Шевченко Кирило Євгенович залишився без департаменту ліцензування. Чому з НБУ масово звільняються співробітники?

30 червня Олександр Бевз, директор департаменту ліцензування НБУ, повідомив у своєму Facebook про те, що він та підлеглі йому менеджери і декілька експертів звільняються з НБУ.

Департамент, що вдався до демаршу, виконує одну з фундаментальних функцій Нацбанку. Зокрема, займається аудитом корпоративного управління приватних банків, відповідає за надання доступу на український фінринок новим юрособам, погоджує призначення керівників банків, надає дозволи на купівлю банків та фінансових компаній, а також супроводжує злиття та поглинання в системі великих корпорацій.

Ініціатори демаршу повідомили, що причиною радикального кроку стала концентрація прийняття рішень в Нацбанку в одних руках, яка підміняє колегіальні принципи управління директивними методами. «Це є неприпустимим в роботі Національного банку України», — зазначає Олександр Бевз.

Він наголошує на недотриманні регулятором засад прозорого прийняття рішень, незалежної роботи колегіальних органів, зокрема наглядових комітетів, а також на порушенні автономії департаментів у формуванні своєї професійної позиції. «Ми вважаємо, що на сьогодні НБУ далеко відійшов від цих стандартів. Це загрожує відкатом реформ у банківській сфері та регулюванні небанківського сектору», — заявив Бевз.

Опитані Chas News експерти, зокрема колишні та чинні співробітники Нацбанку, одностайно стверджують, що конфлікт виник не в один момент. Це протистояння топменеджерів старої команди, що залишилася з часів попередніх керівників НБУ Валерії Гонтарєвої та Якова Смолія — з одного боку, і нового голови НБУ Кирила Шевченка — з іншого. Мовляв, Кирило Шевченко є на голову авторитарнішим навіть за ставленика «сім’ї» Сергія Арбузова, зазначають наші джерела зсередини Нацбанку на умовах анонімності.

На думку Євгена Дубогриза, експерта Case Україна, який у 2015-2019 роках обіймав посаду заступника директора департаменту фінансової стабільності НБУ, давній конфлікт між Шевченком та його замом Рожковою, підкреслює різницю у підходах до управління між старим і новим керівництвом НБУ. «Багато рішень перестали бути колегіальними та ухвалюються «з аркуша», простою більшістю голосів — членів Правління чи відповідного комітету», — зазначає Дубогриз.

Хто кому Шевченко Кирило Євгенович?

Регулятор наголосив, що жодної загрози колегіальним методам управління не існує, тим більше проявів авторитаризму. «Для Національного банку безумовним пріоритетом є збереження колегіального підходу при ухваленні рішень, за якого розбіжності в експертних позиціях стають основою для професійних дискусій і нових можливостей».

На питання Chas News, чи може звільнення керівників критично важливого підрозділу спричинити ринкові ризики та погіршити бізнес-клімат у країні, у пресслужбі НБУ відповіли «протокольно»: «Департамент ліцензування продовжуватиме роботу у штатному режимі, виконуючи покладені на нього завдання. На сьогодні штат департаменту — 107 одиниць. Працівники департаменту забезпечують повноцінне виконання підрозділом своїх функцій».

Натомість Дубогриз переконаний, що одним із найбільш вірогідних ризиків, спровокованих даною ситуацією, є уповільнення в часі процесів прийняття ключових рішень — через брак досвіду та знань у нових керівників, які посядуть місця менеджерів, що звільняються з НБУ.

«Доведеться створювати процеси з нуля, і є висока ймовірність юридичних похибок, які потім можуть бути оскаржені в судах. Особливо в контексті реформи небанківського фінансового сектору, який НБУ розчищає від недобросовісних гравців. Недосвідченість нових керівників може дорого коштувати НБУ», — резюмує Дубогриз.

Водночас, на його думку, директори департаментів і начальники управлінь в системі Кирила Шевченка з високорівневих керівників перетворюються на високорівневих виконавців, чий обов’язок — отримати завдання згори, розподілити роботу між підлеглими, отримати результат й передати нагору. «Така система притаманна більшості приватних комерційних банків в Україні, де один акціонер, або це сімейний бізнес. Ця система близька й зрозуміла тим, хто працював в НБУ до 2014 року: за Володимира Стельмаха та Сергія Арбузова», — пояснює Дубогриз.

Втім, надмірна керованість НБУ — ризик і для самого Кирила Шевченка. «Слухняний і керований Нацбанк — ласий шматок для політиків. Свого часу Володимира Стельмаха, який сформував схожу вертикальну ієрархію, дуже легко замінили на Сергія Арбузова, близького до адміністрації Януковича. Він отримав повністю підконтрольну установу і керівників, які звикли до наказів, що «не обговорюються», — говорить Дубогриз.

Більш за те, міжнародні донори України неодноразово заявляли, що процедура зміни голови Нацбанку в 2020 році носила характер порушення взятих на себе Україною зобов’язань щодо реформи корпоративного управління державних компаній та незалежності фінансового регулятора. З моменту приходу Кирила Шевченка на посаду голови НБУ істотно зросла кількість звернень МВФ до уряду щодо дотримання засад незалежності НБУ. Водночас Україна припинила отримувати транші МВФ.