«Член-кореспондент Національної академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор. Відомий вчений у галузі епідеміології, вірусології та вакцинології. Автор понад 500 наукових праць», — так описані регалії Вікторії Задорожної на офіційному сайті НАМН.
Вона очолює профільну установу НАМН — інститут епідеміології ім. Громашевського, завдання якої вивчення інфекційних хвороб і епідемій. Втім, цього року у медіапросторі інститут Задорожної з’являвся здебільше у контексті дискусій навколо використання у профілактиці COVID-19 вітчизняних препаратів «неспецифічної дії». Наприклад схвальні відгуки інституту ім. Громашевського отримав «Протефлазід». Спиртова настоянка щучки дернистої, виробника якої — компанію «Екофарм» Анатолія Новіка — АМКУ у липні оштрафував на 3,2 млн грн за поширення неправдивої інформації про ліки від COVID-19.
Цікаво, що АМКУ наклав на виробника штраф у тому числі за використання у маркетингу результатів проведеного у інституті Задорожної дослідження. «На сайті компанії розміщене повідомлення: «Получены результаты исследований о действии протефлазида на коронавирусы», у якому можна ознайомитися зі звітом державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського». Однак за гучною назвою міститься дослідження, яке не стосується ні COVID-19, ні будь-якого іншого коронавірусу людини. Дослідження вивчало дію препарату на коронавірус свиней», — йдеться у офіційному повідомлені АМКУ.
Саме тому розмову з Задорожною ми почали з цього, доволі контроверсійного питання.
— Яку роль ваш інститут зіграв у протидії епідемії в Україні?
— Ми займалися (COVID-19) з перших днів, з того моменту, як дізналися, що в Китаї з'явився новий вірус. І чекали розвитку епідемії, подібної до тієї, яку ми зараз маємо. Ми брали участь у роботі штабів усіх рівнів, починаючи від штабів МОЗу і закінчуючи урядовим штабом. Формували перші рішення, перші документи. Але, на жаль, в подальшому обходилися вже без нас.
Інститут з перших днів включився у вивчення проблеми з лікарськими засобами, які зараз є. Вивчали на коронавірусі свиней як модельному вірусі їх специфічну активність. Вивчали всі дезінфектанти, з якими до нас зверталися розробники і які потім застосовувалися в Україні. Вивчали епідеміологічні та вірусологічні особливості цієї інфекції, а також відкрили клініку, де лікуємо хворих і одночасно вивчаємо клінічний перебіг, патогенез, діагностику цієї хвороби. Ну і (займаємося) розробкою профілактичних заходів.
«Протефлазід»
— Давайте докладніше поговоримо про розробки лікарських засобів, у яких ви брали участь, — наприклад, «Протефлазіду». Доцільність його застосування викликала багато дискусій. Чому ви вирішили досліджувати цей препарат і як доводили його ефективність проти коронавірусу?
— Цей препарат у нас у клініці використовується понад 20 років для лікування багатьох інфекційних захворювань, в тому числі тих, які викликають віруси герпес-групи, гепатитів В і С. І препарат дуже добре себе зарекомендував в цьому напрямі, тому коли до нас звернулися розробники цього препарату, ми пішли назустріч і провели дослідження на моделі коронавірусу свиней, тому що в Україні немає умов працювати зі штамами SARS-CoV-2. На цій моделі ми показали in vitro (тобто на культурі клітин) ефективність цього препарату. Пізніше розробники підтвердили цю ефективність в інших країнах, де працюють саме зі збудником COVID-19. Наші результати практично повністю збіглися.
— Міжнародні концерни вкладають величезні кошти у створення противірусних препаратів. Але для розробників лікарських засобів це одна з найскладніших ніш. Досі у світі немає жодного препарату, який би мав доведену ефективність проти вірусів, що викликають ГРВІ. Навіть ефективність озельтамівіру щодо грипу стали брати під сумнів. Якщо в Україні існують препарати, які показують ефективність проти багатьох вірусів одночасно, чому цими препаратами не цікавляться світові фармконцерни?
— Що стосується досліджень, які проводять у світі, то їх зараз дуже багато. Деякі показують обнадійливі результати. Однак, крім експериментальних даних, повинна бути доказова клінічна база. Для цього проводять клінічні дослідження і вже при використанні препарату в клінічних умовах підтверджують або не підтверджують його дію. Ви бачите, скільки антивірусних препаратів у світі спочатку вважалися перспективними щодо лікування COVID-19, вони були внесені у протоколи лікування в багатьох країнах, зокрема і в Україні, а потім після широких клінічних досліджень їх ефективність не підтверджувалася. Зараз в Україні клінічні випробування щодо COVID-19 проходять або пройшли декілька вітчизняних лікарських засобів. І це не обов’язково препарати прямої дії. Але якщо вони знижують тривалість захворювання, тяжкість його перебігу або рівень летальних випадків, то це є доказовістю їх ефективності. А що стосується взаємовідносин у світовій фарміндустрії, то це не моя компетенція.
