Роботи менше, а зарплата та сама. Польща тестує перехід на 4-денний робочий тиждень

На першому тижні липня 2025 року у Польщі почалось тестування чотириденного робочого тижня без зниження зарплати.

Остаточне рішення щодо впровадження нового графіка по всій країні ще не ухвалено. Тестування в окремих компаніях і підприємствах має показати, чи готова Польща до системної трудової реформи.

У разі успіху пілотного проєкту Польща планує до 2027 року запровадити 4-денку для всіх.

Chas News розповідає, чому державі це вигідно і як тепер працюватимуть українські заробітчани і біженці.

4-денний робочий тиждень у Польщі: що передбачає пілотний проєкт

30 червня 2025 року міністерство сім'ї, праці і соціальної політики у Польщі запустило пілотний проєкт 4-денного робочого тижня, який дозволить протестувати різні моделі.

Заявку на участь у проєкті до 14 серпня можуть подати різні компанії, державні заклади, фонди, асоціації та профспілки по всій країні.

У межах пілоту пропонуються три варіанти скорочення робочого часу.

1. Перший: це традиційний робочий тиждень із 5 днів, але із 6-годинним робочим днем замість звичайних 8 годин.
2. Другий: робота лише 4 дні на тиждень замість 5, до того ж загальна кількість робочих годин знижується приблизно на 20%.Конкретний розподіл робочих днів компанії зможуть визначати самостійно, наприклад, працювати від понеділка до четверга, а п’ятницю робити вихідним.
3. Третій: збереження 5-денниго графіка, але збільшення кількості оплачуваних вихідних у році. Кількість додаткових вихідних днів визначає роботодавець.

За участь у програмі кожен роботодавець зможе отримати до 1 млн злотих (приблизно 10 млн грн) на фінансування.

Мета експерименту — перевірити, як зменшення годин роботи без урізання зарплати впливає на продуктивність, здоров’я працівників та їхній work-life balance. Польща стала першою країною у Центрально-Східній Європі, яка запустила національний пілотний проєкт такого масштабу.

Деякі польські державні та приватні підприємства за власною ініціативою вже скоротили робочі години для своїх працівників.

У 2024 році першим містом, що випробувало скорочений робочий тиждень, стало Лешно. За ним до ініціативи приєдналися Влоцлавек, Свебодзіце та Щецинек. У всіх цих містах довели, що чотириденний робочий тиждень — це не лише підвищення комфорту для працівників, але й покращення ефективності праці. Зменшення навантаження дозволило знизити рівень вигорання та підвищити мотивацію до роботи.

Ось кілька прикладів локальних ініціатив:

• 35-годинний робочий тиждень запровадив мер Влоцлавека Кшиштоф Кукуцький для працівників міської адміністрації, а згодом — підпорядкованих їй підрозділів і комунальних підприємств.
• Компанія з обробної промисловості Herbapol Poznań S.A. теж скоротила робочий час. Президент правління та гендиректор Томаш Качмарек розповів, що спочатку працівники поставилися до ідеї скептично. Але керівництво пішло на ці кроки зокрема через те, щоб зменшити плинність кадрів і кількість прогулів серед працівників. У результаті за останні місяці компанія досягла найкращих фінансових результатів за останні 12 років роботи.

Чому Польщі вигідно, щоб люди працювали менше

Ініціатива чотириденного робочого тижня та інших варіантів скорочення робочого часу має на меті не лише покращити якість життя працівників, а й стати відповіддю на зростаючі демографічні проблеми країни.

Польща є однією з найбільш працьовитих націй Європи, проте надмірне навантаження на роботі негативно впливає на родини та народжуваність.

За словами експертів, скорочення робочого часу допоможе людям більше часу приділяти сім’ї та вихованню дітей, що стимулюватиме бажання створювати родини. Водночас старші працівники, які уже мають дорослих дітей, зможуть довше залишатися активними.

4-денний робочий тиждень: чи зможуть українці у Польщі працювати менше 

За офіційними даними, на кінець 2024 року у Польщі працювало близько 780 тис.українців, проте реальна цифра може бути більшою, оскільки багато хто працює неофіційно.

Проєкт орієнтований насамперед на громадян Польщі, особливо враховуючи демографічні цілі. Однак якщо українці офіційно працюватимуть у компаніях, які братимуть участь у пілотному проєкті, вони теж зможуть скористатися скороченим робочим часом. Поки що немає конкретних вказівок, що ця можливість буде тільки для поляків. 

А ось ті, хто працює у Польщі неофіційно, навряд чи отримають такі пільги, адже для них не діють державні гарантії.

