.JPG)
Бойові стяги підрозділів, прапори, розписані побажаннями українських героїв, і суворі сови ГУР, які дивляться на відвідувача з відзнак за підписом Кирила Буданова. Це — експозиція «Разом до Перемоги! Разом ми сильні!», яка зустрічає всіх відвідувачів Північного апеляційного господарського суду (ПАГС). Усі експонати — подарунки від підрозділів, яким допомагає суд. Судді та працівники суду, починаючи з 2014 року, активно підтримують ЗСУ волонтерською допомогою для забезпечення військових мотиваційними прапорами та символікою, транспортними засобами, необхідним обладнанням, зокрема бронежилетами, радіостанціями, дронами, зарядними станціями, засобами РЕБ, обігрівачами тощо.
Початок волонтерства: прапори і перші кроки підтримки
«Судова система є частиною суспільства і має жити його інтересами та в дусі часу» — розмірковує голова ПАГС Олег Хрипун. Український народ став на захист своєї країни з початком збройної агресії у 2014 році. Тисячі патріотів об’єдналися в добровольчі батальйони та відправилися на схід для боротьби з нахабним ворогом. Наші добровольчі підрозділи потребували не тільки озброєння, а також мотиваційних атрибутів — прапорів, шевронів, футболок тощо. Саме з початку російсько-української війни у 2014 році розпочалася історія волонтерства суддів Київського апеляційного господарського суду (нині ПАГС). Тоді добровольчий батальйон «Черкаси» потребував бойової хоругви — підрозділ не мав жодних знаків розрізнення. Добровольці звернулися до креативного художника-волонтера Олега Ганжі, який був земляком одного з наших суддів, а він, у свою чергу, запропонував нам об’єднати наші волонтерські зусилля.
«Коли Олег Ганжа разом з командуванням батальйону звернувся до нас із проханням про допомогу — мене розпирало від гордості. Для нас це була така честь — створити бойову хоругву для людей, які пішли добровільно захищати нашу країну у надзвичайно важкий час».
Так розпочалася співпраця, яка тривала 10 років — до самої смерті Олега Ганжі. За цей час разом із суддями ПАГС він створив понад сто прапорів — народних, бойових, мотиваційних. А ще — хоругви, вимпели, шеврони, футболки, відзнаки тощо. Так створювалися символи ідентичності підрозділів, які за роки війни на полі бою здобули собі славу легендарних. Починали з дрібниць, але ці «знаки, які відрізняють» були дуже важливими для бійців.
У подальшому налагодили тісні зв’язки з 72-ю бригадою та іншими збройними формуваннями. І створення айдентики для підрозділів — це була лише перша масштабна хвиля допомоги, яка заклала фундамент для подальшої співпраці. Крім того, посильну допомогу ще в той період судді надавали воїнам в забезпеченні їх формою, засобами зв’язку, інструментами тощо.
Масштабування допомоги: війна 2022 року та нові виклики
З початком повномасштабної війни у 2022 році обсяг волонтерської роботи суддів значно зріс. З перших днів війни ПАГС почав перераховувати половину суддівської винагороди на підтримку ЗСУ.
Крім грошової допомоги, ми продовжили займатися мотиваційними прапорами та футболками, а також опанували інші напрямки благодійництва — придбання та ремонт автомобілів, виготовлення дронів, обігрівачів, закупівлю касок, бронежилетів, медичних препаратів, паливно-мастильних матеріалів, зарядних станцій, засобів зв’язку, різноманітного обладнання, засобів РЕБ тощо. Багато вихідних та днів відпусток Олег Хрипун та його колега Анатолій Майданевич проводили в прифронтових районах, максимально близьких до зони бойових дій.
У серпні 2022 року, наприклад, для вручення мотиваційного прапора 3-му батальйону 14-ї бригади виїхали у Соледар. Передача відбувалася серед обстрілів та вибухів, біля догораючої після російської атаки будівлі «Артемсолі».
