404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Не на часі. Чому Рада не скасувала переведення годинників?
Getty images

Верховна Рада 19 березня відправила на доопрацювання проєкт закону «Про обчислення часу», який передбачає скасування в Україні переходу з літнього на зимовий час і навпаки. У другому читанні його підтримали лише 212 нардепів, більшість з них — представники партії «Слуга народу». Як би там не було, 28 березня ми вчергове переведемо годинники на літній час — на годину вперед.

Наразі переведення стрілок годинника в Україні регулює постанова Кабміну від 1996 року. Тоді таку практику законодавці запровадили, краєм ока поглядаючи на Європу, — саме відтоді і до цього року в ЕС діяло єдине правило переходу на зимовий та літній час. Але ще кілька років тому європейці запланували відмовитися від єдиного часу.

З огляду на протяжність Старого Світу з заходу на схід і з півночі на південь з весни 2021 року кожна європейська країна матиме змогу самостійно вирішити, чи переходити їй надалі на літній та зимовий час, і якщо ні — на якому часі залишатися. Україна планувала залишитися на зимовому. Чи є у цьому сенс?

Навіщо ці клопоти?

Першим ідею переходу на зимовий та літній час висловив у XVIII ст. винахідник і майбутній президент США Бенджамін Франклін. Подорожуючи Францією, він зауважив, що парижани нераціонально використовують світловий день, тому переведення влітку годинників уперед сприяло б економії свічок. Втім, його ідею у ті часи було дуже важко реалізувати з технічних причин — не існувало швидких засобів зв’язку, і хаотичне переведення годинників викликало б лише плутанину.

Вперше спробували перейти на літній час на практиці у Німеччині у 1916 році — під час світової війни країні не вистачало вугілля для роботи електростанцій. Рік потому ввести літній час (з тієї ж причини) вирішили і в Росії. Відтоді періодично «гралися» з переведенням стрілок годинників у багатьох країнах світу. Втім, перехід на літній та зимовий час став загальноприйнятим звичаєм лише після 1973 року, коли під час нафтової кризи 1973 року країни ОПЕК відмовились постачати нафту до США та країн Європи через підтримку ними Ізраїлю, і довелося заощаджувати паливо. З того часу у США почали щороку двічі переводити годинники. У 1980-му році так само почали чинити і в ЄС, а з 1981 року і в Україні, яка тоді була частиною СРСР.

Першим запропонував переходити на літній час Бенджамін Франклін / Getty images

Але у нинішні часи структура споживання електроенергії докорінно змінилася, тож економісти почали сумніватися у доцільності щорічного переведення стрілок. Наприклад, зроблений у 2018 році Міжнародною асоціацією економії енергії (IAEE) аналіз 44 досліджень з цього приводу показує, що економія електроенергії після переходу на літній час в середньому складає лише 0,34%. При цьому чим далі країна знаходиться від екватора, тим більше заощаджує від переведення годинника. У той час як у субтропіках через перехід на літній час споживання електроенергії взагалі зростає — за рахунок використання кондиціонерів.

Економія електроенергії після переходу на літній час в середньому складає лише 0,34%

Більш за те, вчені давно зауважили, що переведення годинників викликає загострення проблем зі здоров’ям. Втім, уряди більшості країн світу довгий час ігнорували цей факт. Аж поки у 2017 році за дослідження механізмів роботи «біологічного годинника» американським вченим Джеффрі Холлу, Майклу Росбашу та Майклу Янгу не присудили Нобелівську премію з фізіології та медицини. Вони довели, що у людському організмі є вбудований годинник, який регулює поведінку, рівень гормонів, сон, температуру тіла, обмін речовин... «Коли існує невідповідність по часу між довкіллям та цим внутрішнім годинником, це впливає на наше самопочуття. Наприклад, ми відчуваємо відповідний синдром під час перельотів через декілька часових поясів», — пояснюють роль їхнього відкриття у Нобелівському комітеті.

Не звертати увагу на проблеми погіршення здоров’я під час переводу годинників стало важко. Політики почали все частіше висловлюватися проти переходу на літній час.

Жодних зайвих рухів

Невролог Тетяна Майкова зазначає, що в цілому еволюція — «дуже економна». «Вона економить на кожній реакції, на кожному рефлексі», — каже лікар. Тому робота нашого мозку «заточена» під певний час засинання. Незалежно від того, переводимо ми годинник вперед або ж назад, сам факт його переведення призведе до ускладнення роботи мозку, якому доведеться перебудовувати алгоритм засинання. Відповідно, людина значно більше втомлюватиметься.

Навіть більше: від переведення стрілок годинника може страждати обмін речовин. Справа у «синхронізації» так званого «зорового аналізатора» з добовими біоритмами, — пояснює Майкова. За її словами, різка зміна часу світанку і сутінок спантеличує організм, який у відповідну пору доби «дає команду» для виробництва організмом таких гормонів, як кортизол або інсулін.

