Журналісти програми Bihus.info оприлюднили частину записів телефонних розмов — нібито народного депутата від «ОПЗЖ» Віктора Медведчука з російськими політиками та представниками окупаційних адміністрацій так званих «ДНР/ЛНР». Як зазначають автори, це лише частина записів, що збиралися чотири роки, та згодом були «вигризені» редакцією.
На розсуд глядачів представлено фрагменти перемовин 2014 року. Саме в цей час Медведчук домігся статусу посередника в перемовинах з РФ та незаконними військовими формуваннями на сході України. З опублікованого можна дізнатися, що Медведчук мав доступ до президента Петра Порошенка в будь-який час дня і ночі, включаючи вихідні дні. При цьому п'ятий президент України дослухався до його звернень.
Зокрема, за порадою Медведчука прийняли рішення про повернення з маршруту військової колони біля селища Ізварине та призупинення польотів бойової авіації в зоні проведення антитерористичної операції. Медведчук також обговорював з сепаратистами пункти так званого «мирного плану Порошенка» — амністію, гарантії безпеки, місцеві адміністрації. План було презентовано в червні 2014 року, але не реалізовано.
Також у сюжеті йдеться, що низка законопроєктів, зокрема про вільну економічну зону на Донбасі, були розроблені та передані безпосередньо Кремлем. Крім розмов про Порошенка журналісти публікують згадки про олігарха Ріната Ахметова. Мовляв, Медведчук просив сепаратистів не атакувати будинок, що належить Ахметову. Більше резонансних матеріалів обіцяють надати вже ближчим часом. Але вже зараз виникає ряд запитань.
Кому це може бути вигідно?
Те, про що розповідають журналісти, є «секретом Полішинеля» — про зв'язки Медведчука з Кремлем давно відомо. Так само, як про його систематичні відвідини Банкової часів президентства Порошенка. Більше того, в оприлюднених матеріалах немає нічого кримінального — публічні особи обговорюють актуальні питання.
Втім, свого часу розслідування журналістів про корупцію в Укроборонпромі суттєво похитнуло рейтинг Порошенка напередодні президентських виборів 2019 року. Беручи до уваги «похід проти олігархів», який оголосив президент Зеленський, резонансні матеріали можуть серйозно підняти його рейтинг та знизити показники конкурентів. А соціологи впевнено віддають Порошенку друге місце після Зеленського в симпатіях українських виборців.
Крім того, журналістські матеріали можуть підготувати громадську думку до необхідності заміни судової системи. Мовляв, ось скільки аргументів проти Медведчука, а він лише під домашнім арештом.
Хто міг записувати?
Ймовірно представники українських спецслужб, саме вони мають технічні можливості для здійснення подібних оперативно-технічних заходів. Але, якщо відповідна техніка існує, то отримати її в користування залишається питанням часу та грошей. Тобто «писати» політика міг хтось з його оточення. Нагадаємо, саме 2014 року Медведчук повертався у велику політику через об'єднання з уламками Партії регіонів, тому союзи будувалися ситуативно на певних інтересах дуже різношерстих політиків. Нинішнє дистанціювання так званої «групи газовиків» в «ОПЗЖ» від підтримки Медведчука — черговий доказ тому. Впадає у вічі акцент, що Медведчук не такий вже й близький до Путіна. Йому доводиться вмовляти керівників президентської адміністрації чи протоколу для контакту з президентом РФ. Свого ж кума він у плівках називає «керівником».
Чому саме зараз?
Можна припустити, що це лише журналістський підхід в актуальності вибору теми. Фрагменти перемовин Медведчука з представниками РФ чи ОРДЛО систематично з'являються у вітчизняних ЗМІ. Денис Бігус розповідає про записи за чотири роки, але публікує лише певні уривки. З огляду на невідоме походження цих записів сподіватися на повний масив інформації та її достовірність не доводиться — жодна спецслужба не зізнається, що це її робота. Варто згадати Конституцію України, яка говорить, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Власне, за законом прослуховування чи відеоспостереження має бути санкціоноване судом.
Що буде далі?
Як казали за часів того ж Порошенка — поговорять і забудуть. Втім, в залежності від того, який акцент журналісти робитимуть в майбутніх програмах, деякі політичні сили та політики можуть суттєво втратити в підтримці свого електорату. В разі закриття кримінального провадження проти Медведчука громадськість вчергове побачить незграбність роботи українських правоохоронних органів. Журналісти змогли зняти такі красномовні програми, а слідчим не вистачило сил довести справу до суду. У виграші у будь-якому разі залишиться чинна влада, бо її представники на той час займалися шоу-бізнесом, а не політикою.
