Війна не зводиться до протистояння військ. Навіть якщо брати суто військові дії, то їхній успіх залежить від поєднання трьох факторів: кількості військ, можливостей техніки, що стоїть на озброєнні, та морального стану бійців. Тобто — розуміння солдат, чому вони опинилися на війні та готовності ризикувати життям заради виконання наказів командирів.
В більш широкому сенсі, успіх війни багато у чому залежить від тилу. У тому числі від згуртованості мирного населення, готовності його нести тяготи війни і працювати заради перемоги.
Достатньо привести приклад Першої світової. Вона виявилася настільки виснажливою, що в російській і німецький імперіях невдоволення населення війною призвело до революцій, які «обнулили» успіхи армій і призвели до руйнування імперій, які брали участь у війні.
Тому, як тільки з’явилося військове мистецтво як таке, полководці одразу ж стали думати над тим, як покращити моральний стан своїх військ та погіршити моральний стан противника.
Наприклад, ще Олександр Македонській щедро платив солдатам, які погоджувалися одружитися на жінках з завойованих земель, влитися в місцеве суспільство і пропагувати грецьку культуру.
В 1987 році в США для заходів щодо підвищення морального стану своїх військ і деморалізації противника вигадали спеціальний термін: інформаційно — психологічні спецоперації (ІПСО).
Як російська, так і українська армія мають спеціальні підрозділи, які займаються ІПСО.
Умовно діяльність таких підрозділів можна поділити на три групи: пропаганда, боротьба з дезінформацією противника та дезінформування та деморалізація противника.
На останньому варто зупинитися більш детально. В часи соцмереж та телеграм-каналів розповсюдження в них неправдивої або контроверсійної інформації є одним з найбільш ефективних способів деморалізації противника.
При цьому дезінформація настільки добре замаскована, що пересічні громадяни навіть не розуміють, що мають справу з ІПСО. Це не банальні пропагандистські листівки, які розкидають з літаків.
Один з найбільш яскравих прикладів успішної російської ІПСО у цій війні — хвиля незадоволення у соцмережах поведінкою переселенців зі східних областей у західних регіонах України.
Мешканці західних регіонів масово репостили повідомлення про «поганих» харків'ян та донеччан, які смітять, голосно розмовляють в громадських місцях та не хочуть вчити українську. І при цьому ні на хвилинку не замислювалися, що цим вони сприяють розповсюдженню головної тези російської пропаганди: українського народу як такого не існує, на сході України живуть зовсім інші люди, ніж на заході, тому єдиної української держави існувати не повинно.
Треба розуміти, що ІПСО — такий самий елемент війни, як ракетні обстріли. І людині без фахової підготовки дуже складно розрізнити правдиві повідомлення від ворожої пропаганди. Тож радимо користуватися лише перевіреними джерела інформації.
Нижче наводимо добірку офіційних телеграм-каналів, які публікують правдиву інформацію про війну в Україні:
@SBUkr — Cлужба безпеки України
@DIUkraine — Головне управління розвідки України
@UA_National_Police — Національна поліція України
@spravdi — Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
@verkhovnaradaukrainy — Верховна Рада України
@dsszzi_official — Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України
@DPSUkr — Державна прикордонна служба України
@CenterCounteringDisinformation — Центр протидії дезінформації при РНБО України
@CinCAFU — Головнокомандувач Збройних Сил України