У яких країнах Європи вже є 4-денний робочий тиждень

Чотириденний робочий тиждень вже є світовим трендом. В Європі подібні пілотні проєкти запровадили 19 країн. Більшість із них пішла на такі зміни з початком пандемії COVID-19.

Пілотні програми показують, що новий графік роботи знижує стрес та вигорання у працівників, і вони стають більш продуктивними.

Ось кілька прикладів зміни робочого графіку і годин роботи.

Бельгія. Ця європейська країна першою ухвалила законодавство про чотириденний робочий тиждень у 2022-му. Працівники зобов'язані працювати загалом 40 годин на тиждень, але мають можливість скоротити робочий час до 4 днів.

Німеччина.  У рамках ініціативи 41 організація провела шестимісячну пілотну програму з переходу на чотириденний робочий тиждень, яка тривала з 2023 по 2024 рік. Результати продемонстрували перспективу, тому чимало компаній продовжили практику.

Ісландія. З 2015 по 2019 рік в країні провели низку експериментів, спрямованих на скорочення робочого тижня. До 2022 року понад 51% працівників у країні перейшли на чотириденний робочий тиждень.

Данія. Хоча офіційно країна не запровадила 4-денний робочий тиждень, тут і так середній робочий тиждень складає лише 37 годин.

Франція. З 1995 року у Франції діє 35-годинний робочий тиждень, що значно менше за стандартний 40-годинний. Хоча чотириденний робочий тиждень ще не був законодавчо закріплений, приблизно 10 тис. працівників у країні вже ним користуються.

Іспанія. У 2023 році у Валенсії стартував пілотний проєкт, який охопив 360 тис. працівників. Уряд оголосив про початок трирічної випробувальної програми, спрямованої на заохочення компаній до ширшого впровадження практики.

Нідерланди. Ця країна має найкоротший середній робочий тиждень у світі — 29 годин. Згідно з чинним трудовим законодавством, громадяни мають право працювати на умовах неповного робочого часу, якщо роботодавці не проти.

Велика Британія. У 2022 році у Британії пройшов найбільший у світі експеримент із запровадження чотириденного робочого тижня, в якому взяли участь понад 60 компаній і майже 3000 працівників. Успіх спонукав багато компаній-учасниць запровадити таку модель роботи на постійній основі.

Досвід цих країн показує, що 4-денний робочий тиждень не знижує продуктивності. Навпаки — кількість лікарняних знижується до 65%, а ефективність праці зростає. Люди відчувають менше стресу, стають більш зосередженими та залученими у роботу.

Як працювали в СРСР: 6-денний робочий тиждень та один вихідний

Зараз більшість українців мають п'ять робочих днів на тижні. Хоча колись, майже 100 років тому, працювали навіть шість.

У 1931 році Радянський Союз перевів громадян на шестиденний робочий тиждень із п’ятьма фіксованими днями відпочинку на місяць.

Робочий день тривав сім годин. Кожного місяця вихідними були 6, 12, 18, 24 та 30 числа.

Новий режим ускладнив життя не тільки трудящим, але і їхнім родинам. Усім працівникам доводилося пристосовуватися до нових умов, що включали постійну зміну графіків.

Щоб орієнтуватися в такому календарі, кожен працівник мав спеціальний табель, де було чітко позначено, в які дні йому слід працювати, а в які — відпочивати. У багатьох сім'ях навіть існувало два календарі: традиційний та робочий.

Одним з основних негативних аспектів цієї системи було те, що графік часто призводив до зношування техніки на виробництвах. Через постійне навантаження верстати ламалися значно частіше, що ускладнювало виробничий процес. Адже з огляду на те, що ремонт проводили тільки у дні, коли співробітник, відповідальний за полагодження техніки, мав вихідний, поломки затягувалися на невизначений час.

Крім того, працівники не могли обговорювати поточні питання через часту відсутність колег. На підприємствах одночасно були присутніми лише 80% персоналу (інші того дня були вихідними), тому комунікація ставала складнішою, а оперативне ухвалювання рішень неможливим.

Для багатьох радянських родин 6-денний робочий тиждень став великою проблемою, оскільки вихідні не збігалися. У сім'ях часто працювали люди з різними графіками, і це створювало труднощі в організації сімейного життя. Найбільше страждали жінки та матері, адже на довгі періоди їхні чоловіки та діти перебували на різних робочих циклах, а спільний відпочинок став рідкісним явищем.

Лише у 1967 році ЦК КПРС, Рада міністрів СРСР та Центральна рада профспілок ухвалили постанову «Про переведення робітників і службовців підприємств, установ та організацій на п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями».