Вже котрий день не вщухає медіаскандал навколо Анжеліки Єременко, колишньої помічниці Олега Діденка, глави ЦВК. Нагадаємо, вона у своєму блозі описала історію з подарунком, який на 14 лютого зробив їй хлопець, — зі зламаним вібратором і спробами замінити його на девайс, що працює. Розповідь викликала хвилю хейту, після чого Єременко звільнилася з ЦВК. Її рішення піти з держструктури, у свою чергу, викликало шквал негативу з боку ліберальних кіл, які звинуватили вже хейтерів Єременко у мракобіссі і почали відстоювати таку позицію: представник держструктур, що працює в комунікаціях, має право не тільки на особисте життя, але і на те, щоб ділитися у соцмережах його інтимними моментами.
Ключове питання цієї історії: чи справді звільнення з ЦВК, спровоковане хейтом недоброзичливців, було особистим рішенням Анжеліки? Або її все ж попросили тихо піти? Якщо це так, наша система держуправління — повний совок. Але відповіді на це питання у мене немає, і не факт, що ми її колись дізнаємося.
Два різних світа
Якщо ж безпосередньо аналізувати ситуацію, що склалася, на неї потрібно дивитися одночасно з декількох сторін. З одного боку, Єременко розповіла історію про зламаний вібратор в особистому блозі Bad mama. Назва блогу з самого початку попереджає читачів про присутність контенту з «родзинкою». Тому обурення опублікованими в ньому розповідями виглядає досить дивно. Це як зайти на сайт елітного ЖК, щоб потім обурюватися площею та плануванням дорогих квартир і розповідати про переваги життя в хрущовці.
Більш за те, вібратори в Україні аж ніяк не заборонені. Їх продають на кожному розі, майже як «Айкоси». Але про «Айкоси», вживання яких шкодить здоров'ю, у пристойному суспільстві можна говорити. А про вібратори, застосування яких здоров'ю не шкодить, — ні...
З іншого, — потрібно розуміти, що держава і секс у всьому світі — це дві прямі, які ніколи не повинні перетинатися. Як тільки вони перетинаються, кар'єра на державній службі тут же припиняється. Так було з купою американських, європейських, та навіть українських політиків і державних службовців. На місці Анжеліки я б раділа, що її кар'єра в держсекторі закінчилася не через участь керівництва ЦВК у корупційному скандалі, а через скандал на тлі сексу, як у політичних акул.
Обережність не завадить
Нарешті, випадок Єременко — черговий приклад того, про що я вже давно пишу: активність в соціальних мережах впливає на роботу. Репутація в інтернеті багато в чому формує думку про вас ще до того, як люди знайомляться з вами особисто.
За даними комунікаційного агентства PlusOne, кількість українських користувачів Facebook в 2019 році склала 14 млн осіб, Instagram — 11,5 млн. Загалом у країні 25 млн людей працездатного віку. Тобто більша частина працездатного населення користується соціальними мережами.
Логічно, що для роботодавців слід, який залишає користувач у соцмережах, стає одним із джерел інформації про людину. Згідно з опитуванням, проведеним в одній з груп українських HR-фахівців, дані соцмереж поки що не є вирішальними при ухваленні рішення про працевлаштування, але як додатковий інформаційний ресурс їх використовують часто. І це тільки початок. Через декілька років в Україні соціальні мережі стануть основним джерелом інформації для HR. Принаймні, якщо ми рухаємося по траєкторії розвинених країн. Одним словом, інформацією, яка стає загальнодоступною, потрібно ділитися вкрай обережно.
Але у будь-якому випадку я б на місці Анжеліки раділа: дитина в неї є, хлопець є, вібратор вже працює, книгу купують, підписників на її блог аж 30 тис. осіб, здоровий смак до життя у неї теж є. Робота додасться.
