404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Штам Brexit. Як Борис Джонсон використав COVID, щоб протягнути угоду про умови виходу Великобританії з ЄС
Getty images

Консервативна Daily Mail розкритикувала Бориса Джонсона за відсутність послідовної стратегії боротьби з коронавірусом, ставлячи питання, чи не є британський прем’єр капітаном «корабля без керма, який слідує за течією, а не тримає стійкого курсу». А The Guardian зауважила, що старомодне слово alas, «на жаль», яким користувався ще шекспірівський Гамлет («На жаль, бідний Йорик! Я знав його, Гораціо ...»), у листопаді 2020 року вимовили у Палаті громад понад 80 раз — більше, ніж будь-коли за місяць, починаючи з 1800 року. І головний його декламатор — британський прем'єр. Можна подумати, що Джонсон знаходиться в жахливому стані престидижитатора, який втратив будь-яку вправність. Навіть маніпулювання лише з двома картами — COVID і Brexit — стає для нього непосильним. Але це лише примара. «Бідний Борис» знає, коли і яку з цих карт слід перекрутити, щоби відвернути увагу публіки і провести рішення, яке йому потрібно.

Новий старий вірус

У середині грудня хід перемовин між Британією та Брюсселем щодо виходу з ЄС з угодою все частіше викликав асоціацію з картиною Пітера Брейгеля-старшого «Сліпий веде незрячого». Cам Джонсон був категоричний: Лондон не проситиме Брюссель про продовження процесу «розлучення» у новому році і готовий розійтися з континентальною Європою навіть без угоди. Саме тоді з'явилася інформація про виявлення в країні нового штаму коронавірусу SARS-CoV-2, який поширюється швидше, ніж вихідна форма. Про це заявив Меттью Хенкок, міністр охорони здоров'я Великобританії. Кілька днів потому прем'єр хлюпнув на вугілля паніки, що тліло, галон бензину: новий різновид вірусу на 70% заразніший. І тут під ребром закололо не лише у мешканців туманного Альбіону. Тільки й розмов було, що про N51Y — таке ім'я присвоїли «мутантові». Британська преса писала про жахи, які спіткають країну, якщо уряд як слід не займеться викоріненням коронавірусу. Сполучення між Англією та Шотландією заборонили. Відразу кілька країн оголосили про закриття повітряного сполучення з острів'янами. З'явилося словосполучення, що «надихає»: репетиція Апокаліпсису. Це поняття, звичайно, злегка прив'язували і до Brexit, але основне смислове навантаження все-таки лягало на новий штам COVID.

Джонсон намагався до останнього затягнути переговори з ЄС / Getty images

Найцікавіше в цій історії те, що новий штам — доволі стара новина. Так, курок спустили вельми доречно, годі й казати. Але ж вперше «мутанта» виявили і зареєстрували ще у вересні. Пізніше його виявили у Данії, Італії, Нідерландах і навіть в Австралії і ПАР. Восени на Даунінґ-стріт нікому не спало на думку бити тривогу з приводу підвищеної заразності нового різновиду вірусу. Ще б пак! Джонсона і так критикували за стратегію створення «колективного імунітету», якої він дотримувався на початку пандемії. Варто пригадати, що Великобританія ввела карантин лише 23 березня. Наслідки виявилися плачевними: Сполучене Королівство стало другою після Італії країною Європи з найбільшим числом померлих від нового вірусу (понад 67 тис.). Тоді увагу суспільства потрібно було відвертати саме від проблем з COVID-19. У грудні ситуація змінилася. І Джонсон витягнув краплену карту N51Y.

Хід перемовин між Британією та Брюсселем щодо виходу з ЄС з угодою все частіше викликав асоціацію з картиною Пітера Брейгеля-старшого «Сліпий веде незрячого»

Частково британський прем'єр мав рацію, коли забив на сполох. 62% грудневих заражень у Лондоні і 43% на південному сході країни з великою ймовірністю можна записати в активи новому штаму. Але варто пам'ятати, по-перше, про те, що новий вірус не викликає важчих форм хвороби. А по-друге — що Борис Джонсон — відомий профі у вмінні перемикати суспільну увагу. На думку відразу спадає його давній авантюрний роман «72 діви». Там є такий собі персонаж Роджер Барлоу, скуйовджений член парламенту, що катається на велосипеді. Його Джонсон явно списав з самого себе. За сюжетом, Роджер Барлоу прагне запобігти нападу ліванського терориста на президента США під час відвідування тим Вестмінстерського палацу. Благородно? Яке питання?! Якщо не брати до уваги, що робить Барлоу це з цілком корисливих мотивів — щоби відвернути увагу від скандалу, пов'язаного з власними фінансовими махінаціями. Приблизно за таким же алгоритмом була розроблена кампанія зі страшилкою про новий штам «корони».

