Останні ночі в Україні були неспокійними. В ніч на 17 травня відбулася найбільш масована за весь час війни атака Львівщини. Рашисти цілили у військові об’єкти та залізничну інфраструктуру. І хоча декілька ракет збила українська ППО, частина з них все ж досягла цілі. Тоді ж завдали удару по військових об’єктах у селищі Десна на Чернігівщині та в Охтирці.
У ніч на 18 травня росія здійснила ракетний удар по Дніпру, теж зруйновано об'єкт інфраструктури. Представники російського МЗС ще наприкінці квітня заявили, що вважатимуть законними цілями зброю країн НАТО, яка поставляється Україні. Американським дипломатам навіть передали відповідну ноту.
Але військові поставки продовжуються і російське командування нічого не може з цим вдіяти. Так, загалом по Україні кількість повітряних тривог у порівнянні з березнем-квітнем значно зменшилася. Скоріш за все, це значить, що нашу систему ППО відновили за допомогою Заходу.
Чому саме залізниця?
Російські війська поки що випереджають ЗСУ за кількістю важкого озброєння. Але є і речі, в яких наші військові набагато кращі, — серед них і розвідка.
Достатньо пригадати, що росія за два місяці війни в Україні втратила щонайменше 10 генералів — такого не було ніколи в сучасній воєнній історії, включаючи часи Другої світової.
Наприклад, США передають в Україну інформацію про місцеперебування та пересування російських військ у режимі реального часу, у тому числі супутникові знімки та звіти, отримані з конфіденційних джерел, хоча і з певними обмеженнями (зокрема уряд США вирішив не передавати Україні дані щодо місцезнаходження російських генералів і військових об’єктів за межами України).
У той самий час, за даними британської розвідки, росіяни залишилися «сліпими» в можливостях розвідки. Тому удари завдають «навмання», — тобто користуючись відкритими даними і елементарною логікою.
Цим і пояснюється географія ракетних ударів останніх днів.
Єдина частина України, де можна відносно спокійно налагодити логістичні завдання з прийому та передачі військових вантажів, — це Львівська, Закарпатська, частково Волинська області. А залізниця — оптимальний варіант з транспортування цих вантажів у центр та на схід країни.
Не є військовою таємницею і те, що Десна та Охтирка є великими військовими навчальними центрами. У Десні проводять підготовку фахівців танкових і механізованих військ, артилеристів, снайперів, спеціалістів тактичної медицини та сержантів. В Охтирці знаходиться полк оперативного забезпечення інженерних військ.
Ця ж логіка пояснює і масовані удари по Дністровському мосту в Одеській області, по якому рф вже п’ять разів запускала ракети та фактично знищила його. Знищення мосту дає можливість зайти до Дністровського лиману, фактично в тил сил оборони. Крім того, на мосту було залізничне сполучення, що дозволяло переміщати військове спорядження між Одесою та молдавським прикордонням.
Чи завадять дії росіян постачанню зброї?
Найбільша кількість ракетних ударів по залізничній інфраструктурі, коли було знищено або пошкоджено тягові підстанції у Львівській області, на Вінниччині та Київщині, припала на кінець квітня. За задумом ворога це мало зірвати можливість і графік передачі західної військової допомоги з західних регіонів.
Втім, уперше про постачання американських гаубиць М777 Україні було оголошено 13 квітня. А 15 травня посольство США в Україні повідомило, що всі М777 вже в Україні і Генштаб ЗСУ навіть оприлюднив відео вогню по ворожих позиціях.
Офіційні особи Пентагону повідомляли, що кількість гаубиць має бути достатньою для забезпечення артилерією п’яти українських батальйонів. Відзначимо, що артилерійський батальйон армії США включає 18 гаубичних установок.
Також США вже встигли передати в Україну три з 11 гелікоптерів Мі-17.
Це означає, що логістичні процеси та їхню секретність налаштовано і вона зберігається попри спроби рф знищити її.
Чому зволікаємо з контрнаступом?
В ефірах військові експерти говорять, що контрнаступ України має розпочатися, як тільки «західна зброя» дістанеться підрозділів. Але, крім логістики, потрібен час, щоб підготувати розрахунки та операторів техніки. Тому, за різними прогнозами, він може розпочатися не раніше середини серпня. Однак варто пам’ятати, що йде війна, тому ніхто публічно не називатиме достеменні дати чи говорити про плани.
Втім, треба розуміти, що війна не може бути суцільною перемогою. У тому числі треба приготуватися до того, що ближчим часом інтенсивність та масштабність ракетних обстрілів зросте.
Крім того, вже дається взнаки дефіцит високоточних ракет у кремля. Останнім часом ракетні удари завдають з повітряних та морських платформ, як правило, застарілими радянськими ракетами Х-22. Для них є нормою відхилення від початкової цілі до 5 км. Тобто така ракета може вдарити і по цивільних будівлях, незважаючи на те, що її цілили в інше місце. Тому не варто нехтувати сигналами повітряної тривоги.