«Зустріч була за кілька кілометрів до ворожих позицій. У дворі приватного будинку, густо оповитому виноградом, під яким можна було сховатися від дронів-розвідників, — згадує Олег Хрипун. — Ми висадилися з автомобілів, і машини одразу від’їхали, щоб сховатися під деревами. Наш супроводжуючий — старшина батальйону — сказав, що у нас максимум 10 хвилин — бо машини вже точно помітили, і скоро росіяни влаштують тут Армагеддон».
Старшина знав, що каже — дуже скоро почався інтенсивний обстріл. Городами бігли назад до машин та залягали в зарості, щоб сховатися від прилітаючих снарядів. Від’їжджали стрімко, попри практично одразу пробиті колеса. У такому форматі підтримка тривала, допоки не відбулося переформатування фронту і панувати на ньому не почали дрони. Це змінило і формат допомоги — акцент змістився спочатку на дрони і засоби РЕБ, а потім на станки для виготовлення оптоволокна.
Переформатування підтримки: дрони та лабораторії
Одним із важливих напрямів стала співпраця з Головним управлінням розвідки (ГУР). З 2023 року судді щомісячно збирають кошти та перераховують їх на благодійний фонд ГУР. Частина цих грошей пішла на удосконалення роботи лабораторії розвідників, яка, зокрема, займалася розробками дронів.
«Одного разу співробітники ГУР приїхали до нас у суд показати зразки створених дронів. І наша колега Ірина запропонувала назвати їх «Пагсік». Таке, ніби лагідне ім’я, похідне від абревіатури назви Північного апеляційного господарського суду», — каже Олег Хрипун.
У 112-й бригаді ТРО, яка також застосовує «Пагсіки» на полі бою, їх називають дронами для пріоритетних цілей. Кажуть, якість їх роботи залишається однією з найвищих.
Додатковим напрямком підтримки суддів стали також снаряди для скидів і камікадзе.
«Вони оплатили нам різні варіанти цих боєприпасів, — розповідає військовослужбовець 20-го армійського корпусу Володимир. — Ми їх випробовували, давали рекомендації, які ефективніші, яких більше треба. Вони завжди були дуже уважні до наших рекомендацій і дуже відгукувалися на наші потреби. Я вже не пам’ятаю, скільки автомобілів вони купили для батальйону!»
Поступово процес виробництва скидів підрозділи налагодили самостійно. Потреби захисників трансформувалися. Тепер їм потрібна була допомога у створенні власних дронових лабораторій різних специфікацій.
Одна з них, за підтримки суддів, з’явилася у 14-й ОМБр. Дрони, оптоволокно, скиди — все це виробляється прямо в підрозділах у режимі 24/7. Бо якою б налагодженою не була система забезпечення, вона не зможе швидко забезпечити потреби підрозділу — війна змінюється надто динамічно.
«Раз Олег приїхав до нас на Куп’янський напрямок, ми з ним довго говорили, я розповідав своє бачення, що і як має працювати. Пояснював, чому одна з найперших задач — це створити лабораторію з виробництва дронів на оптоволокні, — згадує офіцер 14-ї бригади на псевдо Шеф. — Він мені сказав: «Не переживайте, у вас все вийде, ми вам допоможемо всім, чим зможемо»».
За його словами, за підтримки Північного апеляційного господарського суду лабораторія отримала необхідні станки та програмне забезпечення і почала активно працювати. Оптоволоконні дрони — це сьогоднішній день, на полі бою вони вирішують дуже багато, особливо коли йдеться про знищення ворожої техніки, каже Шеф: «Так, десь бувають обриви, трапляються помилки пілотів, але відсоток влучань у них — дуже високий».
Окрім того, судді підтримують підрозділ генераторами, зарядними станціями, машинами.
«Вони дуже багато для нас зробили, — каже «Шеф». — Такі волонтери відіграють дуже велику роль у захисті України. Ключове — оперативність їхньої допомоги. Тому що виконання наших заявок, тендери, держзакупівлі — це все працює. Але дуже повільно. Якщо росіяни розбили мені машину — це означає, що людям немає чим підвезти БК, нема як людей забрати з позицій, нічого немає. За 3–4 дні волонтери мені пригнали два пікапи. Держава так оперативно цього би не змогла ніколи. А я ж не скажу росіянам: почекайте, зараз тут нашу заявку закриють і почнемо далі воювати. Тому без волонтерів нам усім тут був би гаплик».