Це цілком укладається в загальну систему взаємовідносин британського прем'єра з його критиками. Джонсон тягнув до останнього з умовою по Brexit, вдаючи, що готовий розтоптати її в ім'я вищих принципів. А потім пролунали голоси його прихильників, що назвали підписаний 24 грудня документ «Угодою в переддень Різдва». Це явне відсилання до угоди Страсної п'ятниці 1998 року у Белфасті, яка забезпечила мир у Північній Ірландії. І в цьому є свій сенс.

Давайте перед святами

Лорд Ендрю Адоніс, колишній помічник Тоні Блера, стверджує, що Джонсон свідомо «затягував» переговори «до останньої хвилини», щоб уникнути «демократичного контролю» над угодою з ЄС, яка неминуче передбачала скорочення обсягів міжнародної торгівлі для Британії. Обговорювати це чесно і відкрито прем'єру не хотілося. При цьому Джонсон, на думку Адоніса, не збирався виходити з ЄС без угоди. «Досить поглянути на сцени в Дуврі за останні 48 годин, — каже він. — Це було б відтворено на наступному тижні, якщо б не було угоди, і Борис Джонсон знав це». Затягуючи підписання документу, він загнав британських парламентарів у цейтнот. 24 грудня, коли стало відомо про те, що документ обсягом 2 тис. сторінок між Лондоном і Брюсселем нарешті підписаний, до нового року залишався тиждень, і більша його частина — різдвяні свята. Випадковість? Та що ви! Цілком тверезий розрахунок на те, що члени Палати громад у ці дні вже думатимуть не про критику прем’єра, а про смажених гусок, пудинги і яєчні коктейлі. Тому поверхово продивляться фоліант угоди з ЄС, зітхнуть і проголосують.

Після закриття кордону у Дуврі вишикувалася величезна черга фур / Getty images

Джонсону грає на руку і розклад сил у британському парламенті. Тереза ​​Мей, його попередниця на посаді прем'єра, очолювала уряд меншості, тому всі її спроби провести «скрижалі завіту» Brexit зазнали фіаско. «Для Бориса Джонсона ситуація відрізняється тим, що у нього є робоча більшість з 80 депутатів Палати громад, —вважає Медді Тімонт Джек, аналітик Інституту уряду в Лондоні, — так що уряду навряд чи доведеться балансувати на лезі ножа в ході голосування. Деякі з його прихильників можуть бути незадоволені, ми можемо стати свідками невеликої фронди, але, думаю, у Джонсона достатньо підтримки, щоб провести операцію».

Ми продовжимо роботу в парламенті, де, я сподіваюся, 30 грудня пройде голосування

«Ми продовжимо роботу в парламенті, де, я сподіваюся, 30 грудня пройде голосування», — заявив Джонсон на пресконференції у минулий четвер, відзначивши, що переговори з ЄС щодо угоди пройшли добре, подарувавши Великобританії стабільність, а також, що «це хороша угода і для Євросоюзу».

Але, мабуть, найкраща ця угода — для самого прем'єра. Те, як він її протягував, змушує думати, що конспірологічні теорії можуть бути в наш час не порожнім звуком, а чимось на зразок дорожньої карти або керівництва до дії. Якщо, звичайно, ти володієш їх арсеналом. Не занадто складним, як показує кейс Джонсона, але досить ефективним. Правда, варто пам'ятати і про те, що виграти битву ще не означає виграти війну. Наслідки Brexit все ще можуть відгукнутися і Британії, і її прем'єру. І вдруге карта COVID може йому вже не допомогти.

Brexit. Джонсон допустив, що Великобританії не вдасться укласти угоду з ЄС
Свято наближається. Локдаун не завадить Санта-Клаусу доставити подарунки — Джонсон