— Але по «Протефлазіду» ви провели лише доклінічні дослідження на культурі клітин. Тим не менше, рекомендували включити його в клінічний протокол і застосовувати для лікування людей...
— Ми включили цей препарат у свій локальний протокол. Ми наукова установа, яка має право на наукові дослідження. Тим більше, що «Протефлазід» уже багато років є офіційно зареєстрованим в Україні лікарським засобом, зокрема і для лікування та профілактики респіраторних вірусних інфекцій. Цей препарат ми використовуємо за згодою хворого, і не як основне лікування, а як додаткове на базі тих препаратів, які включені в протокол МОЗ.
— Думаю, ви в курсі, що «Екофарм» агресивно просуває «Протефлазід» на ринку. Компанія ще з часів пандемії свинячого грипу в 2009 році активно намагається «проштовхнути» його в протоколи МОЗ. Чи етично рекомендувати для застосування препарат нехай не шкідливий, але без доведеної ефективності? Пропонувати пацієнтам витрачати гроші на препарат, якого немає ні в одному з міжнародних протоколів лікування ГРВІ?
— Термін «міжнародні протоколи» не зовсім коректний. Таких протоколів не існує. Є рекомендації ВООЗ, асоціацій інфекціоністів тощо, які країни ураховують при створенні своїх протоколів, тобто національних, до яких вони можуть включати і лікарські засоби власного виробництва. Що стосується «Протефлазіду», то виробники цього препарату вчинили надзвичайно гуманно, бо на початку епідемії вони надали його безкоштовно в області, де почалася епідемія, — Чернівецьку та інші. Вони надали цей препарат медпрацівникам для профілактики захворювання. Тобто медпрацівники приймали за схемою цей препарат. Співробітники нашого інституту теж приймали, а в клініці де лікують COVID-19, приймають і зараз. Потім виробники проаналізували результати і у них вийшло, що захворюваність серед тих, хто приймав препарат, була в два рази менше. Ніхто з тих, хто його приймав і захворів, не помер, і легкі форми не переходили у важкі. І взагалі-то ці дані про ефективність є у фірми. Якщо ви хочете на цю тему поговорити, поговоріть краще з виробниками, вони вам більш детально розкажуть про результати, які отримали. Мені такі питання не дуже етично ставити.
— Але все ж. Якщо справді при вживанні «Протефлазіду» вдвічі знижується рівень захворюваності, це прорив у медицині. Чому ж ніде, крім країн СНД, цей препарат не використовують?
— Мені важко відповідати на такі питання. Це справа фірми — в яких країнах реєструвати свої препарати. Однак зараз у світі широко досліджується антивірусна дія флавоноїдів, зокрема й проти SARS-CoV-2 (Канада, Японія), а саме флавоноїди є активною речовиною «Протефлазіду». Я хочу сказати в цьому плані, що за аналогічною схемою профілактики для населення і для медиків пішла Куба. І ви подивіться захворюваність і кількість смертей на Кубі і поруч в Домініканській Республіці — понад 9 тис. та 150 тис. випадків захворювань, 130 та 2 тис. смертей відповідно, притому, що кількість населення на Кубі більше. Порівняйте, і вам буде видно різницю в захворюваності і смертності. Ми неодноразово вели бесіди з послом Куби в Україні на цю тему. Вони пропонували Україні такі ж препарати для профілактики і лікування, які вони використовують у себе. На жаль, ці препарати в Україні не зареєстровані. До слова, співробітники посольства Куби для профілактики від початку епідемії використовують «Протефлазід».
— Куба знаходиться в 60 км від Флориди, США, де масштабна епідемія і ситуація вийшла з-під контролю. Чому США це все не цікавить? США б точно знайшли гроші на профілактичні препарати, якщо вони в розробку вакцини вкладають мільярди...
— Тут всередині країни розібратися неможливо, а ви мене за США питаєте. Питання не до мене.
— Чому, врешті-решт, препарати для профілактики COVID-19 не цікавлять ВООЗ?
— Тому що спочатку повинні бути зацікавленість і підтримка з боку своєї держави, а потім вже інтерес із боку когось іншого.
— Ваш інститут отримує державне фінансування. Коштів, які вам виділяють, вистачає на повноцінну роботу?
— Цього року вистачає, тому що ми отримали додаткове фінансування в зв'язку з пандемією COVID-19. Однак для повноцінної роботи необхідно переоснащення лабораторій сучасним обладнанням, підвищення заробітної плати науковим співробітникам для залучення молоді та збереження наукового потенціалу.
Вакцина
— У Великобританії почалася масова вакцинація проти COVID-19. Чи допоможе вакцина перемогти пандемію? Ваші очікування?
— Особисто я ставлюся з великою обережністю до вакцинації, оскільки це дуже непростий вірус, ми про нього ще дуже мало знаємо. Ще не все зрозуміло з патогенезом цієї хвороби, з механізмами імунної відповіді. Ми не знаємо, наскільки довго зберігається імунна відповідь у перехворілих, наскільки часто будуть спостерігатися повторні захворювання. Як реагує організм при повторному інфікуванні, яка буде клінічна картина у таких пацієнтів. Не знаю, яка вакцина буде використовуватися в Україні.