Судді і засуджені. Неочікувана підтримка
Однією з незвичних, але важливих ініціатив була допомога засудженим, які готувалися до служби в ЗСУ. Від травня 2024 року колишні засуджені отримали можливість захищати Україну на війні разом із мобілізованими. Відповідний закон підписав Президент України Володимир Зеленський. Щоправда — з певними обмеженнями. Контракт із ЗСУ запропонували тим особам, які відбували покарання за легкі та середньої тяжкості злочини. Служити вони можуть у визначених Генеральним штабом бригадах. Але до підрозділів ці люди прибували буквально без нічого.
Тому для засуджених Бориспільської колонії судді ПАГС взяли на себе роль родичів, які збирають воїнів на війну, та зібрали для них своєрідні «рюкзаки мобілізованих», у яких було все необхідне — від шкарпеток до документів.
«Ми купували їм форму, рюкзаки, ложки, навіть зубні пасти, щоб вони йшли захищати країну не як обідранці, а як гідні захисники», — розповідає Олег Хрипун.
Каже, без жартів на тему «Як життя перевернулося, що судді допомагають засудженим» не обійшлося. Але на загальну атмосферу налаштованості на конструктивну співпрацю це не вплинуло. Потім судді продовжили підтримувати хлопців уже у складі бойових підрозділів.
Організація волонтерства та його значення для суддів
Волонтерська діяльність суддів носить аматорський і добровільний характер, — каже Олег Хрипун. З часом склалася система координації.
«У нас є суддя, який відповідає за волонтерський напрямок, — Анатолій Майданевич, який не тільки займається збором коштів та організацією закупівлі замовленого бійцями, але й нерідко особисто доставляє благодійну допомогу на передову. Замовлення є постійно та у великих обсягах, ми разом із колегами та друзями виконуємо їх лише по мірі наших можливостей», — розповідає співрозмовник.
У 2022 році з заробітної плати кожного із суддів відраховувалося 50% на військову допомогу — тоді через казначейські рахунки Міноборони вони перерахували понад 40 мільйонів гривень. Але наприкінці року судді вирішили, що кожен надалі писатиме заяву, скільки грошей він буде перераховувати зі своєї зарплатні на загальний збір на підтримку війська і кому саме.
Останнім часом, за словами Олега Хрипуна, централізовані збори падають — від щомісячного мільйона до 600–800 тисяч на місяць. Однак ПАГС залишається судом, який регулярно підтримує військових.
«Чи організована така волонтерська робота в інших судах? Не знаю. Мені відомо про певну благодійну допомогу ЗСУ з боку наших колег з різних судів. Зокрема, прикладом є суддя Господарського суду міста Києва Сергій Ковтун, який регулярно підтримує різні підрозділи ЗСУ та особисто доставляє допомогу в зону бойових дій. Але, на жаль, у нас немає чіткої комунікації та взаємодії між різними судами. Це, звичайно, величезний мінус», — каже Олег Хрипун.
Однак, каже, що ПАГС припиняти свою волонтерську активність не планує.
«Наші бійці ризикують життям не під страхом, а з усвідомленням, — ділиться суддя. — Вони можуть отримати поранення чи загинути, але йдуть на передову. Це унікальне явище, яке вражає мене найбільше».
Народ України своєю героїчною та самопожертовною боротьбою доводить своє ставлення до захисту незалежності нашої країни. Судова система не має залишатися осторонь. Чесне та справедливе вирішення спорів, благодійна допомога ЗСУ — це основні напрямки роботи суддів сьогодні. Не менш важливим є напрацювання механізмів покращання роботи судової системи в майбутньому. Питання справедливості з кожним днем війни стає все актуальнішим для суспільства. Саме суди своїми рішеннями мають забезпечити панування справедливості...
«Народ України своєю героїчною боротьбою довів своє право жити в щасливій і незалежній країні. Завдання суддів — своєю повсякденною роботою довести, що вони є гідними представниками українського суспільства. Щасливі люди успішної країни — дороговказ у роботі всієї судової системи!» — Олег Хрипун
