У 2022 році Україна піднялася в рейтингу найпотужніших армій світу Global Firepower з 25 на 22 місце.
У 2023 році наша армія продовжила рух вгору. За посиланням ви знайдете новий рейтинг найсильніших армій світу Global Firepower 2023.
Подібні заголовки зазвичай викликають гордість у пересічних українців та іронічні посмішки у фахівців. Адже складання рейтингів сили армій є найбільш суб’єктивним та заангажованим видом діяльності зі всіх, які лише можна уявити. Їхні результати часто стають головним аргументом під час суперечок «диванних експертів» та дописувачів «мережевої аналітики». Але жодним чином не впливають на реальну політику.
Chas News розповідає, звідки беруться рейтинги армій, та хто їх робить.
Global Firepower: розповім про все на світі
На сьогодні найбільш цитованим є вже згаданий вище рейтинг потужності армій Global Firepower, який створюють за допомогою відкритих даних, рейтингуючи їх за складною та не до кінця зрозумілою методологією. Достатньо сказати лише то, що за останні три роки ЗСУ в цьому рейтингу зросли з 27-го до 22-го місця. При цьому, якихось суттєвих трансформацій в цей час в українській армії не відбувалося.
Global Firepower є проєктом американця Деніела Пучека (Daniel Puczek). Згідно з реєстрами доменних імен та торгових марок, Пучек володіє більш ніж сотнею сайтів, присвячених всьому на світі: від корейської війни, генералів та реєстрів залізничного транспорту і до агрегатора весільних послуг та класифікатора динозаврів.
Відомо, що для створення рейтингу використовують власний індекс PowerIndex, який включає: чисельність армії, кількість військової техніки, транспортну інфраструктуру, доступ до енергоресурсів, фінансування військової сфери. Втім, укладачі рейтингу ігнорують наявність чи відсутність у країни ядерної зброї — головного фактору стримування противника.
Та й взагалі, методика, за якою складають цей рейтинг — доволі сумнівна. Наприклад, Пакистан розмістили на дев’ятому місці, а Ізраїль — на 18-му. Сумнівно, що високотехнологічна армія Ізраїлю поступається майже вдвічі Пакистану. Та й місце рф є надто завищеним, якщо врахувати втрати особового складу, вищого командування та техніки за більш ніж 300 днів війни в Україні.
Ще одним джерелом в пошуку «перемог і сенсацій» часто виступає банальна Вікіпедія. Нещодавно вітчизняні ЗМІ активно поширювали новину, що рф серйозно втратила позиції в рейтингу армій світу. Джерелом інформації виступала Вікіпедія, а саме сторінка за списком країн за чисельністю збройних сил. Адекватність подібного рейтингування теж викликає великі сумніви.
Рейтинг армій світу: що рахувати будемо?
Головна проблема, що потужність армій можна оцінювати та порівнювати по-різному: за кількістю військовослужбовців, співвідношенню чисельності армії до загальної чисельності населення, кількістю та якістю техніки — танків, бронетехніки, авіації, наявності флоту, кількості високоточної зброї.
Те ж саме озброєння та військову техніку можна порівнювати та оцінювати за новизною, технологічністю, досвідом практичного використання.
Але не загальноприйнятої методології ранжування цих речей для створення рейтингів. Власне, крім власників розважальних сайтів, це нікому і не потрібно, адже для оцінки потенційного супротивника працюють потужні аналітичні центри в парі з розвідувальними службами.
Наприклад, розроблена фондом The Heritage Foundation формула для оцінки боєздатності армії США включає в себе чотири основних компоненти: вік ключових військових платформ (техніки), їхнє забезпечення (незалежно від віку), програми покращення або заміни, а також фінансова і технологічна можливість модернізації.
Знову ж таки, будівництво кожної армії залежить від воєнної доктрини, де кожна країна декларує свою політику в галузі національної безпеки. Наприклад, невеликі країни НАТО, які фактично не мають власної армії, але мають гарантії безпеки від союзників по Альянсу аж ніяк не можна порівнювати з країнами, які не входять у воєнні союзи.
Як же дізнатися, яка армія найсильніша?
Єдине, що можна порадити — досліджувати матеріали двох найбільш авторитетних установ: Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) та Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (Stockholm International Peace Research Institute (СІПРІ).
IISS об’єднує фахівців з понад 100 країн світу для збору та обробки даних, яка трансформується в щорічний каталог з оглядом військових і оборонних потенціалів – The Military Balance. Видання містить розлогу та детальну інформацію про збройні сили 170 країн світу. На жаль, каталог платний та не перекладений на українську мову.
SIPRI з 1969 року видає власний щорічник, присвячений озброєнню, роззброєнню та проблемам міжнародної безпеки. Його можна знайти у вільному доступі та в перекладі на українську мову.
Втім, війна вчергове продемонструвала, що всі ці дослідження теж дуже суб’єктивні. Російська «друга армія світу» виявилася в реальності зборищем ґвалтівників та мародерів на військовій техніці, зібраній з «гілок та моху». Європейські армії виявилися «паперовими» та такими, що розраховують лише на допомогу США, а не власні сили. Українська ж армія, якій західні аналітики давали «два-три» дні, вдало обороняється та готує контрнаступ.
