Протягом 30 років існування пострадянської Росії у її народу сформувався викривлений менталітет. Багато з них хворіють на націоналізм і шовінізм, ними дуже легко маніпулювати. Нинішню ситуацію можна порівняти з 1999 роком, коли ті, хто зараз сидить у Кремлі, підривали будинки, вбивали звичайних росіян, щоб мобілізувати населення проти ворога, якого не існує, аби утримати владу.
Українці ж – не лише не вороги. Вони хороший демократичний приклад, слідуючи якому можна зробити життя в Росії кращим. Від цього стане гірше лише маленькій групі злодіїв, яка монополізувала владу та ЗМІ.
Змусити відкрити очі
Втім, я вважаю, що процес моральної деградації торкнувся не всіх росіян. До того ж, масова свідомість може змінюватися. І в Росії, за певних обставин, це може відбутися дуже швидко. Тому я вважаю, що ми в Америці маємо до хворої свідомості росіян донести розуміння того, що відбувається насправді. Це має стати одним із найважливіших пріоритетів.
Українці теж роблять внесок у донесення інформації до росіян. Навіть Ігор Гіркін колись казав, що українці передають повідомлення через соцмережі набагато ефективніше, ніж росіяни.
Тому треба пояснювати, що це якийсь абсурд, що росіяни воюють із українцями – адже з обох боків є родичі та друзі.
Пояснювати, що війна матиме наслідки для російського населення. Бо путінський режим – ворог не лише українців. Це ворог росіян. Вони кидають в Україну хлопчиків, які не знають, що роблять. Маленька група обманює всіх. Вона використовує свої можливості, щоб створити аферу, в якій росіяни діятимуть проти власних інтересів, не розуміючи, що їх насправді використовують як витратний матеріал.
Я розмовляв з росіянами, і вони стверджують, що суспільство розколоте. Може бути росіяни і хотіли б чинити опір, але вони боятися.
Але ми на Заході не маємо вибору і маємо діяти проти країни загалом. Страждатимуть не тільки ті, хто винні, але й ті, хто просто безсилі чинити опір. Санкції мають вплинути на російське населення. Люди втрачатимуть роботу, доступ до ліків, до різних продуктів, житимуть гірше. І навіть ті, хто не дуже розвинений, розумітиме, що дії Росії мають свої наслідки.
На мою думку, цього разу в Росії можуть виникнути народні протести. Люди гинуть не зрозуміло навіщо, проте прогресу на війні немає. Згодом тиск на Росію стає дедалі більшим. Це буде комплекс факторів. Не виключено, що хтось вже починає про щось думати.
Якщо спроба держперевороту в Росії і відбудеться, то виходитиме вона не від олігархів. Військові та спецслужби бачать, що Путін просто руйнує країну. Військовий генерал Леонід Івашов та генерал ФСБ Євген Савостьянов напередодні вторгнення попередили про небажані його наслідки. Якщо навіть вони зробили таку заяву, значить, що вони не одні бачать безглуздість цього всього.
Ми маємо приклад другої Чеченської війни, коли солдати були готові піти з Чечні за всяку ціну. Щоправда, це сталося через 18 місяців, — дай Боже, щоб в Україні це не тривало так довго. Але тоді генерал Олександр Лебідь сказав, що 30% солдатів готові повернути зброю на тих, хто їх послав на війну.
Коли все це скінчиться?
Ми не знаємо, на що здатні люди в Кремлі, якщо вони були готові підривати житлові будинки, аби потрапити до влади. Росіяни будуть говорити, що не стрілятимуть по мирному населенню, але вони стрілятимуть. Це культура російської та радянської армії, на жаль. Вони не шкодують цивільного населення. Звичайно, я рекомендував би Україні не виключати довгу війну і починати до неї готується. Але якщо це буде партизанська війна, вона буде в масштабах усієї країни. І хоча російські війська дуже багато руйнуватимуть, але й втрачатимуть теж дуже багато.
В ідеальному світі треба було б перемогти російські танки та змусити росіян покинути територію. Але, можливо, вони скажуть – буде перемир'я. Тоді український уряд має вирішити, погоджуватися на нього чи ні. Звичайно, для цього треба, щоб росіяни вивели війська, як вони робили у Чечні. Володимир Зеленський має думати про багато речей. Якщо є шанс вигнати росіян із окупованих територій – це одне. Але якщо такого шансу насправді немає, то треба буде думати над компромісом із Москвою.
Але я таки сподіваюся, що санкції та опір України змусять росіян покинути Україну. Росія не поновить зв'язку із Заходом у разі продовження окупації – навіть якщо українці на це погодяться. А без цих зв'язків Росія дуже швидко перетвориться на примітивну та нерозвинену країну. Вони зараз запчастин для літаків не одержують! Це не лише зовнішньоекономічна, це вже внутрішня проблема.