У 2017 році за винайдення механізмів роботи біологічного годинника присудили Нобелівську премію / The economist

«Найбільш болючим для нашого біологічного годинника є десинхроноз внутрішнього та зовнішнього ритмів, він же джетлаг. Реальний, коли ми кудись далеко летимо, та соціальний, який ми собі влаштовуємо без переміщень у просторі, але з постійною зміною режиму, наприклад, коли людина у робочі дні встає о 6-й ранку, а у вихідні — о 12-й. Шість годин різниці дають повільні деструктивні процеси в усьому організмі та народжують тонну мемчиків про ненависть до понеділка», — говорить Ольга Маслова, біолог та популяризатор науки.

Вона пояснює, що переведення годинників має схожий ефект. І хоча одна година зсуву рідко проявляється «гострими» ефектами в умовно здорових людей, багато даних свідчать, що протягом тижня після весняного переведення стрілок підвищується рівень смертності як від захворювань, так і від ДТП і аварій на виробництвах, що стаються через втрату концентрації від недосипання. Тому низка міжнародних організацій, у тому числі American Academy of Sleep Medicine, наголошують, що використання літнього часу не є виправданим і рекомендують відмовитись від переведення годинників — на користь одного, географічно адекватного для певної локації, часу.

Протягом тижня після весняного переведення стрілок підвищується рівень смертності як від захворювань, так і від ДТП і аварій на виробництвах

Єдине питання, який час вважати географічно адекватним для України? За три літні місяці в Україні буде близько 1434 світлових годин. Але якщо не перевести весною стрілки годинника на годину вперед, при збереженні нинішнього розкладу робочого дня кожного літнього ранку ми втрачатимемо на одну годину світлового дня більше.

Для прикладу, 21 червня, у день літнього сонцестояння, у Києві сонце сходить у 01:46 за Гринвічем (UTC 0). Це 04:46 за київським літнім часом (UTC +3). У випадку, якщо Україна залишить собі зимовий час, сонце буде вставати в 03:46 (UTC +2). Якщо ми просинаємося о 7-й годині ранку, наш «особистий» сонячний день у червні складатиме не звичайні 14—15 годин, а лише 13—14 годин.

Звичайно, можна назавжди перевести годинник на годину вперед — вольовим рішенням перейти з зони UTC +2, у якій зараз знаходиться Україна разом з Фінляндією, країнами Балтії, Білоруссю, східними Балканами та Туреччиною, у зону UTC +3. Там ми опинимося з єдиним сусідом — Росією.

Але у цьому випадку одразу виникає дві суттєві проблеми. Географічна та політична. Географічна полягає в тому, що коли ми перейдемо на UTC +3, 21 грудня, у день зимового сонцестояння, в Києві сонце сходитиме о 8:47, а в Ужгороді взагалі — у 09:13. Тобто люди, які працюють з 9-ї до 18-ї, восени та взимку практично не бачитимуть сонячного світла. Це теж не добре для здоров’я. З політичним підґрунтям переходу на UTC +3, а по суті це московський час, і так все зрозуміло.

І про політику

До речі, політична складова проблеми переведення годинників в Україні досить глибока. Росія ще з 2014 року відмовилася від переходу на літній час (цікаво, що годинники досі переводять по всій Європі і не переводять майже ніде в Азії). Тому коли Україна живе за зимовим часом, у нас стрілки на годину «запізнюються» у порівнянні з Москвою. А влітку — час той самий.

Саме з цієї причини, каже Руслан Стефанчук, автор законопроєкту про скасування переходу на літній час, його законодавча ініціатива — ще й про посилення безпекових позицій України. Так би мовити — щоб навіть час у нас з Москвою завжди був різний.

Різниця у часі, яка обчилюється хвилинами — розповсюджена практика для Азії / Wikipedia

Втім, Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, висловлює сумнів відносно того, що встановлення єдиного київського часу на всій території України, включно з окупованими Кримом і Донбасом (де окупанти ввели московський час), матиме якісь дієві геополітичні наслідки.

На думку Вадима Хомахи, експерта з безпекових питань, Україні доцільно поглянути на досвід таких країн, як Індія, Непал та Пакистан, де з політичних причин час відрізняється на 15—30 хвилин. (Для нас різниця часу у хвилини здається дикістю, між тим у Центральній та Південній Азії це розповсюджене явище). Перевівши стрілки на 30 хв вперед, можна і вирішити питання різниці часу з Москвою, і знайти компроміс між зимовим та літнім часом.

Україні доцільно поглянути на досвід таких країн, як Індія, Непал та Пакистан, де з політичних причин час відрізняється на 15—30 хвилин

Хоча, насправді це вже казуїстика. Найбільш логічне вирішення проблеми — змістити початок робочого дня на 7-му чи 8-му годину ранку, як у країнах Європи. Нічого не виконального у такій зміні графіку немає. Але на це потрібен час, — тобто певен перехідний період. Наприклад, як зазначає Ігор Черкашин, координатор «Експертної платформи з енергоефективності», працівникам енергокомпаній довелося би одномоментно перепрограмувати десятки тисяч багатозональних електронних лічильників. Так само, довелось би терміново переглядати розклад руху літаків та поїздів, у який вже заклали перехід на літній час. І подібних прикладів — безліч.

Одним словом, якщо відмовлятися від щорічного переведення часу, треба це робити заздалегідь, передбачивши певний перехідний період. Поки що ж депутати вирішили, що питання часу не на часі.

День народження часу
Ще той треш. Київські надзвичайні новини столітньої давності