Учасники Тристоронньої контактної групи (ТКГ) домовилися про спільну інспекцію у районі селища Шуми за участю координатора ОБСЄ. Про це радісно відрапортували в Офісі президента за результатами позачергового засідання групи, що відбулося 9 вересня. Більше того, Україна зобов’язалась забезпечити логістику, а також гарантувати безпеку всіх учасників інспекції.
«Українська сторона буде задіювати будь-які механізми як у рамках ТКГ, так і в рамках Нормандського формату, які дозволять зберегти життя українських військовослужбовців та мирного населення», — цитує слова глави української делегації в ТКГ Леоніда Кравчука офіційний сайт президента.
Загралися
Ми в жодному разі не відкидаємо прагнення військово-політичного керівництва сприяти забезпеченню миру на Донбасі. Але загравання з терористами негативно позначиться на міжнародному статусі країні. Не говорячи про те, що сам статус ТКГ нівельовано, а Кремль показує президенту Володимиру Зеленському, що й надалі робитиме все, що заманеться.
«У прагненні миру не треба доходити до абсурду. ОБСЄ моніторить виконання домовленостей. У них ніяких зауважень не було. Навіщо показувати все більшу відкритість та бігти назустріч забаганкам Пушиліна?», — говорить Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень. На його думку, цим самим Україна легітимізує значимість підконтрольних окупаційних адміністрацій, а Кремль саджає нас за стіл прямих переговорів зі злочинцями.
Мусієнко нагадує, що влітку 2019 року під час розведення сил та засобів біля Станиці Луганської незаконні збройні формування ЛНР не захотіли покинути позиції на висоті «Князь Ігор» (67-метрова висота на окупованій території). Але жодних офіційних заперечень від України не пролунало.
Українські військові в розмові «не під запис» також говорять, що Шуми не мають значної оперативно-тактичної цінності. Скоріш за все, були обрані Кремлем випадково, щоби потім написати для Пушиліна текст заяви. Також існує версія, що бойовики ДНР мають намір зробити передислокацію сил та засобів біля Горлівки, тому не хочуть зайвих свідків. Варто відзначити, що за умовами повного та всеосяжного режиму припинення вогню проведення розвідки теж забороняється.
«Давайте забудемо про Пушиліна. Україну звинувачують у порушені домовленостей, але наш представник братиме участь в інспекції, ми забезпечуємо логістику та безпеку. Де логіка?», — зауважує на умовах анонімності один з високопоставлених офіцерів командування ЗСУ. Він побоюється, що з боку представників ОРДЛО можливі провокації. Наприклад, біля позицій, що будуть інспектувати, може з’явитися той самий Пушилін, і його не можна буде затримати, -- ми ж обіцяли забезпечити безпеку.
Слизький шлях
Коротко нагадаємо передісторію конфлікту. 3 вересня представник окупаційної адміністрації «ДНР», що підтримується Кремлем, Денис Пушилін поставив Україні ультиматум. За його бажанням українські військові мали відступити, до того ж прибравши інженерні споруди поруч з населеним пунктом Шуми. Позиція знаходиться на підконтрольній Україні території між Торецьком і нині окупованою Горлівкою. У разі невиконання вимоги вранці 7 вересня позицію погрожували знищити. Бійці 503-го Окремого батальйону морської піхоти, які перебувають на ній, заявили про повну готовність до можливого обстрілу. Проте обстріл 6 вересня стався в іншому місці — у районі Красногорівки, тобто в десятках кілометрів від Шумів. Один український військовий загинув, ще одного було важко поранено. Тоді одразу заговорили про можливий зрив повного та всеосяжного режиму припинення вогню, що діяв з 27 липня.
ТКГ створили у 2014 році як засіб полегшення дипломатичного вирішення війни на Сході. До її складу входять представники України, ОБСЄ та Росії. Маріонеткові російські представники так званих ДНР та ЛНР не є учасниками групи, тому не беруть участі в процесі. Більше того, починаючи з 2015 року, вони визнані в Україні терористичними організаціями.
Згідно офіційного звіту Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, з 5 липня до 2 вересня порушень мирних домовленостей зі сторони Збройних сил України в районі Шумів зафіксовано не було. Але наші представники в ТКГ погоджуються провести інспекцію на підставі заяви особи, яка взагалі не уповноважена до будь-яких дій. Більше того, з травня 2014 року СБУ подала на Пушиліна у розшук.
11 вересня заплановано зустрічі радників лідерів держав – учасниць Нормандського формату. Черга денна не визначена, але Зеленський вже наголосив, що Україна робила й робитиме все для збереження перемир’я. Тому в подальшому «кейс Пушиліна» може бути не поодиноким. Питання лише в тому, як далеко готові будуть зайти на Банковій.
ФОТО: GettyImages
