Огляд і спростування пропаганди за 21—27 березня

Chas News продовжує щотижневі огляди російської пропаганди і її спростування. Редакція проаналізувала медіа-простір за останні дні та обрала найцікавіше.

Фейки та дезінформація. Російська кампанія з пошуку «українського сліду» у теракті в «Крокус Сіті Холі»

Ввечері 22 березня група терористів увірвалася у «Крокус Сіті Хол» у Підмосков'ї, де мав проходити концерт групи «Пікнік», влаштувала стрілянину та підпалила будівлю. Загинули близько 150 осіб та близько 400 постраждали.

У торговому центрі ще тривала пожежа, а силовики навіть не увійшли у середину, а російська пропаганда вже розпочала масштабну дезінформаційну кампанію з метою звинуватити у теракті Україну. 

Подібні заяви поширили російські політики, пропагандистські пабліки та федеральні медіа.

За відсутності будь-яких доказів свої обвинувачення вони підкріплювали відвертими фейками — про нібито фургон з українськими номерами, який стояв біля «Крокус Сіті Холу», та діпфейк із тоді ще секратерем РНБО Олексієм Даніловим, який нібито визнав причетність України до цих подій. Останнє відео навіть показали телеканали НТВ та Царьград.

Російське видання «Коммерсантъ» взагалі написало, що нападниками могли бути бійці «Русского добровольческого корпуса» з накладними бородами та вусами.

Наступного ранку версію «про український слід» підхопили офіційні особи рф.

Голова Слідчого комітету рф Олександр Бистрикін заявив, що чотирьох терористів нібито затримали неподалік від Брянська на трасі, що веде до України. Цю ж інформацію повторив і володимир путін.

Коли ж відповідальність за напад взяла ІДІЛ, російські ЗМІ спочатку намагалися довести, що її заява — фейк.

А коли ісламська терористична організація опублікувала беззпаречені докази — фото нападників та відео, зняте у ними під час розстрілу, федеральні медіа рф фактично їх проігнорували. Ліберальне видання «Медуза» писало з посилання на джерела, що Кремль розіслав державним та лояльним медіа методичку з вказівкою підкреслювати саме «український слід».

Про відповідальність ІДІЛ за напад здебільшого писали російські праворадикальні та неонацистські пабліки, які вже давно виступають за заборону трудової міграції з Середньої Азії та ісламізації країни. Але й вони припускали, що у цьому випадку терористи «Ісламської держави» були лише виконавцями, а справжніми замовниками нападу виступали Україна або країни Заходу.

Згодом цю ж версію почав просувати і Кремль. 25 березня путін визнав, що теракт вчинили «радикальні ісламісти», однак без їхньої прив'язки до ІДІЛ. Далі він натякнув, що замовниками нападу були Київ та Вашингтон, які таким чином хотіли «посіяти паніку» в рф.

Цю тезу швидко розвила російська пропагандистська машина, і врешті 26 березня секретар Ради безпеки рф Микола Патрушев вперше прямо звинуватив Київ в організації теракту.

Відповідаючи на запитання, хто стоїть за нападом — ІДІЛ чи Україна, Патрушев відповів: «Звісно, Україна». А директор ФСБ Олександр Бортніков зазначив, що «первинні дані, отримані від затриманих, підтверджують український слід»

Одночасно росія намагається активно транслювати свою дезінформацію на західну аудиторію. Російське опозиційне видання The Insider з посиланням на дані проєкту antibot4navalny пише, що цим активно займається кремлівська мережа ботів. Вона поширює у соцмережах матеріали з фейкових медіа або з сайтів-клонів відомих іноземних видань, як-от: spiegel.ltd; grenzezank.com; hauynescherben.net; meisterurian.io; onnam.life та інших.

Зокрема, клон німецького журналу Der Spiegel опублікував матеріал під назвою «Легалізований тероризм. Теракт у росії ставить питання про співпрацю України з ісламістськими терористичними угрупованнями».

А проросійський італомовний портал Il Correspondente випустив серію статей із звинуваченнями, що «Україна стала глобальним центром вербування і підготовки терористів з боку США та Великої Британії».

