.jpg)
У понеділок, 21 липня 2025 року, Служби безпеки України (СБУ) провела обшуки у Національному антикорупційному бюро (НАБУ) та Спеціалізованій антикорупціній прокуратурі (САП). Працівники спецслужб не мали судових ухвал на проведення обшуків. Вони не вважають це порушенням закону, оскільки отримання таких ухвал могло «спричинити витік інформації» і «зашкодити проведенню спецоперацій».
Детективам НАБУ і САП інкримінують державну зраду, незаконну торгівлю з росією, корупцію в інтересах олігархів. Одночасно з цим активізувалося Державне бюро розслідувань із матеріалами про ДТП кількарічної давнини за участі співробітників НАБУ.
Крім того, 22 липня депутати Верховної Ради проголосували за законопроєкт №12414, який обмежує повноваження НАБУ та САП.
Всі ці події викликали в Україні широкий суспільний резонанс. Одні політики та активісти вбачають у діях правоохоронців спробу тиску на ключові антикорупційні органи, які за останні роки розслідували низку гучних справ. Інші стверджують, що обшуки були обґрунтованими та пов’язані зі злочинами у власних рядах НАБУ. Тим часом, у Європі обшуки викликали шквал критики.
Chas News розбирається, що стоїть за обшуками у НАБУ та САП і пояснює, чому ці антикорупційні відомства важливі для євроінтеграції України.
Обшуки у НАБУ та САП: що відбулось
Вранці 21 липня СБУ, ДБР та Офіс генпрокурора провели спецоперацію «з нейтралізації російського впливу на НАБУ», в рамах якої відбулося щонайменше 70 обшуків у 15 детективів відомства у різних регіонах України.
Працівників НАБУ підозрюють у корупційних діях в інтересах олігархів, ймовірної причетності до ДТП та співпраці з країною-агресоркою росією.
У НАБУ зазначили, що також відбувалася планова перевірка Держспецзв’язку, що охоплює технічну інфраструктуру НАБУ. Там також заявили, що під час обшуку силовики застосували фізичну силу до детектива НАБУ, хоча він не чинив опору.
Також у відомстві зауважили, що на момент початку слідчих дій директор НАБУ Семен Кривонос перебував у службовому відрядженні у Великій Британії, де планувалася зустріч із міністром закордонних справ Великої Британії. Через обшуки він ухвалив рішення перервати закордонний візит і терміново повернутися в Україну.
У НАБУ також наголосили, що обшуки проводилися без судових ухвал.
Одночасно відбулася серія обшуків працівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) щодо дотримання законодавства про державну таємницю.
«У рамках перевірки працівники СБУ отримали доступ до інформації про всі негласні та оперативні заходи, а також спецоперації, які проводять НАБУ і САП. Перевірку організовано в період, коли керівництво НАБУ і САП перебуває в офіційному закордонному відрядженні. Указані заходи можуть призвести до розкриття інформації щодо негласних слідчих дій у рамках численних кримінальних проваджень, які наразі розслідуються НАБУ і САП», — зазначили у САП.
У СБУ заявили, що комплексна перевірка щодо дотримання законодавства про державну таємницю у САП відбувалася із дотриманням закону.
«Офіційно повідомляємо: співробітники Служби безпеки України не отримували доступ до інформації про всі негласні та оперативні заходи, а також спецоперації, які проводять НАБУ і САП. Перевірка СБУ не передбачає ознайомлення зі змістом таких документів в цілому. Заяви про можливе розкриття представниками СБУ інформації щодо негласних слідчих дій, які проводять НАБУ і САП, є безпідставними і маніпулятивними», — наголосили в СБУ.
Оголошення підозр та затримання конопляного «ділка»
В результаті обшуків СБУ повідомила про затриманя посадовця НАБУ Руслана Магамедрасулова, який веде бізнес із росією.
Магамедрасулов — один із керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ, який дислокується у місті Дніпро та координує діяльність Бюро у прифронтових регіонах, зокрема Дніпропетровській та Запорізькій областях.
Слідство встановило, що «ділок» підтримував контакти з представниками країни-агресора та допомагав своєму батьку вести незаконну торгівлю з рф. Він був посередником у продажі конопель, вирощених його батьком (громадянином рф), до Дагестану. Його також підозрюють у зв’язках із російськими спецслужбами та передачі їм конфіденційної інформації.
Його мати Ірина Магамедрасулова отримує пенсію в «ДНР» і публікує проросійські пости.
Попри обов’язки у прифронтових зонах, він переважно мешкає у Києві, а нещодавно відпочивав на Канарських островах.
Йому можуть оголосити підозру за пособництво агресору (ст. 111-2 КК України). Розслідування триває.
Окрім того, посадовець співпрацював із колишнім депутатом ОПЗЖ Федором Христенком, якого слідство називає «топовим агентом ФСБ», який мав «значний вплив» на НАБУ. Його завербували росіяни ще за часів президенства Віктора Януковича.
Федір Христенко виїхав з України 14 лютого 2022 року до Польщі та від того часу не повертався.
