Роми в Україні: звідки прийшли і де зараз проживають

8 квітня у світі відзначають Міжнародний день ромів.

Свято започаткували для самоідентифікації ромської етнічної групи як єдиного народу, привернення уваги до самобутньої культури та історії етносу рома, подолання дискримінації, утисків та відчуження ромів.

Сhas News пояснює, чому довкола цієї нацменшини стільки стереотипів та чому називати ромів «циганами» не зовсім толеранто.

Роми: хто вони та звідки

Роми вийшли з Індії понад тисячу років тому і за кілька століть розселилися по всьому світу. Зараз у світі їх налічується до 10 млн.

Приблизно у V столітті ромські народи прийшли в Іран, про них є згадки у «Шахнаме», видатному перському літературному творі. А у 810 році вони перекочували до Константинополя.

Масове переселення кочових ромів у Європу у XIII столітті спричинила монгольська навала. Через Балкани вони прийшли в Угорщину. У 1419 році король Угорщини Сигізмунд дарував імператорські грамоти очільникам кочових ромів, що забезпечувало їм право вільного переміщення Європою. 

Історія поширення та чисельність ромів в Україні

Перша згадка про появу циган на території сучасної України датується початком XV століття. Їхні перші поселення були в Ужгороді, Бессарабії та в Криму.

Згадуються вони і у саноцьких актових книгах за 1428 і 1436 роки та у львівських за 1428 і 1455-й.

На територію України цигани потрапили з Валахії та Молдови і до XVІ століття вони кочували вже по всій Україні.

За даними останнього перепису населення, у 2001 році в Україні проживало майже 48 тис. ромів, що складало менше 0,1% від усього населення.

А от на травень 2021 року уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова зазначала, що Україні мешкає від 200 до 400 тис. ромів.

Найбільше представників ромської національності проживало на Закарпатті (14  004 особи), в Одеській (4035), Дніпропетровській (4067), Донецькій областях (4106) та у Криму (1301 осіб).

Етнічні групи ромів: скільки їх в Україні

В Україні проживає 15 етнічних груп ромів, серед яких: серви, келдерари, ловарі, крими, сінті, унгріко рома, словацькі цигани, руські цигани, гімпени, кишенівці, урсари, волохи та інші.

Закарпаття — єдина область в Україні, де роми проживають компактно. В цій області проживає понад 14 тис. ромів, хоча керівники циганських громад кажуть, що насправді реальні цифри втричі більші.

Найбільш поширеними там є словацькі роми (нащадки переселенців початку XX ст.), келдераре, унгріко рома (вихідці з Угорщини), які проживають компактними групами. Найбільша кількість ромів нараховується у місті Мукачевому (1,4%), а також у Виноградівському (0,8%), Берегівському (4,1%) та Ужгородському (4,1%) районах Закарпатської області.

Традиційно роми проживають невеликими громадами і переважно уникають контактів з рештою населення. 

Культура та спосіб життя ромів

Щедрість, гостинність, вірність сімейним традиціям — це риси національного характеру ромів.

У культурі та побуті ромів зберігаються патріархальні риси: громадські збори, кочування на традиційно визначеній території, вибори ватажків табору, розподіл прибутків між членами групи, звичаєве право, зокрема, суд з авторитетних осіб, існування залишків великої неподільної сім’ї.

Серед ромів зберігаються чіткий поділ людей на «рома» (своїх) та «гадже» (чужих). Більшість ромів в Україні — православні, хоча серед них є також мусульмани, католики та протестанти.

Раніше більшість ромів вели кочовий спосіб життя і мали традиційні заняття: ковальство, конярство, стельмаство, різьбярство, ювелірну справу, торгівлю, ворожіння, спів та танці. Сред чоловіків поширеними були торгівля і менжування (обмін) кіньми, у жінок — ворожіння.

Всесвітньовідомою популярністю на світських і релігійних урочистостях й нині користується музичне мистецво ромів.

Сучасні роми ведуть здебільшого осілий спосіб життя. Попри те, що вони не мають власних шкіл, дитсадків, роми намагаються все більше уваги приділяти питанню освіти дітей. Ромські діти ходять до українських шкіл, вступають до вищих навчальних закладів.

Сучасні роми входять до різних культурно-просвітницьких товариств, які займаються вирішенням проблем соціально-економічного характеру, захистом інтересів, підвищення рівня писемності тощо.

Стереотипи пов'язані з ромами

Водночас Олена Макарова, заступниця директора Інституту демографії і соціологічних досліджень, стверджує, що з усіх національних меншин роми найменш інтегровані у суспільство. Через це громади, де вони проживають часто сприймають їх насторожено і навіть ворожо.

Одна із причин появи стереотипів щодо ромів — кочівний спосіб життя і низька зайнятість.

Найпоширеніші стереотири, в які досі вірять — всі роми бідно живуть і «крадуть». Крадуть коней, дітей, торгують наркотиками, збирають металобрухт, скуповують горіхи.

Також вважається, що ромські сім’ї живуть за рахунок милостині, яку просять у перехожих. Подейкують, що цигани на вулицях здатні до гіпнозу, тож їм у жодному разі не можна дивитись в очі.

Прапор і гімн ромів

Святкування 8 квітня Міжнародного дня ромів започаткували на IV Всесвітньому конгресі ромів у 1990 році.

Дату обрали на честь відкриття першого Всесвітнього конгресу ромів, що організовали у квітні 1971 році в Орпінгтоні поблизу Лондона. Його частково профінансували Всесвітня рада церков і уряд Індії. У першому конгресі взяли участь 23 представники з дев’яти країн (Чехословаччини, Фінляндії, Норвегії, Франції, Великої Британії, Німеччини, Угорщини, Ірландії, Іспанії та Югославії) та спостерігачі з Бельгії, Канади, Індії та США.

За підсумками цієї зустрічі ромів визнано єдиною нетериторіальною нацією і ухвалили символіку — гімн і прапор.

Прапор — синьо-зелений із зображенням червоної чакри з 16 спицями. Його прототипом став прапор з конференції Загальної асоціації циган Румунії 1933 року.

Гімн ухвалили на основі пісні «Джелем, Джелем» Жарко Йовановича.

Чому ромів не варто називати циганами

В Україні діють циганські театри, циганські колективи, самі роми також без проблем називають себе циганами, але все-таки назви «цигани» по відношенню до ромів варто уникати.

В суспільстві на побутовому рівні все ще поширеним є використання слова «цигани». Але це не є толерантним. Слово «цигани» зазвичай несе негативне забарвлення, його вживають з насмішкою, щоб підкреслити негативні риси цього народу.

Ромські правозахисні організації наполягають на понятті «роми», яке підтримали на тому самому Першому Міжнародному конгресі ромів 1971 року. І саме таке поняття закріплене у нормативно-правових актах України.