В одній з них, наприклад, стверджується, що посольство України у Таджикистані вербувало виконавців для організації теракту в Москві. Джерелом цього «викриття» назвали «військового експерта» Бахтієра Рахмонова. Він нібито надав скріншоти таких оголошень на сторінці посольства і розповів, що востаннє їх публікували 9 та 18 березня. Цю інформацію першим опубілкувало російське держагенство РИА «Новости», а за ним ще багато прокремлівських видань та пабліків.

Спростування. В ГУР МО одразу спростували причетність України до теракту та попередили, що росія просуватиме версію про «український слід».

Про відсутність будь-яких доказів зв'язку Києва з терористами також заявили у Вашингтоні, Лондоні і Парижі. Однак ці заяви жодним чином не вплинули на позицію Москви. Навпаки, російська пропаганда представила їх як ще одне підтвердження на користь своїх звинувачень з аргументом, мовляв, «на злодієві і шапка горить».

Натомість західні медіа та посадові особи стверджують, що напад організувало відділення ІДІЛ — «Ісламська держава у вілаяті Хорасан» (ІДІЛ-Х). Первісно ця організація діяла в Афганістані, однак згодом зазнала там поразки від талібів. Після цього вона перенесла свою активність за кордон. Зокрема, у січні 2024 року здійснила теракт в іранському місті Керман, внаслідок якого загинули 94 людини.

Президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що за останні місяці ця група намагалася організувати кілька нападів і на території його країни, але їх вчасно попередили.

Проте у росії вперто продовжують просувати версію про «український слід», хоча досі і не навели якихось доказів на користь цього. Опубліковані ж у перші години після теракту фейки легко спростосувуються.

У «підозрілому» фургоні, про який писали пропагандисти, нічого підозрілого у результаті не знайшли, а номера його виявилися білоруськими. В українських номерних знаках вже давно не використовується дефіс. А от у Білорусі поширена комбінація: чотири цифри, дві літери, дефіс і ще одна літера. Саме такий варіант видно на оприлюдненому пропагандистами фото.

Аналогічна ситуація і з «зізнанням Данілова». Частину ролику із його заявою, ймовірно, зробили за допомогою технології діпфейк, про що свідчить неприродня міміка, а ведучих телемарафону «вирізали» із ефіру за 16 березня.

Заяви про нібито вербовку терористів через посольство України у Таджикистані теж відверта брехня.

По-перше, бійці Інтернаціонального легіону обов'язково укладають контракти про проходження військової служби у ЗСУ на тих же підставах, що і громадяни України. Відповідно, до норм міжнародного права, вони набувають статусу військовослужбовців і не можуть вважатися найманцями.

По-друге, поширеному пропагандистами скріншоту нібито повідомлення на сторінці посольства України вже виповнилося більше двох років. Вперше його опублікувало 10 березня 2022 року російське агентство Sputnik Таджикистан. Щоправда, вже тоді воно писало, що цей пост видалили. При цьому, якщо він навіть і існував, у цьому немає нічого протизаконного. Посольство просто надавало консультаційні послуги. Подібні інформаційні повідомлення на початку повномасштабного вторгнення публікували різні диппредставництва України. Наприклад, одне з них зараз доступне на сайті посольства України у Франції. 

Жодних доказів, що наші дипломати у Таджикистані колись ще публікували подібні оголошенням, тим паче за кілька днів до теракту, немає.

Фактично поки єдиний аргумент, яким активно користується російська пропаганда, це затримання терористів на трасі М3, що веде до України. Однак до цього «доказу» також є питання.

OSINT-дослідники встановили, що як мінімум одне відео, на якому російські силовики ведуть затриманого, дійсно було знято поряд з трасою М3 приблизно за 140 км від кордону з Україною.

Однак у практиці російських спецслужб є приклади оприлюднення подібних підставних відео. У 2017 році після теракту у метро Санкт-Петербурга федеральні телеканали показали кадри затримання двох підозрюваних у передмісті Москви. Однак згодом вони розповідали правозахисниками, що насправді їх затримали раніше (при цьому одного — взагалі у Бішкеку і потім екстрадували до рф), тримали у секретній в'язниці і лише потім зняли з ними постановочне відео.

Відзначимо, що зранку 23 березня Telegram-канал Baza, відомий інсайдами від російських силовиків, писав, що затримання відбулося зовсім в іншій стороні — біля населеного пункту Теплий за 16 км від кордону з Білоруссю. Тоді ж посол Білорусі в рф Дмитро Крутой звітував, що білоруські спецслужби «допомагали не дати піти терористами через спільний кордон».

Російський опозиційний центр Досьє вказав ще один аргумент на користь «білоруського» варіанту втечі. Видання припускає, що терористи просто могли пропустити потрібний поворот, оскільки тікали на максимальній швидкості від переслідувачів.

На користь цього свідчить інтерв'ю інспектора державтоінспеції, який брав участь у погоні. Телеканалу РЕН-ТВ він розповів, що терористів виявили на 359-му кілометрі траси МЗ і переслідували їх ще близько 20 км. При цьому поліцейські ще й намагалися вести вогонь по колесам авто.

Видання зазначає, що 359-й кілометр знаходиться перед поворотом на Гомель. Тож, цілком імовірно, що нападники на «Крокус» хотіли звернути туди, але після початку переслідування мчали лише прямо, щоби не втрачати швидкість.

У ГУР також одразу наголосили, що версія нібито виконавці теракту тікали у бік України не витримує жодної критики.

«Два роки триває повномасштабна війна, прикордонні території насичені ворожими військами, спецагентами, представниками спецслужб, силовиками, лінія кордону замінована, спостереження ведеться усіма засобами, у тому числі й аеророзвідки з обох боків. Такі області, як Білгородська та Курська, взагалі зараз є зоною бойових дій після останніх подій. І звичайно, ця версія абсолютно не витримує критики, це розуміють всі у світі, окрім зазомбованого російського населення», — пояснював представник розвідки Андрій Юсов.

Імовірно, російська дезінформаційна кампанія з пошуку «українського сліду» покликана вирішити одразу кілька завдань.

По-перше, відвернути увагу населення від повного провалу своїх спецслужб, які щотижня звітуються про затримання «українських шпигунів», але не змогли виявити реальних терористів. І це попри попередження від країн Заходу.

Ще 7 та 8 березня посольства США та Великої Британії повідомили про ризик терактів у Москві. Цю ж інформацію передавали і непублічними каналами. Зокрема, як пише російське видання «Досье» з посиланням на джерела, близькі до спецслужб, Раду безпеки рф за кілька днів до нападу попереджали про можливе залучення громадян Таджикистану до підготовки теракту, а силовики відстежували активність «Вілаяту Хорасан».

Однак у Кремлі цю інформацію повністю проігнорували. 19 березня путін назвав попередження Заходу «відвертим шантажем» з метою «залякати та дестабілізувати наше суспільство». Вже після теракту директор ФСБ Бортніков виправдовувся, що ця інформація мала «загальний характер» і не підтвердилася.

До провалу спецслужб треба додати і запізнілу реакцію силовиків, які зайшли у будівлю значно пізніше після втечі терористів, та ще й дозволили їм виїхати з Москви. Всі ці теми державна пропагандистська машина активно замовчує.

Натомість Кремль спробами призначити замовниками теракту Київ та США намагається консолідувати суспільство, не допустити наростання протистояння у країні за національною та національною ознакою і знайти додаткові обґрунтування для подальшої жорстокості щодо українців і, можливо, для нової хвилі мобілізації. Також окремий вектор російської пропаганди спрямований на західну аудиторію з метою створити для росії «образ жертви» та заблокувати іноземну допомогу для України.

Російські посадовці та пропагандисти і далі будуть продовжувати ці зусилля і найближчим часом точно знайдуть нові «докази» на користь своєї версії. Цілком ймовірно, що потрібні зізнання зроблять самі терористи, недарма ж відповідний анонс вже дав директор ФСБ. І у цьому не буде нічого дивного, враховуючи російські методи допитів. Одному з нападників силовики під час затримання відрізали частину вуха, а іншого катували електричним струмом, під’єднавши проводи до геніталій.

Як розпізнати фейк: пам’ятка Сhas News 

Ознакою неправдивої новини можуть бути:

• відсутність джерела інформації,
• вживання занадто емоційних фраз чи радикальних висловів,
• посилання на невідому особу («мій кум/ сват/ брат знає», «інформація 100% перевірена»),
• заклики на кшталт: «Максимально треба знати всім» чи «Максимальний репост!»,
• політично заангажовані експерти.

Спецпроєкт реалізований за підтримки German Marshall Fund.