Йому заочно оголосили про підозру у державній зраді (ч. 2 ст. 28, ч. 1 і ч. 2 ст. 111 ККУ), зловживанні впливом (ч. 2 ст. 369-2 ККУ), скоєних у воєнний час за попередньою змовою групою осіб.
ДТП за участю співробітників НАБУ: що відомо
Також Державне бюро розслідувань повідомило про підозру трьом працівникам НАБУ за скоєння серйозних ДТП.
У відомстві повідомляють, що один із детективів зіткнувся з автомобілем на головній дорозі, а потім збив пішохода, якому через травму ампутували ногу.
Другий на трасі Київ — Одеса під час небезпечного обгону вилетів на АЗС, завдавши пасажирці важких травм, включаючи переломи та ушкодження мозку.
Третій збив жінку на пішохідному переході під час зеленого сигналу світлофора.
Всім трьом інкримінують порушення правил дорожнього руху (ч. 1 та ч. 2 ст. 286 КК України), що загрожує до восьми років ув’язнення. Зараз вирішується питання про обрання запобіжних заходів, причому щодо двох підозрюваних прокурори вимагатимуть арешту.
Ввечері у НАБУ відповіли на заяву ДБР щодо оголошення підозр трьом детективам щодо ДТП.
Там підтвердили, що йдеться про три окремі випадки, які сталися у 2021 (дві події) та 2023 роках.
У відомстві зазначили, що працівники НАБУ в усіх випадках надали постраждалим першу допомогу, викликали екстрені служби та повідомили компетентні органи. Це документально підтверджено висновками службових розслідувань Управління внутрішнього контролю НАБУ.
«Співробітники не використовували службове становище на свою користь, не намагалися уникнути відповідальності, а навпаки — максимально сприяли встановленню обставин подій та надавали всі необхідні пояснення й документи на вимогу слідства», — йдеться у повідомленні.
У НАБУ піддають сумніву необхідність проведення обшуків за давніми подіями, арешту без альтернатив та відсторонення всіх працівників без обґрунтованих причин. Там заявляють, що всі процесуальні рішення мають бути правомірними та пропорційними.
СБУ заявила, що викрила «крота» російських спецслужб у лавах НАБУ — там заперечують
По обіді 21 липня СБУ та ОГП повідомили, що затримали у Києві чергового «крота» російських спецслужб у Національному антикорупційному бюро. Ним нібито виявився співробітник закритого підрозділу центрального апарату НАБУ «Д-2» Віктор Гусаров.
СБУ задокументувала щонайменше 60 випадків, коли Гусаров передавав інформацію з обмеженим доступом Дмитру Іванцову — колишньому заступнику керівника охорони президента-втікача Віктора Януковича. Саме Іванцов у лютому 2014 року допомагав Януковичу втекти до росії, а сам залишився в окупованому Криму.
За передачу інформації росіянам Гусаров отримував гроші на банківську картку. Правоохоронці повідомили йому про підозру в державній зраді та несанкціонованих діях із секретною інформацією.
В СБУ зазначили, що інформували керівництво НАБУ про «можливі ризики», пов'язані з Гусаровим, але в Бюро «не вживали жодних заходів реагування».
Натомість у НАБУ наполягають: щойно отримали таку інформацію в серпні 2023-го, почали розбиратися, зокрема провели спільну з СБУ перевірку.
За рік Служба безпеки усно повідомила Бюро, що немає доказів участі їхнього співробітника в «антидержавній діяльності», стверджують представники НАБУ.
Офіційних результатів перевірки СБУ антикорупційний орган так і не отримав.
Обшуки в НАБУ і САП: реакція Європи і G7
У Євросоюзі стурбовані останніми діями України щодо антикорупційних органів — НАБУ та САП і нагадали, що ЄС надає свою фінансову підтримку за умови прогресу у галузі демократичного врядування.
«Ці органи (НАБУ і САП — Прим. ред.) мають вирішальне значення для програми реформ України і повинні діяти незалежно, щоб боротися з корупцією та підтримувати довіру громадськості», — заявив Гійом Мерсьє, речник Єврокомісії.
Посли держав G7 також висловили стурбованість слідчими діями Служби безпеки України щодо Національного антикорупційного бюро і планують обговорити ці події з керівництвом українського уряду.
«Ми зустрілися сьогодні з НАБУ, маємо серйозні занепокоєння та намір обговорити ці події з керівництвом уряду», — йдеться у спільній заяві.
Дипломати нагадали, що підтримують «прозорість, незалежні інституції та належне врядування» та цінують партнерські відносини в Україні «для спільної боротьби з корупцією».
Обшуки в НАБУ і САП: реакція українського суспільства
Реакція суспільсва на обшуки в НАБУ і САП розділилась. Одні вбачають у діях правоохоронців спробу тиску на ключові антикорупційні орган. Інші ж стверджують, що обшуки були обґрунтованими та пов’язані зі злочинами у власних рядах НАБУ.
Голова ТСК Сергій Власенко заявив, що слідчі дії без судового рішення є законними, особливо коли справа стосується державної зради.
Колишній заступник генпрокурора Олексій Баганець підкреслив, що НАБУ — лідер серед органів за витоками даних.
«Їм не властиво, щоб вони дійсно забезпечували дотримання таємниці досудового розслідування. Аргумент у них дуже слабкий, що вони мають право оскаржити ці дії слідчих СБУ, погоджені прокурором», — заявив Баганець.
Адвокат Олег Шрам підтримав цю позицію, зазначивши, що доступ НАБУ до судових рішень робить такі дії логічними.
У Центрі протидії корупції заявляють, що масові слідчі дії СБУ, ДБР та ОГП у Національному антикорупційному бюро України є продовженням «тиску та спробою знищити незалежні інституції».
«Маємо пояснення ситуації про дії СБУ від НАБУ та САП. З них уже відомо — обшуки та слідчі дії також проводить і ДБР. Вони відбуваються безпосереднього за погодження генпрокурора Кравченка. З пояснень НАБУ й САП чітко випливає — дії СБУ та ДБР спрямовані на блокування роботи НАБУ й САП. Інакше пояснити їх просто неможливо», — йдеться у дописі ЦПК у Facebook.
У ЦПК зауважують, що обшуки «співпали» з відрядженнями директора НАБУ й керівника САП до Великої Британії, «і СБУ про це точно не могли не знати».
Прокоментували у ЦКП і оголошення про підозри співробітникам НАБУ.
«Повідомлення про підозру через кілька років після ДТП, ще й в один день та в різних справах — має ознаки скоординованої атаки», — зазначили у Центрі.
Виконавча директорка Центру протидії корупції Дар'я Калинюк в інтерв'ю NVприпустила, що правоохоронці організували обшуки, аби заволодіти секретними даними НАБУ та САП.
«СБУ отримала доступ до відділу, де зберігають матеріали, що становлять державну таємницю. А це можуть бути в тому числі матеріали про агентів, які співпрацюють з НАБУ, про викривачів корупції з різних органів влади чи матеріали, які свідчать про наміри Бюро розслідувати чиїсь дії», — пояснила активістка.
Про ймовірний тиск на НАБУ і САП говорить низка журналістів, експертів та політдіячів.
Серед них, зокрема, фінансовий експерт Сергій Фурса.
«50% ймовірності: це операція прикриття зриву конкурсу БЕБ. Бо там же є лист, про російську загрозу у переможця. А переможець з НАБУ. А у НАБУ ціла сітка російських агентів. Значить правильно не пускати детектива НАБУ на голову БЕБ. 25% ймовірності: це атака на НАБУ, яке вже дістало своєю незалежністю, дозволяючи собі приходити до поважних і лояльних людей. 24% ймовірності: це помста НАБУ за те, що у нас тепер немає міністерства єдності. 1% ймовірності: у НАБУ працює мережа російських агентів, які діють як єдине ціле і працюють на ворога», — проаналізував Фурса у Facebook.
Колишній народний депутат Борислав Береза вважає, що НАБУ планують «розігнати», як це було у Польщі.
«Влада вирішила закінчити історію з НАБУ та розігнати цю структуру, як це зробили у Польщі. Але спочатку її дискредитують. Наступними будуть САП та ВАКС. Їх всіх будуть множити на нуль. Далі, справи та повноваження НАБУ передадуть в ДБР, а САП стане просто департаментом у Генпрокуратурі», — написав Береза у Facebook.
Нардеп Олексій Гончаренко зазначає, що СБУ провело обшуки в НАБУ через справу колишнього міністра єдності Олексія Чернишова.
«Пам’ятаєте, коли колишній міністр єдності не хотів повертатися в Україну? Саме тоді з ОП тиснули на НАБУ, щоб відкликати підозру Чернишову. Але її таки оголосили. І як відповідь — справа проти співробітників НАБУ», — написав Гончаренко.
НАБУ і САП: що це за відомства і чому вони важливі для євроінтеграції
НАБУ і САП є важливими інститутами для євроінтеграції України, оскільки їх діяльність спрямована на боротьбу з корупцією, що є ключовою перепоною нашої країни на шляху до ЄС.
Ефективна робота цих антикорупційних відомств сприяє зміцненню верховенства права, покращенню інвестиційного клімату та підвищенню довіри до державних інституцій, що є важливими критеріями для членства у Європейському Союзі.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) — це центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, створений для того, щоб боротися з корупцією серед високопосадовців.
Основне завдання — виявляти, розслідувати та припиняти корупційні злочини, які становлять загрозу для держави, а також запобігати їх повторенню.
НАБУ працює незалежно від інших органів влади і політичних сил, дотримуючися принципу верховенства права, законності, справедливості та дотримання прав людини.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) — це підрозділ Офісу генерального прокурора, який процесуально керує справами НАБУ.
Основне завдання — погоджувати підозри, які готує НАБУ, представляти справи у суді, підтримувати обвинувачення в антикорупційних процесах.
Тож, НАБУ розслідує корупційні злочини, а САП керує розслідуваннями, представляє справи в суді. НАБУ це незалежний орган, діяльність якого контролює парламент та НАЗК. А САП — частина Офісу генпрокурора.