Я багато років є головою експертної групи по вакцинах. Я за своє життя бачила дуже багато документації на вакцини. Я знаю, що не існує вакцин зі стовідсотковим захистом і зі стовідсотковою безпекою. Тому, щоб оцінювати перспективи вакцинації, я повинна бачити документацію на ту вакцину, яка буде застосовуватися.
— Коли з'явиться вакцина в Україні, ви особисто будете вакцинуватися?
— Я повинна подивитися, що це за вакцина і повинна побачити на неї всю документацію.
— Ви побоюєтеся, що у нової вакцини можуть виявитися побічні ефекти, які під час клінічних досліджень ще не були відомі?
— Таке теж може бути. Навіть при тривалих клінічних дослідженнях, які проводять для нових вакцин не в такому поспіху, як зараз. Можливо, що під час післямаркетингового вивчення, коли вакцина пройшла всі регуляторні органи та стала комерційним препаратом, у процесі використання з'являться якісь нові відомості. Наприклад, якісь рідкісні побічні реакції, які при обмеженому клінічному дослідженні не виявляються. Так може трапитися з будь-якою вакциною.
Як приклад наведу живу поліомієлітну вакцину, коли вакциноасоційований поліомієліт реєструється приблизно один випадок на мільйон використаних доз. При обмеженій кількості реципієнтів вакцини цього можна не помітити. Два місяці недостатньо і лише в процесі післямаркетингових досліджень вже з'явиться більш чітка картина.
— Чи варто вакцинуватися людям, які вже перенесли COVID-19?
— Вакцинуватися потрібно здоровим, а тим, що перехворіли, поки вакцинуватися небажано. Дуже короткий строк спостереження ми поки що маємо. Треба дослідити тривалість і якість природного специфічного імунітету, тобто імунітету після природного інфікування, щоби зрозуміти, чи треба їм вакцинуватися і в які строки.
— Якщо не масштабною вакцинацією в найкоротші терміни, як же тоді боротися з пандемією?
— Носіння масок, соціальна дистанція і санітайзер. Тобто ті профілактичні заходи, про які говориться вже майже рік. Але ці заходи не можна розглядати окремо. Це повинно бути в комплексі. І тільки це може стримати поширення вірусу за умов відсутності вакцинації.
— На який період, на ваш погляд, розтягнеться пандемія? Коли ми зможемо повернутися до нормального життя?
— Не менш ніж за два роки. Вірус нікуди не піде, він залишиться з нами, але на той момент великий прошарок населення матиме імунітет, чи то в результаті природного інфікування, чи то в результаті вакцинації. Але тут питання в тому, чи буде імунітет дуже швидко знижуватися. Будемо сподіватися, що цього не станеться.
— Але хоча б зменшити масштаби епідемії вакцинація допоможе? Можна очікувати, що в наступному році забезпечені вакцинами Європа і США повернуться до нормального життя?
— Хочеться сподіватися, що передача вірусу знизиться. Так, після вакцинації, я впевнена, на певний період однозначно захворюваність знизиться. Ймовірність захворіти у вакцинованих протягом двох - трьох місяців буде дуже низькою. А надалі буде залежати від того, як довго зберігатиметься післявакцинальний імунітет. Крім того, треба враховувати і природне зниження захворюваності навесні за рахунок сезонного зниження циркуляції збудника і збільшення на той час частки перехворілого і вакцинованого населення.
Локдаун
— Як ви ставитеся до ідеї ввести локдаун після Нового року. Наскільки це виправдано з точки зору епідеміології?
— З епідеміологічної точки зору локдаун потрібно було вводити вже зараз. Чим більше інфікованих, тим швидше поширюється інфекція. Це ланцюгова реакція, і чим далі і ширше вона пішла, тим важче протидіяти. Лікарні вже переповнені, кількість госпіталізованих щодня наближається до 3 тис., померлих — до 300. Ці показники збільшилися майже вдвічі за короткий строк. А на тлі відносної стабільності і навіть зниження захворюваності на COVID-19 свідчать про те, що більшість випадків COVID-19 не діагностуються, реєструються як грип та ГРВІ, обумовлюючи зростання в Україні захворюваності на грип та ГРВІ. Ураховуючи збільшення активності людей перед святами та на свята, ці цифри і надалі зростатимуть. Медичні працівники натепер справляються з ситуацією на межі своїх можливостей. При цьому далеко не кожна людина може вчасно отримати належну медичну допомогу.
— Карантин вихідного дня — це була хороша ідея? Вона дала якийсь ефект?
— З моєї точки зору як епідеміолога, будь-які дії, спрямовані на запобігання поширення вірусу, а значить, і збереження життя людей — виправдані. Однак вони були введені занадто пізно. Такі заходи не могли зменшити захворюваність, але могли трохи стримати інтенсивність цього процесу на якийсь час.
