо, щоб конструктивно співпрацювати. Нам головне, щоб максимально швидко та ефективно розвивалася сфера освіти та науки.

«Комітет співпрацюватиме з будь-яким міністром» / Іванна Зубович

— Ще під час передвиборчої компанії Зеленський декілька разів пропонував вам очолити Міносвіти, однак ви відмовились. Якби зараз з’явилась можливість стати міністром, то інакше б відреагували?

— Тоді я вважав, що був не готовий до посади міністра. Прийти і, вибачте, пів року повчитися, наробити помилок, а потім сказати: «Ой, я навчився і тепер все буде добре». Знаєте, це не дуже добре, як на мене, і часу на експерименти в нас немає.

Прийти і, вибачте, пів року повчитися, наробити помилок, а потім сказати: «Ой, я навчився і тепер все буде добре». Знаєте, це не дуже добре

Якби це було питанням моїх власних амбіцій, то я міг би їх задовольнити досить легко, просто сказавши «Так». І став би міністром і сидів би у кабінеті великого начальника. Для мене зміни важливіші за посади. Спочатку потрібно зробити законодавчий фундамент, а після цього можна йти і це реалізовувати.

— На конгресі HeForShe ви виступали з лекцією «Чому жінки не виграють автомобільні перегони?». А чому в інших сферах більшості «рулити» не вдається? Зараз же є вільний доступ до освіти та науки у чоловіків та жінок.

— Виступити на тому форумі мене запросив мій товариш Владислав Рашкован. Зараз він працює заступником виконавчого директора від України у МВФ. Я на форум тоді приїхав на мотоциклі. Вийшов у джинсах, мотоциклетних черевиках, у футболці. Було жарко. Ну зовсім такий гетеросексуальний чоловік. І мене зустріла тисяча очей, що мене ненавиділи.  У залі сиділи 500 феміністок і три «потєрпєвших» чоловіка, які до мене виступали з лекціями.

Я дуже швидко відповів на запитання «Чому жінки не виграють перегони?». Вони не беруть у них участі. Хоча наші жінки в українському автоспорті більш успішні, ніж чоловіки. Серед чотирьох українок, які брали участь в кільцевих перегонах, дві стали чемпіонками України. Тобто 50%. Серед чоловіків тільки приблизно 3% стають чемпіонами.

От прямо зараз відбуваються вибори ректора в університеті Шевченка. Шість кандидатів. Серед них — одна жінка. Тут більше питання до жінок, чому вони не подаються. Не тільки в деяких чоловіків є стереотип, що та чи інша професія — не жіноча. У жінок теж є такі стереотипи. Жінки, може, більш критично до себе ставляться, ніж чоловіки. Може, точно знають, що в них є прогалини і не хочуть це показувати. Можливо, не готові до того бруду, який виливається, коли ти йдеш на конкурси и серйозні посади.

Не тільки в деяких чоловіків є стереотип, що та чи інша професія — не жіноча. У жінок теж є такі стереотипи. Жінки, може, більш критично до себе ставляться, ніж чоловіки

— Ваша дружина, Ольга Руднєва, якось розповіла, що її друг з Лондона чимало говорив про дослідження економіста Девіда Фута. У ньому говориться, що чим вище рівень освіти у пари, тим менше шансів, що вони стануть батьками, або тим більше шансів, що у них буде лише одна дитина. Ви погоджуєтесь з цією тезою?

— Частково. У підлітковому віці я часто їздив до Німеччини. Тоді мій батько працював в Мюнхенському університеті. Протягом канікул я ще тоді шукав відповідь на запитання «Чому у Німеччині 30-річні чоловік та жінка живуть разом, а дітей не мають?».

«Не освідчується, бо гени у нього такі!». Любов очима генетика

Під час спілкування з німцями з’ясував, що вони просто нікуди не поспішають, оскільки спочатку хочуть зробити своє життя стабільно нормальним, а потім гарантувати певний достаток майбутній дитині.

Освічені люди дуже чітко усвідомлюють, в якому світі живуть. Я от іноді дивлюсь на світ і думаю: а я точно хочу, щоб у мене з’явилася дитина? Іноді не можу знайти відповідь. Ситуація в країні. Ситуація з COVID. А ви знаєте, який рівень забруднення атмосфери у Києві? А чи впевнені ми у своєму майбутньому? Не знаю. Але, переконаний, знайду з часом відповідь, як і кожен з нас.

«Не може бути Росії в Україні» — Тарас Кремінь